Ухвала

від 17.12.2014 по справі 6-33241св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2014 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О.,

суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І.,

Наумчука М.І., Олійник А.С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до сільськогосподарського виробничого кооперативу «ім. О. Кобилянської» про визнання недійсними договорів оренди землі, скасування їх державної реєстрації та зобов'язання повернути земельні ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 17 липня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2014 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом, в якому ОСОБА_3 просив визнати недійсним і розірвати договір оренди землі, а ОСОБА_4 - розірвати договір оренди землі. Зазначали, що 27 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та сільськогосподарським виробничим кооперативом «ім. О. Кобилянської» (далі - СВК «ім. О.Кобилянської») укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,62 га, розташованої на території Слобідської сільської ради Новоселицького району, строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Того ж дня, між ОСОБА_4 та СВК «ім. О.Кобилянської» також укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,62 га, розташованої на території Слобідської сільської ради Новоселицького району, строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані договори 1 грудня 2010 року зареєстровані Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» за № 041081600076 та № 041081600091. Умови договорів оренди землі відповідач не виконує, їх реєстрацію провів через значний проміжок часу після підписання і початку фактичного користування земельними ділянками, проект землеустрою ним не розроблено, орендна плата сплачується несвоєчасно і не в повному обсязі, земельні ділянки передані в користування третім особа, ОСОБА_3 договір не підписував. Посилаючись на викладене, просили задовольнити позов.

Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 2 червня 2014 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 27 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_3 та СВК «ім. О. Кобилянської». Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 27 лютого 2009 року, укладений між ОСОБА_4 та СВК «ім. О. Кобилянської». Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 27 лютого 2009 року, укладеного між ОСОБА_3 та СВК «ім. О. Кобилянської», зареєстрованого 1 грудня 2010 року Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» за № 041081600076. Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 27 лютого 2009 року, укладеного між ОСОБА_4 та СВК «ім. О. Кобилянської», зареєстрованого 1 грудня 2010 року Чернівецькою регіональною філією ДП «Центр ДЗК» за № 041081600091. Зобов'язано СВК «ім. О. Кобилянської» повернути ОСОБА_3 належну йому на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,62 га, що розташована на території Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер 7323087100:02:008:0047. Зобов'язано СВК «ім. О. Кобилянської» повернути ОСОБА_4 належну їй на праві приватної власності земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,62 га, що розташована на території Слобідської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, кадастровий номер 7323087100:02:008:0048. Вирішено питання про стягнення судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 17 липня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просять оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що 27 лютого 2009 року між ОСОБА_3 та СВК «ім. О.Кобилянської» укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,62 га під кадастровим номером 7323087100:02:008:0047, яка належить позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 198190 від 1 грудня 2005 року та розташована на території Слобідської сільської ради Новоселицького району, строком на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Того ж дня, між ОСОБА_4 та СВК «ім. О. Кобилянської» також укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,62 га, під кадастровим номером 7323087100:02:008:0048, яка належить позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 198191 від 1 грудня 2005 року та розташована на території Слобідської сільської ради Новоселицького району, строком на п'ять років, починаючи з дати його реєстрації, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Задовольняючи позов про визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки суд першої інстанції виходив із того, що у вказаних договорах відсутні умови передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельних ділянок, не визначено сторону, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, які визначені законом як істотні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові про визнання недійсними договорів оренди землі, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, звертаючись до суду з позовом, не вказували про порушення прав орендодавців у зв'язку із відсутністю в договорах оренди земельних ділянок умов передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини. Оспорювані договори містять зазначення про відповідальність сторін договору, тому вважати, що відсутні умови щодо передачі права оренди земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства та права передачі у заставу не можливо.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених ними вимог.

Згідно із ч. 2 ст. 31 ЦПК України позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

З матеріалів справи вбачаться, що 22 квітня 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися в суд з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу «ім. О. Кобилянської», в якому просили визнати недійсним та розірвати договір, укладений між ОСОБА_3 та відповідачем, розірвати договір оренди земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 і відповідачем та зобов'язати останнього повернути земельні ділянки. У вказаній позовній заяві ОСОБА_3 вказував, що він договір оренди земельної ділянки не підписував.

Ухвалою Новоселицького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2014 року відкрито провадження у справі за цим позовом.

У подальшому позивачі подали до суду заяву про уточнення позовної заяви, в якій зазначали про додаткову підставу для задоволення позову, а саме просили визнати недійсними договори також з підстав відсутності у них істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

Зазначення додаткової підстави для задоволення позову про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного із ОСОБА_3 свідчить про фактичне подання ним нового позову.

Вимога про визнання недійсним договору оренди землі ОСОБА_4 у поданій нею позовній заяві взагалі не була заявлена.

Таким чином, підписана нею уточнена заява є одночасно зміною і підстав і предмету позову, що чинним цивільним процесуальним законодавством не передбачено.

Отже в цьому випадку суд мав вирішувати питання про можливість прийняття такого позову до розгляду.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України суддя під час відкриття провадження у справі, підготовки справи до судового розгляду або суд під час її розгляду мають право постановити ухвалу про об'єднання в одне провадження кількох однорідних позовних вимог за позовами одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача чи до різних відповідачів або за позовом різних позивачів до одного й того самого відповідача.

З огляду на викладене, суд повинен був вирішувати питання про прийняття та об'єднання позовів у встановленому ЦПК України порядку.

Із змісту судових рішень вбачається, що вимоги про розірвання договорів оренди земельних ділянок взагалі судами не вирішувались, хоча від цих вимог позивачі не відмовлялися.

При вирішенні справи суди наведеного не врахували, не ухвалили рішення по тих вимогах, які були заявлені і прийняті до розгляду згідно позовної заяви виходячи із обставин, якими вони обґрунтовувались.

Суд першої інстанції прийняв до розгляду позов ОСОБА_3 про розірвання і визнання недійсним договору земельної ділянки, хоча ці вимоги є взаємовиключними, що давало підстави для залишення позовної заяви без руху у цій частині.

Допущені судами при розгляді справи порушення норм процесуального права (ст. ст. 10, 60, 179 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення, тому ухвалені ними рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими та в силу ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 2 червня 2014 року та рішення апеляційного суду Чернівецької області від 17 липня 2014 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.О. Кузнєцов Судді:Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук А.С. Олійник