Постанова

від 12.12.2014 по справі 813/7152/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2014 року № 813/7152/14

Львівський окружний адміністративний суд

в складі головуючої cудді - Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання - Петрика Р.І.,

за участі представників сторін:

позивача - Самокіша С.С., згідно довіреності,

відповідача - Холявки І.Я., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ріттер - Захід" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

в с т а н о в и в :

приватне підприємство "Ріттер - Захід" (далі - ПП "Ріттер - Захід", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідач), в якому, з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 17.11.2014 року вх. № 39968, просить про:

- визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204, прийнятих ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області;

- визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 27.10.2014 року № 3412-25.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач покликається на те, що висновки акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 14.08.2014 року № 1441/13-05-22-04/35774943 "Про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Ріттер - Захід" (код ЄДРПОУ 35774943) з питань господарських відносин з ТзОВ "Денекс" (код ЄДРПОУ 38360784) за січень 2014 року, з ТзОВ "Арттревел 2012" (код ЄДРПОУ 38545859) за лютий 2014 року, з ТзОВ "Овітекс Інвест" (код ЄДРПОУ 38968737) за березень 2014 року, з ТзОВ "Пріор Груп" (код ЄДРПОУ 37212853) за червень 2012 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів", на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відображають фактичних обставин фінансово-господарської діяльності позивача з вищевказаними контрагентами. Позивач не погоджується із висновками про порушення, які зафіксовані контролюючим органом в акті перевірки, а саме щодо заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 1750,00 грн., та щодо завищення суми податкового кредиту за червень 2012 року та січень - березень 2014 року на загальну суму 14166,66 грн. Позивач стверджує, що суми податкового кредиту, сформованого ПП "Ріттер - Захід" за наслідками отриманих послуг з чищення форменого одягу працівників, консультаційних та юридичних послуг від ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп", були належним чином відображені у податковій звітності. Окрім цього, позивач наголошує, що в акті перевірки не заперечується і не ставиться під сумнів наявності у позивача всіх первинних та фінансово-господарських документів, які підтверджують здійснення господарських операцій з вищевказаними контрагентами, а наявність або відсутність окремих документів, чи поодиноких помилок у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність/безтоварність господарської операції. Відтак, позивач вважає висновки акту перевірки відповідача та податкові повідомлення - рішення, які прийняті на основі даного акту, протиправними та необґрунтованими. Щодо визнання протиправною податкової вимоги, то позивач зазначає, що оскільки податкові повідомлення - рішення від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204, оскаржені в судовому порядку, то визначені ними грошові зобов'язання вважаються неузгодженими, податковий борг відсутній, тому відсутні підстави для винесення податкової вимоги від 27.10.2014 року № 3412-25.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив. Свою позицію виклав у письмових запереченнях, які подав до суду 17.11.2014 року, суть яких зводиться до наступного. В процесі проведення перевірки, встановлено факт безпідставного відображення позивачем в податковій звітності господарських операцій з ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп". Представник відповідача наголошує, що платник податків має право формувати показники податкової звітності на підставі первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій. Представник позивача у своїх запереченнях покликається на лист Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Оскільки факт ведення господарських взаємовідносин з ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп" спростовується актом перевірки, позивач не вправі був формувати показники податкової звітності на основі документів, які не мають ознак первинних. Щодо вимоги від 27.10.2014 року № 3412-25, то представник відповідача зазначив, що така на даний час вважається відкликаною в зв'язку з внесенням до зворотного боку облікової картки позивача відомостей про оскарження податкових повідомлень-рішень від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204. Зважаючи на вищевказане, відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

ПП "Ріттер - Захід" код ЄДРПОУ 35774943, зареєстроване 27.02.2008 року виконавчим комітетом Львівської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи № 204063. Зареєстроване та знаходиться за адресою: 79053, вул. Кн. Ольги, 106, приміщення 1.2а, м. Львів. Взято на облік ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 03.03.2008 року за № 9715.

ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Ріттер - Захід" з питань господарських відносин з ТзОВ "Денекс" (код ЄДРПОУ 38360784) за січень 2014 року, з ТзОВ "Арттревел 2012" (код ЄДРПОУ 38545859) за лютий 2014 року, з ТзОВ "Овітекс Інвест" (код ЄДРПОУ 38968737) за березень 2014 року, з ТзОВ "Пріор Груп" (код ЄДРПОУ 37212853) за червень 2012 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) або про подальшу реалізацію цих товарів (робіт, послуг) від вищезазначених контрагентів.

Перевірку проведено з відома директора Пономаренко К.Д. та в присутності головного бухгалтера Мартиняк І.В.

Проведеною перевіркою встановлено порушення ПП "Ріттер - Захід":

- п. 138.1, п. 138.2, 138.4, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, відповідно до якого ПП "Ріттер - Захід" безпідставно віднесло до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, за ІІ квартал 2012 року 8333,33 грн., за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ "Пріор Груп", що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 1750,00 грн.;

- п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, відповідно до якого ПП "Ріттер - Захід" завищено суму податкового кредиту на суму 14166,66 грн., в тому числі за січень 2014 року на суму 4500,00 грн., за лютий 2014 року на суму 4500,00 грн., за березень 2014 року на суму 3500,00 грн., за червень 2012 року на суму 1666,66 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 14166,66 грн., в тому числі за січень 2014 року на суму 4500,00 грн., за лютий 2014 року на суму 4500,00 грн., за березень 2014 року на суму 3500,00 грн., за червень 2012 року на суму 1666,66 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп".

За наслідками проведеної перевірки та на підставі акта податковим органом прийнято спірні податкові повідомлення - рішення (а.с. 79-80, том 1):

- податкове повідомлення - рішення № 0000222204 від 26.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 2187,50 грн., в тому числі за основним платежем 1750,00 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 437,50 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0000232204 від 26.08.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 17708,33 коп., в тому числі за основним платежем 14166,66 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3541,67 грн.

Не погоджуючись з даними податковими повідомленнями - рішеннями, ПП "Ріттер - Захід" 27.08.2014 року оскаржило їх до Головного управління Міндоходів у Львівській області (а.с. 42-51, том 1).

Розглянувши дану скаргу, Головне управління Міндоходів у Львівській області своїм рішенням № 21190/10/13-01-10-08-05/1345 від 05.09.2014 року залишило податкові повідомлення - рішення від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204, прийняті ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 34-41, том 1).

Не погодившись із рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області, позивач 10.09.2014 року оскаржив спірні податкові повідомлення - рішення до Державної Фіскальної служби України (а.с. 25-33, том 1).

Розглянувши дану скаргу, Державна Фіскальна служба України своїм рішенням № 4162/6/99-99-10-01-15 від 29.09.2014 року, залишила податкові повідомлення - рішення від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204, прийняті ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 17-24, том 1).

Використавши всі процедури досудового врегулювання спору, позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи дане рішення, суд виходив з наступного.

Як вбачається із довідки є Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ПП "Ріттер - Захід" здійснює такі види діяльності як: діяльність приватних охоронних служб, обслуговування систем безпеки, електромонтажні роботи, професійно - технічна освіта, неспеціалізована оптова торгівля, інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Щодо операцій з придбання послуг від ТзОВ "Пріор Груп"

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ "Пріор Груп" та ПП "Ріттер - Захід" було укладено договір № 0106-01 від 01.06.2012 року (а.с. 111-113, том 1) про надання послуг з усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України). Термін дії даного договору з 01.06.2012 року по 31.12.2012 року. Загальна вартість договору становить 8000,00 грн.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем було долучено до матеріалів справи акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ПГ - 0627/16.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься звіт - консультація з юридичних послуг за червень 2012 року, наданий ТзОВ "Пріор Груп" для ПП "Ріттер - Захід". В даному звіті висвітлені теми консультацій, які ТзОВ "Пріор Груп" надавали замовнику.

З аналізу даного звіту - консультації та даних мережі Інтернет (ІНФОРМАЦІЯ_4 ) встановлено, що висвітлена в звіті тема, яка міститься на аркушах звіту 1-12, ідентична статті, що містяться у тематичному випуску Віснику Міністерства доходів і зборів України НОМЕР_2, за ІНФОРМАЦІЯ_5, "ІНФОРМАЦІЯ_6", автором якої є бухгалтер - експерт ОСОБА_5.

Стаття звіту "ІНФОРМАЦІЯ_1" (аркуші звіту 59-63), ідентична статті "ІНФОРМАЦІЯ_1", що міститься у Віснику Міністерства доходів і зборів України НОМЕР_1, за ІНФОРМАЦІЯ_2, електронний варіант даної статті можна переглянути в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 . Автором статті є ОСОБА_6 - начальник відділу розгляду звернень Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України.

Щодо вищенаведених статей звіту - консультації встановлено, що використовуючи статті з Віснику Міністерства доходів і зборів України, ТзОВ "Пріор Груп" не наводить посилання на першоджерело та не вказується авторство статей. У наведених темах не висвітленого власного аналізу та висновків. Дані статті містяться в мережі Інтернет та доступні всім користувачам.

Щодо теми "ІНФОРМАЦІЯ_8", яка міститься на аркушах звіту 70-74, то судом встановлено, що автором даної стаття є ОСОБА_7 - експерта з питань соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, про що зазначено у звіті. Дана стаття міститься в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7.

Відповідно до ст. 638 Цивільного Кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно акту здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ПГ - 0627/16 та податкової накладної 2643 від 27.06.2012 року (а.с. 194, том 1) не можливо встановити, які саме послуги придбавалися позивачем у ТзОВ "Пріор Груп". В матеріалах справи відсутні докази оплати даних послуг. Висвітлені у звіті - консультації теми, скопійовані із статей періодичних видань, що вільно розміщені в мережі Інтернет та не потребують спеціального доступу чи оплати для їх перегляду.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів того, що ТзОВ "Пріор Груп" надавало контрагенту послуги зі складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України) тощо.

Також 01.06.2014 року між позивачем та ТзОВ "Пріор Груп" було укладено договір про виконання робіт з чищення форменого одягу працівників № 0106-02, згідно якого ТзОВ "Пріор Груп" зобов'язувався за замовленням виконати з хімічного чищення форменого одягу працівників ПП "Ріттер - Захід". Загальна сума договору становить 2000,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи долучено податкову накладну № 2641 від 27.06.2012 року на загальну сумі 2000,00 грн. та акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ПГ - 0627/15 від 27.06.2012 року. Згідно даного акту вбачається, що позивачем були виконані роботи з хімічного чищення та встановлено вартість виконаних робіт за послуги прання та прасування чоловічих сорочок - 500,00 грн., за послуги хімічного чищення брюк - 333,33 грн.; за хімічне чищення чоловічих футболок - 250,00 грн.; та за хімічне чищення піджаків - 583,00 грн.

Однак, зі змісту наданого на підтвердження реальності даного договору акту здачі прийняття робіт, неможливо встановити співвідношення ціни та кількості одягу, який підлягав хімічному чищенню. Залишається незрозумілою ціна за одиницю одягу, яка піддавалася прасуванню чи хімічному чищенню. Окрім цього в акті не зазначено посад та прізвищ осіб, які підписали даний акт.

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що виконавець даних робіт - ТзОВ "Пріор Груп" знаходиться у м. Дніпропетровську, а замовник ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, яким чином здійснювалося перевезення форменого одягу, що підлягав хімічному чищенню та прасуванню. Відсутні докази оплати послуг перевезення та послуг чищення та прасування.

При прийнятті рішення по суті спору судом також враховано висновки акта Державної податкової інспекції у Ленінському районі ГУ Міндоходів у м. Дніпропетровську № 1542/225/37212853 від 22.11.2012 року, згідно якого встановлено, що у ТзОВ "Пріор Груп" відсутні трудові ресурси, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно виконання для позивача робіт та постачання послуг.

Щодо взаємовідносин з ТзОВ "Овітекс Інвест"

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ "Овітекс Інвест" та ПП "Ріттер - Захід" було укладено договір № 2403-02 від 24.03.2014 року (а.с. 191-193, том 1) про надання юридичних послуг, а саме: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України). Термін дії даного договору з 24.03.2014 року по 31.12.2014 року. Загальна вартість договору становить 7000,00 грн.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем було долучено до матеріалів справи акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 239 та податкову накладну № 93 від 31.03.2014 року (а.с. 75, том 4) на загальну вартість 7000,00 грн.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься звіт - консультація з юридичних послуг за березень 2014 року, проведений ТзОВ "Овітекс Інвест" для ПП "Ріттер - Захід" (а.с. 32-73, том 4). В звіті висвітлені теми консультацій, які ТзОВ "Овітекс Інвест" надавали замовнику.

З аналізу даного звіту - консультації та даних мережі Інтернет судом встановлено, що висвітлена в звіті теми, що містяться на аркушах звіту 3-22, 33-43, ідентичні статтям, що розміщені на сайті Всеукраїнської асоціації кадровиків за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Щодо теми "ІНФОРМАЦІЯ_10", що міститься на аркушах звіту 22-33, дана інформація отримана з правового порталу Ліга - Закон. Стаття звіту, що розміщена на аркушах 43-45, отримана із мережі Інтернет за адресою ІНФОРМАЦІЯ_11.

Щодо вищенаведених статей звіту - консультації встановлено, що використовуючи інформацію із мережі Інтернет, ТзОВ "Овітекс Інвест" не наводить посилання на першоджерело та не вказується авторство статей.

В акті здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 239, який був наданий представником позивача на підтвердження виконання договору, не вбачається які саме юридичні послуги надавались та в якій кількості. В податковій накладній № 93 від 31.03.2014 року, а саме в графі "номенклатура товарів/послуг" зазначено "інші адмінвитрати". Податкова накладна підписана особою без зазначення посади підписанта.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів того, що ТзОВ "Овітекс Інвест" надавало контрагенту послуги зі складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України) тощо.

Згідно п. 5.1 договору, замовник зобов'язується здійснити оплату одноразово у безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця. Однак, жодних доказів оплати за надання юридичних послуг в матеріалах справи немає.

Окрім того, ТзОВ "Овітекс Інвест" знаходиться у м. Києві, а замовник послуг ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. Водночас, в матеріалах відсутня інформація щодо того, яким чином надавалися юридичні послуги.

Між позивачем ПП "Ріттер - Захід" та ТзОВ "Овітекс Інвест" укладено договір № 2403-03 від 24 березня 2014 року. В рамках даного договору, ТзОВ "Овітекс Інвест" зобов'язується за завданням ПП "Ріттер - Захід" виконати роботу з хімічного чищення форменого одягу працівників. Сума даного договору становить 2000,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи долучено податкову накладну № 92 від 31.03.2012 року на загальну сумі 2000,00 грн. та акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 238 від 31.03.2014 року. Згідно даного акту вбачається, що виконавцем були виконані роботи з хімічного чищення та встановлено вартість виконаних робіт за послуги прання та прасування чоловічих сорочок - 500,00 грн.; за послуги хімічного чищення брюк - 333,33 грн.; за хімічне чищення чоловічих футболок - 250,00 грн.; та за хімічне чищення піджаків - 583,00 грн.

Однак, зі змісту наданого на підтвердження реальності даного договору акту здачі прийняття робіт, неможливо встановити співвідношення ціни та кількості одягу. Залишається незрозумілою ціна за одиницю одягу, яка піддавалася прасуванню чи хімічному чищенню. Окрім цього в акті не зазначено посад та прізвищ осіб, які підписали даний акт.

Також з договору вбачається, що виконавець ТзОВ "Овітекс Інвест" знаходиться у м. Києві, а замовник даних робіт ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, яким чином здійснювалося перевезення форменого одягу, що підлягав хімічному чищенню та прасуванню. Відсутні докази оплати послуг перевезення та послуг чищення та прасування.

24.03.2014 року між позивачем та ТзОВ "Овітекс Інвест" укладено договір надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обслуговування № 2403-01. В рамках даного договору робіт ПП "Ріттер - Захід" доручає, а ТзОВ "Овітекс Інвест" приймає на себе виконання наступних послуг: підготовки та перевірки достовірності фінансової звітності, зокрема податкової декларації; складання податкової, фінансової звітності, зокрема податкових декларацій для замовника; консультування та представництво (крім юридичного) перед державними податковими органами; консультування, надання рекомендацій та практичної допомоги в питаннях податкового законодавства, фінансової та податкової звітності; розроблення систем бухгалтерського обліку, програм обліку виробничих витрат, процедур контролю за виконанням кошторису.

В якості доказів про виконання умов даного договору, представником позивача до матеріалів справи долучено податкову накладну № 94 від 31.03.2014 року на загальну суму 12000,00 грн. та акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 240 від 31.03.2014 року. Згідно даного акту вбачається, що позивачем були надані консультаційні послуги в сфері бухгалтерського обслуговування, однак не зазначено, які саме види даних послуг надавалися та в якому обсязі.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься звіт - огляд змін в законодавстві України за березень 2014 року з оглядом та аналітичною довідкою суттєвих змін законодавства проведений ТзОВ "Овітекс Інвест" для ПП "Ріттер - Захід" (а.с. 148, том 3). Даний звіт являє собою добірку наказів Міністерства доходів і зборів України та листи Міністерства соціальної політики України, Національного банку України, Пенсійного фонду України, Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів, бланки звітів тощо і не містить системного аналізу нормативно-правових актів, що є необхідною будь-якого консультування.

З договору вбачається, що виконавець - ТзОВ "Овітекс Інвест" знаходиться у м. Києві, а замовник робіт ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, яким чином здійснювалося надання та оплата даних послуг.

При прийнятті рішення по суті спору судом також враховано висновки акта Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві № 363/3-26-50-22-03-38968737 від 14.05.2014 року, яким встановлено, що в підприємства відсутні трудові ресурси, складські приміщення та будь-які можливості здійснювати діяльність, в тому числі і стосовно виконання для позивача робіт та постачання послуг.

Щодо взаємовідносин з ТзОВ "Денекс"

З матеріалів справи вбачається, що між ТзОВ "Денекс" та ПП "Ріттер - Захід" було укладено договір № 0212-02 від 02.12.2013 року (а.с. 199-201, том 1) про надання послуг з усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України). Термін дії даного договору з 02.12.2013 року по 31.12.2014 року. Загальна вартість договору становить 12000,00 грн.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем було долучено до матеріалів справи акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ДЕ - 0131/14 та податкову накладну № 3037 від 31.01.2014 року (а.с. 235, том 1) на суму 9000,00 грн.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься звіт - консультація з юридичних послуг за січень 2014 року, проведений ТзОВ "Денекс" для ПП "Ріттер - Захід" (а.с. 202-233, том 1). В звіті висвітлені теми консультацій, які ТзОВ "Денекс" надавали замовнику.

З аналізу звіту - консультації та даних мережі Інтернет судом встановлено, що висвітлені в звіті теми, що містяться на аркушах звіту 3-12, 16-32 ідентичні статтям, що розміщені на сайті правового порталу Ліга Закон за адресою ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Щодо статті за аркушах звіту 12-16, то вона є ідентичною із статтею ОСОБА_9 - доцента Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка, що знаходиться на сайті Всеукраїнської асоціації кадровиків за адресою в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_13 .

В акті здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ДЕ - 0131/14, який був наданий представником позивача на підтвердження виконання договору, не вбачається, які саме юридичні послуги надавали та в якій кількості. До матеріалів справи долучена податкова накладна № 3037 від 31.01.2014 року, на суму 9000,00 грн. Видаткова накладна підписана особою без зазначення посади підписанта.

Згідно п. 5.1 договору, замовник зобов'язується здійснити оплату одноразово у безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця. Однак, жодних доказів повної чи часткової оплати за надання юридичних послуг в матеріалах справи немає.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів того, що ТзОВ "Денекс" надавало контрагенту послуги зі складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України) тощо.

Окрім того, ТзОВ "Денекс" знаходиться у м. Дніпропетровськ, а замовник послуг ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. Відтак, в матеріалах справи відсутня інформація щодо того, яким чином надавалися юридичні послуги при даній територіальній розміреності сторін договірних відносин.

Між позивачем ПП "Ріттер - Захід" та ТзОВ "Денекс" укладено договір № 0212-03 від 02 грудня 2013 року. В рамках даного договору, ТзОВ "Денекс" зобов'язується за завданням ПП "Ріттер - Захід" виконати роботу з хімічного чищення форменого одягу працівників. Сума даного договору становить 2000,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи долучено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) та податкову накладну № 3039 від 31.01.2014 року на загальну сумі 2000,00 грн.

Згідно акту здачі - прийняття робіт вбачається, що позивачем були виконані роботи з хімічного чищення та встановлено вартість виконаних робіт за послуги прання та прасування чоловічих сорочок - 500,00 грн.; за послуги хімічного чищення брюк - 333,33 грн.; за хімічне чищення чоловічих футболок - 250,00 грн.; та за хімічне чищення піджаків - 583,00 грн.

Однак, зі змісту даного акту здачі - прийняття робіт, неможливо встановити співвідношення ціни та кількості одягу. Залишається незрозумілою ціна за одиницю одягу, яка піддавалася прасуванню чи хімічному чищенню. Окрім цього, в акті не зазначено посад та прізвищ осіб, які підписали даний акт.

Також з договору вбачається, що виконавець даних робіт - ТзОВ "Денекс" знаходиться у м. Дніпропетровську, а замовник ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, яким чином здійснювалося перевезення форменого одягу, що підлягав хімічному чищенню та прасуванню. Відсутні докази оплати послуг перевезення та послуг чищення та прасування.

02.12.2013 року між позивачем та ТзОВ "Денекс" укладено договір надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обслуговування № 0212-01. В рамках даного договору ПП "Ріттер - Захід" доручає, а ТзОВ "Денекс" приймає на себе обов'язок виконання наступних послуг: підготовки та перевірки достовірності фінансової звітності, зокрема податкової декларації; складання податкової, фінансової звітності, зокрема податкових декларацій для замовника; консультування та представництво (крім юридичного) перед державними податковими органами; консультування, надання рекомендацій та практичної допомоги в питаннях податкового законодавства, фінансової та податкової звітності; розроблення систем бухгалтерського обліку, програм обліку виробничих витрат, процедур контролю за виконанням кошторису.

В якості доказів про виконання умов даного договору, представником позивача до матеріалів справи долучено податкову накладну № 3035 від 31.01.2014 року на загальну суму 16000,00 грн. та акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 0131/13 від 31.01.2014 року. Згідно даного акту вбачається, що позивачем були надані консультаційні послуги в сфері бухгалтерського обслуговування на загальну суму 16000,00 грн., однак залишається не зрозумілим, які саме види послуг надавалися і в якому обсязі.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься звіт - огляд змін в законодавстві України за січень 2014 року з оглядом та аналітичною довідкою суттєвих змін законодавства, проведений ТзОВ "Денекс" для ПП "Ріттер - Захід" (а.с. 1-150, том 2). В даному звіті містяться лише листи Міністерства доходів і зборів України, постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, накази Міністерства доходів і зборів України тощо.

В договорі зазначено, що виконавець - ТзОВ "Денекс" знаходиться у м. Дніпропетровську, а замовник даних робіт ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, яким чином здійснювалося надання вищевказаних послуг, а також відсутні докази оплати даних послуг

При прийнятті рішення по суті спору судом також враховано висновки акта Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 461/04-62-22-3/38360784 від 31.03.2014 року та № 1556/26-55-22-13/37815389 від 03.06.2014 року.

Щодо взаємовідносин з ТзОВ "Арттревел 2012"

Між позивачем ПП "Ріттер - Захід" та ТзОВ "Арттревел 2012" було укладено договір № 2402-01 від 24.02.2014 року (а.с. 153-156, том 2) про надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обслуговування. В рамках даного договору робіт ПП "Ріттер - Захід" доручає, а ТзОВ "Арттревел 2012" приймає на себе обов'язок виконання наступних послуг: підготовки та перевірки достовірності фінансової звітності, зокрема податкової декларації; складання податкової, фінансової звітності, зокрема податкових декларацій для замовника; консультування та представництво (крім юридичного) перед державними податковими органами; консультування, надання рекомендацій та практичної допомоги в питаннях податкового законодавства, фінансової та податкової звітності; розроблення систем бухгалтерського обліку, програм обліку виробничих витрат, процедур контролю за виконанням кошторису.

В якості доказів про виконання умов даного договору, представником позивача до матеріалів справи долучено податкову накладну № 304 від 28.02.2014 на загальну суму 16000,00 грн. та акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 348 від 28.02.2014 року. Згідно даного акту вбачається, що позивачем були надані консультаційні послуги в сфері бухгалтерського обслуговування за лютий 2014 року на загальну суму 16000,00 грн., однак залишається не зрозумілим, які саме види послуг надавалися і в якому обсязі.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься звіт - огляд змін в законодавстві України за

лютий 2014 року з оглядом та аналітичною довідкою суттєвих змін законодавства проведений ТзОВ "Арттревел 2012" для ПП "Ріттер - Захід" (а.с. 157-250, том 2 - 1-88, том 3). Водночас, в даному звіті містяться листи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, Міністерства доходів і зборів України, накази Міністерства доходів і зборів України, лист Фонду соціального захисту інвалідів без будь-якого аналізу вказаних документів.

В договорі зазначено, що виконавець ТзОВ "Арттревел 2012" знаходиться у м. Києві, а замовник даних робіт ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, яким чином здійснювалося надання вищевказаних послуг, а також відсутні докази повної чи часткової оплати даних послуг, враховуючи те, що термін дій договору триває.

24.02.2014 року між позивачем та ТзОВ "Арттревел 2012" було укладено договір № 2402-02 про надання юридичних послуг (а.с. 91-93, том 3). В рамках даного договору, ТзОВ "Арттревел 2012" зобов'язалося надати позивачу такі види юридичних послуг: надання послуг з усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України). Термін дії даного договору з 24.02.2014 року по 31.12.2014 року. Загальна вартість договору становить 9000,00 грн.

На підтвердження виконання вищевказаного договору позивачем було долучено до матеріалів справи акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 349 від 28.02.2014 року та податкову накладну № 305 від 28.02.2014 року (а.с. 139, том 3) на загальну вартість 9000,00 грн.

Окрім цього, в матеріалах справи міститься звіт - консультація з юридичних послуг за лютий 2014 року, проведений ТзОВ "Арттревел 2012" для ПП "Ріттер - Захід" (а.с. 94-137, том 3). В звіті висвітлені теми консультацій, які ТзОВ "Арттревел 2012" надавали замовнику.

З аналізу звіту - консультації та даних мережі Інтернет судом встановлено, що висвітлені в звіті теми, що містяться на аркушах звіту 3-13, 13-29, 29-38, 38-44 ідентичні статтям, що розміщені на сайті правового порталу Ліга Закон за адресами: ІНФОРМАЦІЯ_14 , ІНФОРМАЦІЯ_15.

З акта здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 349 від 28.02.2014 року, який був наданий представником позивача на підтвердження виконання договору, неможливо встановити, які саме юридичні послуги надавали та в якій кількості. До матеріалі справи долучена податкова накладна № 305 від 28.02.2014 року, на суму 9000,00 грн. Податкова накладна підписана особою без зазначення посади підписанта.

Крім того, позивачем не надано суду жодних доказів того, що ТзОВ "Арттревел 2012" надавало контрагенту послуги зі складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади (представництво замовника в загальних та господарських судах України) тощо.

Згідно п. 5.1 договору, замовник зобов'язується здійснити оплату одноразово у безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця. Однак, жодних доказів повної чи часткової оплати за надання юридичних послуг в матеріалах справи немає.

Окрім того, ТзОВ "Арттревел 2012" знаходиться у м. Києві, а замовник послуг ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. Відтак, в матеріалах справи відсутня інформація щодо того, яким чином надавалися юридичні послуги при даній територіальній віддаленості сторін договірних відносин.

Між позивачем ПП "Ріттер - Захід" та ТзОВ "Арттревел 2012" укладено договір № 2402-03 від 24.02.2014 року. В рамках даного договору, ТзОВ "Арттревел 2012", зобов'язується за завданням ПП "Ріттер - Захід" виконати роботу з хімічного чищення форменого одягу працівників. Сума даного договору становить 2000,00 грн.

На виконання умов договору, позивачем до матеріалів справи долучено акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 350 від 28.02.2014 року та податкову накладну № 306 від 28.02.2014 року на загальну сумі 2000,00 грн.

Згідно акта здачі - прийняття робіт вбачається, що позивачем були виконані роботи з хімічного чищення та встановлено вартість виконаних робіт за послуги прання та прасування чоловічих сорочок - 500,00 грн.; за послуги хімічного чищення брюк - 333,33 грн.; за хімічне чищення чоловічих футболок - 250,00 грн.; та за хімічне чищення піджаків - 583,00 грн.

Однак, зі змісту наданого акта здачі - прийняття робіт, неможливо встановити співвідношення ціни та кількості одягу. Залишається незрозумілою ціна за одиницю одягу, яка піддавалася прасуванню чи хімічному чищенню. Окрім цього, в акті не зазначено посад та прізвищ осіб, які підписали даний акт.

Окрім того, з договору вбачається, що виконавець даних робіт - ТзОВ "Арттревел 2012" знаходиться у м. Києві, а замовник ПП "Ріттер - Захід" у м. Львові. В матеріалах справи не міститься жодного доказу, яким чином здійснювалося перевезення форменого одягу, що підлягав хімічному чищенню та прасуванню. Відсутні докази оплати послуг перевезення та послуг чищення та прасування.

При прийнятті рішення по суті спору судом також враховано висновки акту Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві № 1645/26-55-22-07/38545859 від 12.06.2014 року.

Суд зазначає, що на підтвердження формування складу витрат за ІІ квартал 2012 року, понесених у цьому податковому періоді, позивачем до матеріалів справи долучено бухгалтерську довідку, з якої вбачається включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, понесені позивачем витрати по взаєморозрахунках з ТзОВ "Белат", ТзОВ "Ріторно", ТзОВ "Український сертифікаційний центр" та ТзОВ "Фокстрот".

Оскільки взаємовідносини з вказаними вище контрагентами хоча і були предметом дослідження під час позапланової виїзної перевірки, водночас, не були підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень, суд не бере їх до уваги при вирішенні даного спору.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Так, виходячи з вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 вказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008 року №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п.152.1. ст.152 Податкового кодексу України податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі ст.149 цього кодексу. Згідно ст.149 кодексу, податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього кодексу, з урахуванням положень ст.ст.135-137 та 138-143 цього кодексу.

Згідно пп. 134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст.135-137 цього кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст.138-143 цього кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього кодексу.

Склад витрат та порядок їх визнання передбачений ст.138 Податкового кодексу України, витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку визначені ст.139 кодексу.

Так, відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

- витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

- інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

- крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'зковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138).

Відповідно п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Податковий кредит, у відповідності до п.14.1.181 ст.14 ПК України, визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

- особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

- особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Відповідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.1 ст.201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.201.6 Податкового кодексу України).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України).

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Водночас, наявність деяких первинних бухгалтерських документів загалом, і податкової накладної зокрема, без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та для включення визначених у такій податковій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Крім того, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Аналізуючи матеріали справи, суд вважає, що з поданих ПП "Ріттер - Захід" первинних бухгалтерських документів неможливо встановити, які роботи/ послуги позивачем придбавались та як вони були використані у власній господарській діяльності платника податків. Крім того, таких документів не достатньо для висновку про реальність господарських операцій з ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп".

Також суд зазначає, що у поданих на підтвердження надання юридичних послуг звітах містяться авторські статті із Вісника Міністерства доходів і зборів України, із сайтів Всеукраїнської асоціації кадровиків, правового порталу Ліга Закон тощо. В звітах не наводиться посилання на першоджерело, відсутній аналіз та власні висновки. Дані статті скопійовані із статей, що містяться в мережі Інтернет у вільному доступі і не потребують окремої плати за їх перегляд.

В звітах на підтвердження надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обслуговування містяться витяги з нормативно - правових актів, без власного аналізу, висновків та жодного посилання на першоджерело.

В доказах поданих на підтвердження здійснення послуг хімічного чищення форменого одягу відсутня інформація про кількість одягу який підлягав чищенню, ціну за одиницю товару. Окрім того, у зв'язку із територіальною віддаленістю замовника послуг ПП "Ріттер - Захід" та виконавців ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп", які знаходяться у інших містах, відсутні докази, які б підтверджували здійснення перевезення одягу, спосіб та оплату такого перевезення.

В долучених до матеріалів справи податкових накладних відсутні посади осіб, що їх підписували. В актах здачі - прийняття робіт (послуг) відсутній опис робіт, які виконувалися на замовлення позивача, а також немає інформації щодо осіб, які підписували дані акти (прізвища/посади).

Суд звертає увагу на те, що текст договорів, перелік робіт (послуг), що вказаний в договорах та актах, ціни за виконані послуги є ідентичними для всіх контрагентів, що ставить під сумнів реальне здійснення даних операцій.

Слід зазначити, що руху коштів по вищенаведених операціях не було, що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Суд бере до уваги ухвалу Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 року по справі № К/9991/65996/12, в якій зазначено, що платник податків повинен дотримуватися розумної обережності при укладенні договорів з постачальниками. Позивачем не надано жодного доказу чи пояснень стосовно того, які заходи він вживав для отримання інформації щодо господарської діяльності його контрагентів.

Тому, неправомірно та на підставі неналежним чином складених первинних бухгалтерських документів позивачем віднесено до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, операцій за ІІ квартал 2012 року в сумі 8333,33 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ "Пріор Груп", що призвело до заниження податку на прибуток за ІІ квартал 2012 року на суму 1750,00 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків із ТзОВ "Пріор Груп", а також завищено суму податкового кредиту на суму 14166,66 грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ "Денекс", ТзОВ "Арттревел 2012", ТзОВ "Овітекс Інвест" та ТзОВ "Пріор Груп", що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 14166,66 грн.

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтю 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення ПП "Ріттер - Захід" п. 138.1, п. 138.2, 138.4, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, відтак, правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України.

Отже, прийняті Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області спірні податкові повідомлення - рішення від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204 є правомірними і скасуванню не підлягають.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування податкової вимоги ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області від 27.10.2014 року № 3412-25, суд зазначає наступне.

Згідно статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

Дійсно, в судовому засіданні встановлено, що в зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного спірними податковими повідомленнями-рішеннями, відповідачем було виставлено позивачу податкову вимогу від 27.10.2014 року № 3412-25.

Як вбачається з пояснень представника відповідача та зворотного боку облікової картки з податку на додану вартість та податку на прибуток за 2014 рік, після отримання ухвали Львівського окружного адміністративного суду про відкриття провадження в адміністративній справі за позовом ПП "Ріттер - Захід" до ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204, суми боргу, що виникли в зв'язку з несплатою грошового зобов'язання, визначеного податковими повідомленнями - рішеннями від 26.08.2014 року № 0000222204 та № 0000232204 були виключені з облікової картки платника податку. Тому, податкова вимога від 27.10.2014 року № 3412-25 вважається відкликаною, що в свою чергу виключає можливість задоволення позовної вимоги щодо її скасування.

Відповідно до ст.94 КАС України, з позивача в дохід Державного бюджету України слід стягнути суму недоплаченого при подачі позову до суду судового збору в розмірі 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з приватного підприємства "Ріттер - Захід" код ЄДРПОУ 35774943, що знаходиться за адресою: 70053, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 106, приміщення 1.2 а, до Державного бюджету України суму недоплаченого при подачі до суду судового збору у розмірі 1664 (одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні 30 коп.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 17.12.2014 року.

Суддя Потабенко В.А.