Рішення

від 18.12.2014 по справі 906/1373/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" грудня 2014 р. Справа № 906/1373/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ляхов О.В. - довіреність № 1267-О від 26.04.13р.

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ)

до Приватного підприємства "Елітбуд-1" (м. Житомир)

про стягнення 801022,03 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача заборгованість в розмірі 801022,03 грн. (563996, 90 грн. - заборгованість за кредитом; 174594,68 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 33230,60 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1000,00 грн. - штраф фіксована частина, 28199,85 грн. - штраф процентна складова.)

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

Ухвали господарського суду від 15.10.14р., від 11.11.14р., від 27.11.14р. по справі №906/1373/14, які направлялись відповідачу за юридичною адресою, повернулися до суду з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 36, 42, 51).

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності відповідача, за наявними в ній матеріалами (відповідно до ст.75 ГПК України).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Заяви про відкриття поточного рахунку і карточки зі зразками підписів та відтисків печатки від 27.05.11р. відповідач - Приватне підприємство "Елітбуд -1" в особі директора Болейко Д.О. відкрив поточний рахунок №26008060758240 в гривнях та, одночасно, підписавши дану заяву, погодився на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, в тому числі, до Умов та Правил обслуговування по розрахунковим картках, розміщених на сайті банку - www.privatbank.ua. https://client-bank. privat-bank.ua), тарифами банку, котрі разом з цією заявою і карткою зі зразками підписів і відтиску печатки становлять Договір банківського обслуговування (а. с. 7).

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" визначено пунктами 3.1.1.73-3.1.1.86 та розділом 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг.

За умовами п.п.3.2.2.11.1. Умов та правил надання банківських послуг цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронно-цифрового підпису всіма його сторонами.

Згідно заявок від 25.02.2014р. №2324, № 2325, № 2327, № 2328, № 2329, № 2330, № 2331; від 26.02.2014р. №2333, № 2334, №2335; від 28.02.2014р. № 2341, № 2342, № 2344, № 2345, які позивач отримав в системі інтернет-клієнт-банк Приват24 від відповідача на гарантований платіж, останній просив надати йому можливість в користуванні послугою щодо обслуговування свого поточного рахунку №26008060758240 за рахунок кредитних коштів.

Позивач надав відповідачу послугу по його заявках на підставі розділу 3.1.1. та розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, яке регулює питання надання послуги "Гарантований платіж" на суми:

- 100000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.03.2014р.);

- 9816,40 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.03.2014р.);

- 9020,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.03.2014р.);

- 125000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.03.2014р.);

- 100000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.03.2014р.);

- 58000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.03.2014р.);

- 2175,50 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 07.03.2014р.);

- 14886,01 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 11.03.2014р.);

- 59280,80 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 11.03.2014р.);

- 50833,19 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 11.03.2014р.);

- 6500,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 11.03.2014р.);

- 18485,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 11.03.2014р.);

- 5000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 11.03.2014р.);

- 5000,00 грн. (дата зарахування коштів отримувачу 11.03.2014р.) (а.с. 8-14).

Таким чином, позивач у період з 25.02.2014р. по 28.02.2014р. виконав за відповідача грошові зобов'язання за господарськими договорами, укладеними з контрагентами, зокрема: ТОВ "Север-Сталь" (код 34973350), ФОП Приставка В.М. (код 2509302314), ТОВ "ТБК "Апельсин" (код 36019503), ФОП Болейко Д.О. (код 3005520598), ТОВ "Спецдеревпостач" (код 34788761), ПП "Еліол" (код 30455590), ТОВ "Екодит" (код 36958313), ТОВ "СП САН" (код 38562586), ТОВ "ВОГ РІТЕЙЛ" (код 37821544).

Однак відповідач свої зобов'язання по поверненню позивачу кредитних коштів не виконав, тому у нього заборгованість за кредитом становить 563996,90грн.

У відповідача існує також заборгованість зі сплати відсотків, пені, штрафів за період з 11.03.2014р. по 09.10.2014р. (а. с. 21).

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань в частині повернення кредитних коштів, сплати відсотків за користування ними, а також пені та штрафів за порушення строків їх сплати, стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідач до винесення рішення у справі заборгованість добровільно не погасив.

Дослідивши в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку задовольнити частково позовні вимоги, з огляду на таке.

За змістом ст. 634 ЦК України з якою кореспондується абз. 4 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що сторони можуть визначити зміст договору на основі договору приєднання.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропоновувати свої умови в цілому. Таким чином, виключна перевага належить волі однієї із сторін, і вона дістає вияв у тому, що ця сторона диктує волю не лише окремому суб'єкту, а й невизначеному колу осіб. Натомість, вона зв'язує себе зобов'язаннями стосовно всіх, хто приєднався до неї.

Оскільки проект договору приєднання може бути прийнятий іншою стороною не інакше як у цілому, укладання таких договорів відрізняється від загального порядку укладення господарських договорів, встановленого ст. 181 ГК України, зокрема, виключається можливість врегулювання розбіжностей щодо умов договору.

Окрім того, сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За приписами ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Враховуючи дійсну правову природу відносин, які виникли між сторонами у справі на підставі фактичних їх дій, останні підпадають під правове регулювання параграфа 2 глави 71 та глави 72 Цивільного кодексу України, оскільки Договір банківського обслуговування від 27.05.11р. одночасно є Договором банківського рахунка та Договором кредиту.

Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникли, зокрема, з договору кредиту, мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У п. 3.2.2.2. Умов передбачено, що клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів включно з дати виконання заявки.

Згідно ч.1 статті 255 ЦК України у разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Операційний день банку - це діяльність банку протягом робочого дня, що пов'язана з реєстрацією, перевірянням, вивірянням, обліком, контролем операцій (у тому числі прийманням від клієнтів документів на переказ і документів на відкликання та здійсненням їх оброблення, передавання та виконання) з відображенням їх у регістрах бухгалтерського обліку банку. Тривалість операційного дня встановлюється банком самостійно у внутрішньому положенні (абз.12 п.1.10 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою НБУ від 18.06.2003 № 254).

Судом встановлено, що відповідач мав погасити заборгованість по кредиту за вищезазначеними заявками.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується повернути кредит.

Оскільки відповідач в порушення договірних строків виконання грошового зобов'язання не повернув позивачу кредитні кошти в повному обсязі на суму 563996,90грн., позов в частині стягнення боргу за тілом кредиту підлягає задоволенню.

Позивачем заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача відсотків за користування кредитом в розмірі 174594,68грн.

У відповідності до п. 3.2.2.2. розділу 3.2.2 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що за користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.14р. клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.14р. - в розмірі 36; річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Позивачем за період з 07.03.14р. по 09.10.14р. нараховані відсотки за користування кредитними коштами в сумі 174594,68грн.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язується сплатити проценти.

Також, позивачем за період з 01.08.14р. по 09.10.14р. нараховано пеню в сумі 33230,60грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 3.2.2.10.1. розділу 3.2.2. Умов та правил банківських послуг передбачено, що у разі порушення Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього Договору, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього Договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 цього Договору, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в Заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування відсотків та пені, господарський суд прийшов до висновку про їх задоволення в заявленій сумі.

Також, позивач заявив позовну вимогу про стягнення з відповідача штраф у фіксованому розмірі 1000,00 грн. та у відсотковому відношенні до суми боргу на суму 28199,85 грн.

Згідно п. 3.2.2.10.8 розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що в разі порушення Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення Банку до судових органів, Клієнт сплачує Банку штраф, який розраховується за такою формулою: 1000,00 гривень + 5 % від суми встановленого в Заявці на цілі, відмінні від сплати страхових платежів і платежів для оплати реєстрації предметів застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

Окрім того, згідно правової позиції Верховного Суду України у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. При цьому, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. (постанова Верховного Суду України від 27 квітня 2012 року у справі № 06/5026/1052/2011, постанова ВСУ від 06.11.13року за позовом ПАТ "Перший Український міжнародний банк").

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) ((постанова ВСУ від 09 квітня 2012 року у справі № 20/246-08, постанова ВСУ від 27.04.12 року у справі № 06/5026/1052/2011).

У ч. 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Таким чином, розмір штрафу за порушення грошового зобов'язання визначається виключно у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання.

Згідно п. 3.2.2.10.8 розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг розмір штрафу за порушення строку повернення кредитних коштів встановлено у відсотковому відношенні (5%) до суми встановленої в заявці відповідача, незалежно від ступеня виконання зобов'язання.

Тому, заявлений позивачем штраф у розмірі 28199,85грн. підлягає стягненню з відповідача.

Встановлення у п. 3.2.2.10.8 розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг також штрафу в певній, визначеній грошовій сумі - 1000,00 грн. за одне й те саме порушення (порушення строку повернення кредитних коштів) суперечить ст. 61 Конституції України, ч.2 ст. 549 ЦК України та ч.6 ст. 231 ГК України .

Господарський суд не застосовує умови договорів, що суперечать вимогам чинного законодавства України, тому позовна вимога про стягнення штрафу в розмірі 1000,00грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивач довів обґрунтованість своїх вимог в частині, задоволеній судом.

Відповідач позов за підставами та предметом не оспорив, доказів погашення заборгованості не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають частковому задоволенню на суму 800022,03 грн., з яких: 563996,90грн. заборгованості по кредиту; 174594,68грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом; 33230,60грн. пені; 28199,85грн. штрафу. В решті позову відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Елітбуд-1" (10031, м. Житомир, вул. Ольжича, 31/10, кв. 3, код 33555092) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, Жовтневий район, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідент. код 14360570):

- 563 996,90грн. заборгованості по кредиту;

- 174 594,68грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом;

- 33 230,60грн. пені;

- 28 199,85 грн. штрафу;

- 16 000,44грн. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Біленька Ю.П.

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)