Рішення

від 22.12.2014 по справі 914/4225/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 р. Справа № 914/4225/14

За позовом : Державної фітосанітарної інспекції Львівської області, м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект», м. Львів

про стягнення заборгованості у розмірі 5 605,65 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Чеботар Є.О.

Представники:

Від позивача : Чібісова-Зозуля Ю.В. - представник за довіреністю №13-08-06/1017 від 01.07.2014р.;

Від відповідача: не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Державною фітосанітарною інспекцією Львівської області подано позов до Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» про стягнення заборгованості у розмірі 5 605,65 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2014р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 22.12.2014р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав зазначених в позовній заяві, просить позов задоволити повністю. Просить стягнути 5 605,65 грн. заборгованості за договором. На виконання вимог ухвали суду надав клопотання про доручення до матеріалів справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, докази надіслання відповідачу акту звірку.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, що вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, причин неприбуття не повідомив, проти вимог позову в установленому порядку не заперечив, жодних заяв чи клопотань суду не подавав.

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено таке.

01.12.2012р. між Державною інспекція з карантину по Львівській області (виконавець) та Державним підприємством «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» (замовник) було укладено договір про відшкодування експлуатаційних витрат по утриманню приміщень (далі за текстом - Договір).

Відповідно до Положення про Державну фітосанітарну інспекцію Львівської області, затверджену наказом Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України від 17.12.2012р. № 455 Львівфітоінспекція є правонаступником майна, прав та обов'язків Державної інспекції з карантину по Львівській області та Державної інспекції захисту рослин Львівської області.

Відповідно до п. 4.2. Договору реорганізація однієї із сторін не є підставою для зміни або припинення чинності Договору, і він зберігає свою чинність для його правонаступників.

Згідно п.1.1. Договору позивач, що знаходиться за адресою м. Львів, вул. Вітовського, 18, забезпечує теплом в опалювальний період адміністративну будівлю загальною площею внутрішніх приміщень 3 015,1 м. кв.

Відповідно до п. 1.2. Договору фактичне споживання теплової енергії, відповідно до технічного висновку визначення технічного стану системи опалення та теплової віддачі трубопроводів системи опалення Науково Дослідного Інституту «Проект реконструкція» становить:

- позивач становить 52,75 % від загальних витрат споживання газу, електропостачання та утримання обслуговуючого персоналу котельні

- відповідач становить -28,54 % від загальних витрат споживання газу, електропостачання та утримання обслуговуючого персоналу котельні.

Відповідно до Договору відповідач зобов'язується оплачувати позивачу щомісячно в опалювальний період 28,54% від нарахованих суми виконавцю за спожитий газ та його транспортування; зобов'язується щомісячно в опалювальний період відшкодовувати 28,54% посадового окладу і доплату за роботу у нічий час опалювачів (операторів) позивача, з врахуванням нарахувань на заробітну плату; зобов'язується відшкодовувати щомісячно позивачу в опалювальний період вартість електричної енергії, що споживається котельнею позивача на обігрів нежитлового приміщення в розмірі 28,54% відповідно до показників електролічильника котельні; зобов'язується відшкодовувати 28,54% позивачу за підготовку котельні до опалювального сезону (п.п.2.1.-2.4. Договору).

Строк діє договору з 01.12.2012р. по 30.12.2013р., а в частині проведення розрахунків - до повного їх звершення.

Позивачем та відповідачем на виконання умов Договору було підписано Акт виконаних робіт № 118 від 20.12.2012р. (відшкодування за спожиту електроенергію) та акт виконаних робіт №114 від 20.12.2012р. (відшкодування за спожитий газ), що підписаний сторонами та скріплений печатками без жодних застережень. Та позивачем були виставлені рахунки на оплату на загальну суму 5 605,65 грн., згідно актів.

Відповідно до п. 2.5. Договору замовник щомісячно, відшкодовує виконавцю платежі, відповідно до Договору та виставленого рахунку щомісячно але не пізніше 15-го числа, шляхом перерахування сум в безготівковому порядку на його реєстраційний рахунок.

Доказів оплати згідно актів відповідачем не подано.

Крім цього, в матеріалах справи міститься Акт звіряння розрахунків,між сторонами по Договору, в якому вказано, що станом на 31.10.2014р. у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 5 605,65 грн., що підписаний та скріплений печатками без жодних застережень.

Доказів часткового чи повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання на підставі договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачені наслідки порушення зобов'язання.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач проти вимог позивача не заперечив, будь-яких пояснень по суті предмету спору суду не надав, доказів проведення оплати згідно актів не представив. Існування заборгованості визнається відповідачем у підписаному сторонами Акту звіряння.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості в сумі 5 605,65 грн., оскільки такі обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 15, 526, 530, 599, 610-612, 626, 629 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 38, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Проектно-конструкторський технологічний інститут «Львівхарчопроект» (79011, м. Львів, вул. Вітовського, буд. 18; ідентифікаційний код юридичної особи 19168765) на користь Державної фітосанітарної інспекції Львівської області (79058, м.Львів, вул. Замарстинівська, буд. 49; ідентифікаційний код юридичної особи 38501345) 5 605,65 грн. - заборгованість та 1 827,00 грн. - витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 24.12.2014 року.

Суддя Коссак С.М.