cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2014 р.Справа № 922/4693/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Яризька В.О.
при секретарі судового засідання Сінченко І.В.
розглянувши справу
за позовом комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків, до приватної фірми "Лора", м. Харків, про стягнення 21202,39 грн. за участю представників:
позивача - Падалко О.О. (дов.),
відповідача - не з'явився,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, КП "Харківські теплові мережі", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПФ "Лора", про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію на підставі договору № 13026 від 01.12.2002 р. за грудень 2013р. - квітень 2014р. у сумі 18277,73 грн., пені в сумі 1455,74 грн., інфляційних втрат у сумі 1259,43 грн. та 3% річних у сумі 209,49 грн. Позивач просить також покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач у судове засідання не з'явився
Судом встановлено, що відповідач не з'явився і в судове засідання 20.11.2014р., про дату, час та місце проведення якого був повідомлений ухвалою суду про порушення провадження у справі, яка направлялась за місцем реєстрації відповідача та отримана відповідачем, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
У зв'язку з тим, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, однак своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов не скористався, суд у судовому засіданні 20.11.2014р. дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.
В слуханні справи 20.11.2014р. оголошена перерва до 16.12.2014р. об 11:00 год.
Про оголошену перерву відповідач був повідомлений листом суду за місцем реєстрації, однак поштове повідомлення повернуто поштою за закінченням терміну зберігання.
Враховуючи, що відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не скористався своїми процесуальними правами щодо участі в судовому засіданні та надання відзиву на позов, справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково, а саме просить припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6241,96 грн., оскільки відповідач сплатив дану суму, в іншій частині просить позов задовольнити.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.
01.12.2002 р. між комунальним підприємством "Харківські теплові мережі" (енергопостачальна організація, позивач) та ПФ «Лора» (споживач, відповідач) укладений договір № 13026 про постачання теплової енергії, згідно умов якого енергопостачальна організація зобов'язалася постачати споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних останньому обсягах на потреби, перелік яких вказано в п.2.1. відповідного договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором, а саме розділом 6 даного договору.
За умовами Договору та додатків, які є невід'ємними частинами Договору, постачання теплової енергії здійснюється в приміщення відповідача, розташовані за адресою : м. Харків, вул.. Машиністів, 8-а; м. Харків, вул. Харківська, 82; пр-т Гагаріна, 262.
Сторони погодили, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2002р. (п.10.1. договору), та якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік (п.10.4.). В п.10.2. сторони погодили випадки, з яких цей договір припиняє свою дію - закінчення строку, на який він був укладений; взаємна згода сторін; прийняття рішення господарським судом Харківської області та ліквідація сторін. Документи, що містяться в матеріалах справи, дають підстави вважати договір № 13026 про постачання теплової енергії від 01.12.2002 р. діючим.
Позивач свої зобов'язання за даним договором виконав у повному обсязі, здійснив відпуск теплової енергії відповідачу та направив на його адресу рахунки на оплату спожитої теплової енергії.
Так згідно актів № 178/757 від 02.10.2013р., № 178/385 від 03.10.2013 р., № 178/766 від 02.10.2013р., здійснено підключення будинків за вищевказаними адресами до джерел теплової енергії, а згідно актів № 178/167 від 14.04.2013р., № 178/679 від 14.04.2014р., № 178/211 від 14.04.2014р. здійснено відключення вказаних будинків від джерела теплової енергії.
Порядок розрахунків за отриману теплову енергію встановлений сторонами в розділі 6 Договору.
Зокрема п.6.5 Договору передбачено, що споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку на оплату.
При цьому пунктами 6.6, 6.7 Договору передбачено, що при не сплаті споживачем за отриману теплову енергію попередньої оплати, в указаний в договорі термін, подальший відпуск теплової енергії здійснюється на умовах товарного кредиту. Відпуск теплової енергії, на умовах товарного кредиту, починається з першого дня наступного розрахункового періоду. Погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою, разі несплати в указані терміни дія товарного кредиту продовжується на суму боргу, який залишився.
Позивачем на адресу відповідача виставлялись рахунки-фактури на оплату спожитої теплової енергії за спірний період.
Згідно виставлених рахунків на оплату та розрахунку суми заборгованість за період з грудня 2013р. по квітень 2014р. відповідач отримав теплову енергію на загальну суму 21701,46 грн., з яких сплатив 3423,73 грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 18277,73 грн. на момент звернення позивача з даним позовом до суду.
Після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем були здійснені наступні оплати : 27.10.2014р. - 2370,00 грн., 10.11.2014р. - 5200,00 грн., 17.11.2014р. - 5485,45 грн., всього 13055,45 грн.
Позивач зазначив, що відповідачем при перерахуванні вказаних сум не зазначено призначення платежу, у зв'язку з чим розподіл сум здійснений позивачем самостійно, а саме частина суми в розмірі 6813,49 грн. зарахована в рахунок оплати за теплову енергію за жовтень та листопад 2014р., а решта суми в розмірі 6241,96 грн. зарахована в рахунок оплати суми, що заявлена в позові.
Таким чином, залишок заборгованості відповідача за отриману теплову енергію за грудень 2013р. - квітень 2014р. складає 12035,77 грн.
Згідно положень ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В статті 275 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується, а згідно ч. 7 цієї статті оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов'язання по сплаті грошових коштів у визначений строк, позивачем обґрунтовано пред'явлено до стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 12035,77 гривень. В частині стягнення 6241,96 грн. суд припиняє провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.
Згідно з п. 7.2.3 Договору у разі несвоєчасної оплати за спожиту теплову енергію нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від належної до сплати суми за кожний день прострочення.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.
Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, з якого вбачається, що позивачем нарахована пеня в загальному розмірі 1455,74 грн.
Судом перевірений наданий розрахунок, який відповідає умовам Договору та вимогам чинного законодавства, арифметично обчислення зроблені вірно.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок інфляційних втрат, відповідно до якого нараховані інфляційні втрати в сумі 1259,43 грн. на суми заборгованості за грудень 2013р., січень 2014р., квітень 2014р. за період з 23.07.2014р. по 21.10.2014р., за лютий 2014р. нарахування здійсненні за період з 16.03.2014р. по 21.10.2014р., за березень 2014р. - за період з 17.04.2014р. по 21.10.2014р.; а також наданий розрахунок 3% річних, згідно з яким нараховані річні складають загальну суму 209,49 грн. за аналогічні періоди прострочення.
Судом перевірені надані розрахунки, які відповідають умовам Договору та вимогам чинного законодавства.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних нормативно та документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати повністю покладаються на відповідача, оскільки частина заборгованості сплачена після звернення позивача з даним позовом до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватної фірми "Лора" (61080, м. Харків, вул. Кондукторська, 7, код 23759294) на користь комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 260333012313 в ВАТ "Державний ощадний банк України" м. Харкова МФО 351823, код 31557119) заборгованість за спожиту теплову енергію за грудень 2013р. - квітень 2014р. у сумі 12035,77 грн., пеню в сумі 1455,74 грн., інфляційні втрати в сумі 1259,43 грн., 3% річних у сумі 209,49 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 1827,00 грн.
В частині стягнення основної заборгованості в сумі 6241,96 грн. провадження у справі припинити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 22.12.2014 р.
Суддя В.О. Яризько
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2014 |
Оприлюднено | 24.12.2014 |
Номер документу | 41993612 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Яризько В.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні