Рішення

від 17.12.2014 по справі 924/1501/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ 29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98           

---

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ "17" грудня 2014 р.Справа № 924/1501/14 Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя   Заярнюк І.В., розглянувши матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп", м. Львів   до товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Сі Логістик" Хмельницька обл., Красилівський р-н, с. Щиборівка про стягнення 11 410,96 грн. заборгованості Представники сторін: позивач: не з'явився відповідач: не з'явився В судовому засіданні, відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суть спору: позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 11410,96грн., в тому числі 10480,36грн. заборгованості за поставлений відповідно до умов договору № КВ130010 від 09.01.2013 року товар, 597,24грн. пені та 333,36грн. 3% штрафу. В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання умов договору, ст. 256 ГК України, ст. 692 ЦК України. Позивач явку поважного представника в судове засідання не забезпечив. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. У попередніх судових засіданнях проти позовних вимог заперечував, натомість письмової позиції не надав. Розглядом матеріалів справи встановлено. 09.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп", м. Львів (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ей Сі Логістик" с. Щиборівка, Красилівського району (покупець) укладено договір поставки №КВ130010 відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити товар згідно накладних, які передбачають назву товару, одиницю виміру, ціну за одиницю, кількість, відпускну ціну. Право власності на товар переходить до покупця в момент одержання від продавця товару на основі накладної. Відповідно до п.п. 3.1-3.3 договору оплата за товар має бути проведена покупцем протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару. Платежі за товари, що поставляються за цим договором, будуть виконуватися покупцем у безготівковій формі на підставі видаткової накладної згідно розрахунку-фактури. Наступна поставка товару здійснюється продавцем при умові проведення покупцем повного розрахунку за попередню партію поставлених товарів. Згідно п. 5.1 договору даний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2015р. Пунктами 6.1 та 6.2 договору передбачено, що за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені нею збитки в порядку, передбаченому чинним законодавством України. Покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день з моменту закінчення терміну оплати, вказаного в п. 3.1. На виконання умов договору поставки, позивачем на підставі видаткової накладної від 12.08.2013р. №КВ13000809 було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 10480,36грн. Оскільки відповідачем отриманий товар оплачено не було, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 10480,36грн. заборгованості, 597,24грн. пені та 333,36грн. 3% штрафу. Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке : У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп", м. Львів (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Ей Сі Логістик" с. Щиборівка, Красилівського району (покупець) укладено договір поставки №КВ130010 відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити товар згідно накладних, які передбачають назву товару, одиницю виміру, ціну за одиницю, кількість, відпускну ціну. Пунктами 3.1-3.3 договору сторони визначили, що оплата за товар має бути проведена покупцем протягом 21 календарного дня з моменту отримання товару. Платежі за товари, що поставляються за цим договором, будуть виконуватися покупцем у безготівковій формі на підставі видаткової накладної згідно розрахунку-фактури. Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається. Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання. З наявних у справі матеріалів вбачається, що відповідачем після подання позову, платіжними дорученнями №0216 від 04.11.2014р. на суму 480,36грн. та №0229 від 11.11.2014р. на суму 1000,00грн. частково сплачена основна заборгованість на загальну суму 1480,36грн. Отже провадження у справі, в частині стягнення 1480,36грн. основної заборгованості необхідно припинити на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України. Таким чином, з врахуванням викладеного вище, несплачена заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №КВ130010 складає 9000,00грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Позивач, крім іншого, нарахував та просить стягнути з відповідача 333,36грн. 3% штрафу. Разом з тим, суд з'ясувавши правову природу згаданої суми, вважає що вона не являється штрафом, а є трьома відсотками річних в розумінні ст.625 ЦК України. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником. Позивачем заявлено до стягнення 333,36грн. 3%  річних (за період з 04.09.2013р. по 25.09.2014р.), розрахунок яких судом перевірено із врахуванням викладених вище норм законодавства та встановлено, що вони є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача. Виходячи із змісту ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними  санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до п.2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пунктом 6.2 договору сторони передбачили, що покупець несе відповідальність за несвоєчасну оплату отриманого товару у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний прострочений день з моменту закінчення терміну оплати, вказаного в п. 3.1. Позивачем заявлена до стягнення пеня в сумі 597,24грн. за період: з 25.09.2013р. по 03.03.2014р. З огляду на зазначене, аналізуючи наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення 597,24 грн. пені, яка підлягає стягненню з відповідача. Враховуючи вищенаведене, положення ст. 33 ГПК України, в силу яких кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Доказів, які б спростовували позовні вимоги суду не подано. Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача. Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 33, 34, 44, 49, п.1.1 ст.80, ст. ст. 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                               В И Р І Ш И В: Позов позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп", м. Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Сі Логістик" Хмельницька обл., Красилівський р-н, с.Щиборівка про стягнення 11 410,96 грн. заборгованості задоволити частково. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Ей Сі Логістик" (с.Щиборівка, Красилівського району, Хмельницької області, провул. Кірова, буд. 27, код ЄДРПОУ 37235556) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрокомп", (м. Львів, вул. Шептицького, 26, р/р 26005000439864 в ПАТ "Універсал банк" м. Львів, МФО 322001, код ЄДРПОУ 23267510) – 9000,00грн. (дев'ять тисяч гривень) заборгованості, 597,24грн. (п'ятсот дев'яносто сім гривень 24 коп.) пені, 333,36грн. (триста тридцять три гривні 36коп.) 3% річних та 1827грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень) витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.           Провадження у справі в частині стягнення 1480,36 грн. припинити. Повний текст рішення складено 22.12.2014 р.                             Суддя                                                                             І.В. Заярнюк Віддрук. 4 прим. : 1 - до справи, 2, 3 - позивачу, (м. Хмельницький, вул. Трудова, буд. 5/2 та 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Ватутіна 69Б) .; 4- відповідачу (м. Кам'янець-Подільський, вул. годованця, 28) всім рек. з повід.