Ухвала

від 16.10.2014 по справі 814/552/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

16 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 814/552/14

Категорія: 8.3.1 Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Скоріної Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі за позовом Виробничого кооперативу «Віра» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення -,

В С Т А Н О В И В:

Виробничий кооператив «Віра» звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 14.01.2014 року, яким Кооперативу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 241 397,05 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що складений ОДПІ за результатами проведеної перевірки акт не відповідає вимогам Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 № 984, та не містить інформації про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Також позивач зазначив, що відповідач, визначаючи правочини недійсними, діяв поза межами компетенції контролюючих органів.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року позов задоволено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Жовтнева об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення, яке є предметом оскарження, став акт Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області від 23.12.2013 № 228/14-20-22-23088380 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Виробничого кооперативу «Віра» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2012 року».

Перевіркою встановлено порушення п.138.2 статті 138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток за ІІІ квартал 2012 року на 193 118 грн.

Висновок податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтується на тому, що позивачем у періоді, що перевірявся, протиправно до складу валових витрат віднесено вартість придбаних товарів (робіт, послуг) за господарськими операціями з ПП ВКФ «Універсал-Центр», які вчинені без мети реального настання правових наслідків.

Такого висновку податковий орган дійшов на підставі отриманого від ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва акту від 02.11.2012 року №326/22-200/32884421 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ВКФ «Універсал-Центр» за період з 01.06.12 року по 30.06.2012 року».

На підставі акту перевірки Жовтневою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012200 від 14.01.2014 року, яким Кооперативу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 241 397,05 грн., з яких 193 118 грн. - за основним платежем, 48 279,05 грн. - за штрафними санкціями.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було законних підстав для здійснення перевірки позивача, останнього не повідомлено у встановленому законом порядку про проведення позапланової невиїзної перевірки, що позбавило позивача надати первинні документи та заперечення на акт перевірки.

Оскільки перевірку проведено без дослідження первинних документів, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактично перевірку позивача не проведено, отже прийняте за її наслідками оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову вважає правильним, з огляду на наступне.

Підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до приписів статті 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності такої підстави: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, в наказі про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 218 від 12.12.2013 року немає жодних посилань на підставу проведення такої перевірки, що є прямим порушенням вимог ст. 79 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки (п. 79.2 ст.79).

З аналізу викладених норм, вбачається, що обов'язковою умовою, яка надає право органу державної податкової служби на проведення позапланової невиїзної перевірки на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України платника податків, є: 1) направлення обов'язкового письмового запиту для отримання пояснень щодо фактів можливих порушень норм чинного законодавства у сфері здійснення господарської діяльності, та не отримання відповіді протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту таким платником податків; 2) надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки, тобто платник податків повинен бути повідомлений податковим органом про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки та до її початку податковий орган повинен мати відповідний документ про ознайомлення платника податків з наказом про проведення перевірки. .

Згідно з п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності в тому числі такої підстави: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.12.2013 року Жовтневою ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області було прийнято наказ № 218 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Виробничого кооперативу «Віра» з питань правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2012 року». Підставою для призначення перевірки позивача вказано пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України.

Відповідно до пояснень представника ОДПІ, наданих в суді першої інстанції, вказану перевірку було призначено у зв'язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на письмовий запит податкового органу від 01.10.2012 року протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Запит «Про надання пояснень та копій підтверджуюих документів» отримано ВК «Віра» 05.10.2012 року.

Тобто, десятиденний строк для надання відповіді органу державної податкової служби у відповідності до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України мав обчислюватись з 05.10.2012 року.

Натомість Жовтнева ОДПІ Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, у зв'язку з ненаданням позивачем пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит, та в порушення п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, розпочала невиїзну позапланову перевірку ВК «Віра» з 13.12.2013 року, тобто через рік.

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Виробничого кооперативу «Віра» та повідомлення про проведення перевірки датовані 12.12.2013 року, перевірку розпочато 13.12.2013 року, а отримані ці документи позивачем лише 20.12.2013 року, тобто вже після закінчення перевірки, що не спростовано відповідачем. В матеріалах справи взагалі відсутнє документальне підтвердження доводів податкового органу про вчасне отримання позивачем наказу та повідомлення про перевірку.

Встановлені главою 8 розділу II Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами в розумінні Податкового кодексу України в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.

Недотримання встановлених статтями 75 - 81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.

Водночас колегія суддів зазначає, що оцінку процедурним порушенням, які вчинені контролюючим органом при призначенні та/або проведенні перевірки, суд може надати під час розгляду питання щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, прийнятих контролюючим органом за результатами відповідної перевірки.

При цьому акт перевірки як носій доказової інформації не повинен розцінюватися як єдиний або виключний доказ наявності податкового правопорушення, виявленого за результатами спірної перевірки. Натомість основними доказами є первинні документи, що складені за результатами відповідних господарських операцій, показання свідків та інші належні та допустимі докази, як ті, на які є посилання в акті спірної перевірки, так і ті, що надані сторонами або витребувані судом на виконання приписів статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України щодо офіційного з'ясування обставин справи.

З урахуванням викладеного процедурні порушення під час призначення та/або проведення перевірки контролюючим органом не повинні сприйматися як безумовне свідчення протиправності податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами відповідної перевірки.

Вчинені контролюючим органом процедурні порушення підлягають оцінці з огляду на те, наскільки відповідні порушення вплинули на можливість платника податків захистити свої права під час проведення спірної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій тощо), чи призвели порушення процедури призначення та/або проведення перевірки на встановлені обставини щодо відображення тих чи інших господарських операцій в податковому обліку тощо.

Оскільки, розглядаючи справу, суд першої інстанції констатував факт, що отримання позивачем документів про призначення спірної перевірки унеможливило надання ним документів та інших доказів на підтвердження правомірності спірних сум бюджетного відшкодування, проте не вказав на те, які конкретно матеріали хотів, але не зміг надати позивач для проведення спірної перевірки, а також не встановив, яким чином відповідні дані могли вплинути на висновки, зроблені контролюючим органом за результатами спірної перевірки, колегія суддів, відповідно до положень ст.195 КАС України, в ході апеляційного розгляду дослідила наявні в матеріалах справи докази щодо реальності господарських операцій позивача та надає наступну правову оцінку суті порушення податкового законодавства, яке було предметом у справі, що розглядається, та оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню.

Для надання правової оцінки щодо формування платником податку на прибуток витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, слід застосовувати положення ст. 138 Податкового кодексу України, яких платник податку на прибуток підприємств (покупець) зобов'язаний був дотримуватися.

За умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару, що призвела до об'єктивної зміни складу його активів, здійснення такої операції у межах господарської діяльності, за відсутністю з боку такого платника порушення вказаних вище вимог законів при формуванні витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, останній не може бути позбавлений такого права.

Платник податків (покупець товару), який дотримався вимог закону щодо формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, не має повноважень і обов'язків здійснювати контроль за дотриманням контрагентами, які на час вчинення операцій були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебували на обліку в податкових органах як платники податків, вимог законодавства щодо створення підприємств, здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за порушення правил ведення фінансово-господарської діяльності. У разі, коли вказані контрагенти допустили такі порушення, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо них, адже законами іншого не передбачено.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обумовлюватись лише допущеними суб'єктами господарювання, з якими постачальник мав певні господарські відносини, порушеннями вимог законодавства щодо створення підприємства та ведення фінансово-господарської діяльності чи певними недоліками при складанні первинних документів.

Як встановлено колегією суддів та вбачається з матеріалів справи, 08.06.2012 року між позивачем та ПП ВКФ «Універсал-центр» укладено договір купівлі-продажу № 37, за умовами якого постачальник поставив на адресу позивача дизельне паливо.

Фактичне здійснення господарських операцій, умови отримання товару підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами (договори, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортні накладні тощо).

Колегією суддів встановлено, що з метою доставки придбаних у ПП ВКФ «Універсал-центр» нафтопродуктів позивач 01.01.2012 року уклав договір на перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом з ФОП ОСОБА_3

Зазначена фізична особа-підприємець зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців, має ліцензію на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, є власником вантажного автомобілю АЦ на шассі КамАЗ 5320, який, в свою чергу, має ліцензійну картку, в установленному законом порядку визнаний придатним для перевезення вогненебезпечних вантажів.

Як свідчать матеріали справи, в подальшому придбаний у ПП ВКФ «Універсал-центр» товар був реалізований позивачем ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Технологічна группа» та ТОВ «Татьяна і К».

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача, які відображені ним у податковій звітності періоду, що перевірявся, мали реальний характер, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Натомість посилання податкового органу на акт ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва від 02.11.2012 року №326/22-200/32884421 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП ВКФ «Універсал-Центр» за період з 01.06.12 року по 30.06.2012 року» не може вважатися безумовною підставою для визнання відображених позивачем у податковій звітності господарських операцій такими, що вчинені без мети реального настання правових наслідків, адже на момент вчинення господарської операції контрагент позивача був зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців та мав свідоцтво платника ПДВ.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що хоча судом першої інстанції не було повно з'ясовано всі обставини, що мають значення у справі, по суті ухвалене у справі рішення є правильним, безвідносно до мотивів, якими воно обгрунтовано.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року по справі за позовом Виробничого кооперативу «Віра» до Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.