Постанова

від 24.11.2014 по справі 810/6149/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 24 листопада 2014 року                 810/6149/14 м. Київ Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" про стягнення несплачених страхових внесків, в с т а н о в и в: До Київського окружного адміністративного суду звернувся Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості (далі-позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" (далі-відповідач, товариство) про стягнення несплачених страхових внесків в сумі 1966,66 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, який зобов'язаний сплачувати ці страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Станом на день звернення до суду за відповідачем утворилась заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за 2010 рік на суму 1966,66 грн. Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому позивач звернувся до суду. Представник позивача подав до суду клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження,  позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити у повному обсязі. Відповідач до суду не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неприбуття суд не повідомив. Судові повідомлення надсилалися відповідачу за адресою його місцезнаходження згідно з даними Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців”). Відповідно до статті 16 Закону України від 15.05.2003 №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. За таких обставин суд вважає відповідача повідомленим належним чином, а його неприбуття в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, у зв'язку з чим ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України). Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами. Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами. Товариство з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" зареєстроване юридичною особою, як платник страхових внесків до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття зареєстроване 04.02.2009. Відповідно до розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2010 рік у відповідача станом на 01.01.2011 утворилась заборгованість в сумі 1966,66 грн. Відповідачу 04.09.2014 листом за №1570-02 направлено претензію з пропозицією добровільно сплатити внески до фонду загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 1966,66 грн, однак вказані кошти відповідачем сплачено не було. У зв'язку з тим, що відповідач суму заборгованості не сплатив в установлений законом строк, позивач звернувся до суду про її стягнення. Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне. Спірні правовідносини виникли до 1 січня 2011 року і регулювались, зокрема, такими законодавчими актами: Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-III від 02.03.2000 (далі - Закон України №1533-III), Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ, а також прийнятими відповідно до них іншими актами законодавства Відповідно до пункту 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків За діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Таким чином, до вказаних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України № 1533-ІІІ у редакції, що діяла до 1 січня 2011 року. Згідно з приписами статті 2 Закону України № 1533-ІІІ, страхування на випадок безробіття здійснюється за принципом обов'язковості фінансування Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрат, пов'язаних з наданням матеріального забезпечення у випадку безробіття та соціальних послуг в обсягах, передбачених цим Законом. В силу приписів частини першої статті 16 зазначеного Закону, джерелами формування коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є, зокрема страхові внески страхувальників-роботодавців, застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених цим законом та іншими законодавчими актами, та суми фінансових санкцій, застосованих відповідно до цього Закону та Закону України "Про зайнятість населення", інших законів до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків. Відповідно до пункту 4 статті 1 Закону України № 1533-ІІІ, страхувальники-роботодавці, застраховані особи, фізичні особи-суб'єкти підприємницької          діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески. Згідно з частини другої статті 4 цього Закону, роботодавці-юридичні особи набувають статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття з дня взяття їх на облік. При цьому, взяття на облік юридичних осіб здійснюється Фондом на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей робочими органами виконавчої дирекції Фонду. Розмір та порядок сплати страхових внесків визначено статтею 17 Закону України №1533-ІІІ та Інструкцією про порядок обчислення і слати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.12.2000 № 339 (далі - Інструкція № 039). Відповідно до приписів частини другої статті 35 Закону України № 1533-ІІІ, роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття. Якщо роботодавці несвоєчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються санкції, передбачені статтею 38 цього Закону. Відповідно до частини 4 статті 38 Закону України № 1533-111 строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується . Згідно з абзацом 2 частини пертої статті 38 Закону України № 1533-ІІІ у разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальниками або неповної їх сплати страхувальники сплачують суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків ( недоїмки), штраф та пеню. Статтею 39 Закону України № 1533-ІІІ передбачено, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку. Наявність у відповідача заборгованості за страховими внесками підтверджується копією розрахункової відомості про нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття за 2010 рік, наданою позивачем. Зазначена у розрахунковій відомості сума заборгованості самостійно визначена відповідачем, отже є узгодженою. Цю суму заборгованості, зазначену ним у вказаній розрахунковій відомості, відповідач добровільно не сплачує. Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Докази, що підтверджують наявність у відповідача заборгованості  позивачем надано суду, їх копії долучено до матеріалів справи. Відповідач на пропозицію суду надати заперечення проти позову та докази, що їх підтверджують, викладену в ухвалах про відкриття провадження в адміністративній справі та про закінчення підготовчого провадження, жодних заперечень проти позову або доказів, що спростовують твердження позивача, не надав. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - п о с т а н о в и в: Адміністративний  позов задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" (09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Красноармійська, б. 126, ідентифікаційний код 36351631) на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості суму страхові внески у розмірі 1966 (одну тисячу дев'ятсот шістдесят шість) грн 66 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                               Журавель В.О.