Постанова

від 24.12.2014 по справі 816/4851/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4851/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі Головуючого судді Соколенка Ф.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

05 грудня 2014 року Полтавський районний центр зайнятості звернувся до ОСОБА_1 про стягнення коштів, витрачених на виплату матеріальної допомоги по безробіттю, в розмірі 669,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а саме, не дотримано обов'язку безробітного своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Зазначав, що в ході розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до вище вказаного закону було встановлено, що в період перебування на обліку в Полтавському районному центрі зайнятості відповідач працював у ПАТ "Полтавахіммаш", тому отримана сума допомоги по безробіттю підлягає поверненню.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, надавши суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заперечень, клопотань суду не надав.

Згідно частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, суд ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши інші докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) звернувся за сприянням у працевлаштуванні до Полтавського районного центру зайнятості, де і був зареєстрований як шукаючий роботу з відкриттям персональної картки №161914010800002 /а.с.11/.

08.01.2014 ОСОБА_1 подав заяву про надання статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", в якій зазначив, що на даний час не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, у тому числі не забезпечує себе роботою самостійно. Пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не отримує. Не є суб'єктом підприємницької діяльності. Не отримує відповідно до законодавства: допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного /6 річного/ віку; допомогу, компенсацію та /або надбавку по догляду за: дитиною-інвалідом; інвалідом І групи; особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує стороннього догляду до досягнення 80 річного віку; грошове забезпечення як батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки; грошову допомогу по догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду. Не є членом особистого селянського господарства, фермером або членом фермерського господарства. Не навчається на денній формі навчання /а.с.10/.

08.01.2014 наказом Полтавського районного центру зайнятості № НТ 140108 ОСОБА_1 наданий статус безробітного.

16.01.2014 наказом Полтавського районного центру зайнятості № НТ 140116 ОСОБА_1 призначена допомога по безробіттю з 15.01.2014 по 09.01.2015 /а.с.15/.

14.04.2014 наказом Полтавського районного центру зайнятості № НТ 140414 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з невідвідуванням безробітним державної служби зайнятості без поважних причин протягом 30 календарних днів і більше. Припинено реєстрацію безробітного з 10.04.2014 /а.с.15 зворотній бік/.

Фактично відповідач отримував допомогу по безробіттю за період з лютого по квітень 2014 року в розмірі 669,03 грн /а.с.19/.

Згідно з актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 01.10.2014 № 29 /а.с 18/, встановлено, що безробітний ОСОБА_1, який перебував на обліку в Полтавському районному центрі зайнятості з 08.01.2014 по 10.04.2014 перебував також у трудових відносинах з ПАТ "Полтавхіммаш" з 06.02.2014 по 19.03.2014 /а.с.18/.

14.10.2014 директором Полтавського районного центру зайнятості прийнято наказ №43 про повернення допомоги по безробіттю в сумі 669,03 грн, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 за період з лютого по квітень 2014 року /а.с.20/.

16.10.2014 Полтавським районним центром зайнятості направлено ОСОБА_1 письмове повідомлення про добровільне повернення суми виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 669,03 грн /а.с.21-22/.

У зв'язку із тим, що ОСОБА_1 у добровільному порядку кошти не повернув, Полтавський районний центр зайнятості звернувся до суду з вимогою про стягнення даних коштів.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012, № 5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування , готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 № 1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1533-ІІІ сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості , а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

З аналізу вищевикладених норм суд дійшов висновку, що підставою для застосування наслідків вказаної відповідальності, зокрема, є встановлення факту отримання безробітним доходу з будь-яких інших джерел в період перебування його на обліку у відповідному центрі зайнятості в якості безробітного та отримання державної допомоги або ж набуття особою ознак зайнятого населення , а також умисне невиконання безробітним своїх обов'язків щодо повідомлення центр зайнятості про такі факти .

З метою забезпечення цільового та ефективного використання коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року №60/62 затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (надалі - Порядок №60/62).

Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Як зазначає позивач в позовній заяві Полтавським РЦЗ в ході проведення розслідування страхового випадку щодо правомірності виплати ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в період його перебування в центрі на обліку в якості безробітного було встановлено, що останній перебував у трудових відносинах з ПАТ "Полтавхіммаш" з 06.02.2014 по 19.03.2014, працював водієм автотранспортних засобів транспортної дільниці № 6 / наказ про прийняття № 23-К від 06.02.2014, наказ про звільнення № 40-К від 19.03.2014/. Остаточний розрахунок з працівником проведено 19.03.2014/, що підтверджується листом ПАТ "Полтавхіммаш" від 25.09.2014 № 18-23/1609 /а.с.17/.

Отже, з 06.02.2014 ОСОБА_1 відносився до зайнятого населення, що в свою чергу, виключає можливість вважати таку особу - безробітною.

Вище викладене свідчить про те, що відповідач під час перебування на обліку в Полтавському районного центру зайнятості як особа шукаюча роботу безпідставно та порушуючи норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" не повідомив центр зайнятості про працевлаштування до ПАТ "Полтавхіммаш" та отримання прибутку. Данні порушення вплинули на порушення порядку отримання ним грошової допомоги по безробіттю.

Доказів оскарження наказу Полтавського районного центру зайнятості та доказів повернення отриманої суми допомоги по безробіттю відповідач суду не надав.

З огляду на вище викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги Полтавського районного центру зайнятості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Полтавського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 /ідентифікаційний номер НОМЕР_1; АДРЕСА_1, 38774/ на користь Полтавського районного центру зайнятості /ідентифікаційний код 21061448; вул. Леніна, 3, м. Полтава, Полтавська область, 36037; р/р 37171161903202 у ГУ ДКСУ в Полтавській області, код банку 831019/ кошти, витрачені на виплату матеріальної допомоги по безробіттю, в розмірі 669,03 грн /шістсот шістдесят дев'ять гривень три копійки/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 24 грудня 2014 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко