Рішення

від 22.12.2014 по справі 906/1406/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "22" грудня 2014 р. Справа № 906/1406/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я. ,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - фізична особа-підприємець

від відповідача: не з"явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Житомир)

до Фермерського господарства "Олевське" (с. Сущани, Олевський район, Житомирська область)

про стягнення 90630,87 грн.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фермерського господарства "Олевське" 90630,87грн., з яких 47959,34грн. - основна заборгованість, 180,90грн. - пеня, 7193,90грн. - штраф, 23970,16грн. - проценти за користування чужими грошовими коштами, 3176,56грн. - 3% річних, 8150,01грн. - інфляційні нарахування.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що згідно договору він здійснив поставку товару відповідачу, за який відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Надала довідку, в якій повідомляє, що станом на 22.12.2014 відповідач провів розрахунок за отриману продукцію на суму 18000,00грн. Таким чином, сума основного боргу за даними позивача складає 29959,34грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача у повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.32).

Оскільки явка представника відповідача в судове засідання не визнана обов'язковою, а надання письмового відзиву відповідно до вимог ст.59 ГПК України є правом відповідача, а не його обов'язком, суд вважає, що неявка представника відповідача та неподання відзиву не перешкоджатиме розгляду справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 04 червня 2012 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (продавець/позивач) та Фермерським господарством "Олевське" (покупець/відповідач) укладено договір №4/12 про постачання засобів захисту рослин (а.с.10), за умовами якого продавець згідно замовлення покупця, продає останньому засоби захисту рослин (ЗЗР) визначені у Додатку №1 до даного Договору (п.1.1 договору).

Асортимент ЗЗР, їх загальна кількість, ціна визначається в Додатках, які є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору).

Додатками №1 та №2 до Договору від 04.06.2012 сторони погодили асортимент засобів захисту рослин, їх кількість та вартість (а.с.11-12).

Пунктом 3.1 Договору сторони погодили, що покупець зобов'язується провести повні розрахунки шляхом перерахування грошових коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок продавця до 04.07.2012.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 47959,34грн., що підтверджується видатковими накладними №4 від 04.06.2012, №5 від 16.07.2012 та довіреностями на отримання матеріальних цінностей №4 від 04.06.2012 та №14 від 05.07.2012, виданих на ім'я ОСОБА_2.(а.с.13-16).

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару на підставі договору №4/12 від 04.06.2012 не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 47959,34грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач частково оплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 18000,00грн. Отже, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 18000,00грн. підлягає припиненню відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Матеріалами справи підтверджується, що станом на 22.12.2014 несплаченою залишилась сума боргу в розмірі 29959,34грн.

Відповідно до ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем є правовідносинами з купівлі-продажу.

Згідно ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначалось вище, п.3.1 Договору визначений обов'язок покупця оплатити товар у погоджені сторонами строки.

Враховуючи, що позивач свої договірні зобов'язання виконав, передав у власність покупця засоби захисту рослин, натомість відповідач в порушення умов договору не оплатив позивачеві вартості товару у встановлені договором №4/12 від 04.06.2012. терміни, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 29959,34грн. заборгованості обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача проценти за користування товарним кредитом, розмір яких передбачений договором, та згідно розрахунку позивача становить 23970,16грн.

Згідно п.3.2 договору, якщо затримка в оплаті за поставлений товар становить більше 30 днів, то покупець зобов'язується сплатити продавцю 2% від загальної суми заборгованості за кожен місяць прострочення за користування товарним кредитом від основної суми боргу.

Статтею 694 ЦК України встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами ст.ст.6, 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст.628 ЦК України передбачено, що зміст Договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договором від 04.06.12 сторони погодили усі істотні умови, зокрема визначили порядок проведення відповідачем розрахунків та відповідальність за несвоєчасну оплату товару.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 23970,16грн. процентів за користування товарним кредитом є правомірною та підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання зобов'язань позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 180,90грн. та штраф у розмірі 7193,90грн.

Відповідно до п.5.2 договору в разі несвоєчасних розрахунків покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 5% подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки оплати, яка нараховується на суму боргу. У випадку недотримання термінів та порядку розрахунків, передбачених п.п.3.1, 3.2, 3.3 даного Договору покупець сплачує продавцю крім пені, штраф у розмірі 15 процентів від суми основного боргу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу (а.с.5), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 180,90грн. та штраф 7193,90грн. нараховані відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 3176,56грн. - 3% річних та 8150,01грн. - інфляційних.

Приписами частини 2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних (а.с.6), суд вважає його обґрунтованим, оскільки 3% річних у розмірі 3176,56грн. та інфляційні в сумі 8150,01грн. нараховані відповідно до вимог чинного законодавства України та підлягають задоволенню.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати решти заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягає задоволенню на суму 72630,87грн., з яких: 29959,34грн. - основного боргу, 180,90грн. - пені, 7193,90грн. - штрафу, 23970,16грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами, 3176,56грн. - 3% річних та 8150,01грн. - інфляційних. В частині стягнення 18000,00грн. основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача за правилами ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 49, п.1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Олевське" (11016, с. Сущани, Олевський район, Житомирська область, вул. Набережна, 4-а, код 37937341)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

- 29959,34грн. - основного боргу;

- 180,90грн. - пені;

- 7193,90грн. - штрафу;

- 23970,16грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 3176,56грн. - 3% річних;

- 8150,01грн. - інфляційних;

- 1827,00грн. - судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 18000,00грн. основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу - за заявою

3 - відповідачу (рек. з повід.)