Рішення

від 17.12.2014 по справі 908/4158/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 14/106/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 Справа № 908/4158/14

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М. , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Виконавчого комітету Запорізької міської ради (адреса - 69105 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит ТД» (адреса - 69002 м. Запоріжжя, вул. Артема, 71 кв. 73)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача : Сосновська А.Ю., довіреність №01/02-17/03020 від 01.10.2014р.

від відповідача : Маркова О.В., довіреність №б/н від 19.11.2014р.

Суть спору:

17 жовтня 2014 року Позивач - Виконавчий комітет Запорізької міської ради (далі за текстом Виконком) звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит ТД» (далі за текстом ТОВ «Самшит ТД») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.10.2014р. порушено провадження у справі №908/4158/14, судове засідання призначено на 04.11.2014р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2014р. розгляд справи відкладено до 25.11.2014р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.11.2014р. розгляд справи відкладено до 17.12.2014р.

В судовому засіданні 17.12.2014р. справу розглянуто, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, за згодою представників Сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повідомлено про час складання повного рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що в порушення умов Договору №0195/13-П від 03.06.2013р., укладеного між Виконкомом та ТОВ «Самшит ТД», останній не здійснив оплату пайової участі у розвитку інфраструктури міста Запоріжжя у розмірі 42 600,00 грн. Відповідачем порушено строк внесення платежу, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача пені, 3% річних та інфляційних збитків.

З урахуванням зазначених обставин, Позивач просить стягнути з ТОВ «Самшит ТД» на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради 42 600,00 грн. основного боргу, 2 849,71 грн. пені, 1 341,02 грн. 3% річних, 4600,80 грн. інфляційних збитків та 1 827,00 грн. судового збору.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Крім того, 17.12.2014р. ТОВ «Самшит ТД» подав до суду клопотання про розстрочення виконання рішення суду на 12 місяців зі сплатою заборгованості рівними частками.

За клопотанням представників Сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників Сторін, суд встановив наступне .

03.06.2013р. між Виконавчим комітетом Запорізької міської ради - Виконком та ТОВ «Самшит ТД» - Замовник укладено Договір №0195/13-П про пайову участь замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, предметом даного Договору є пайова участь Замовника у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя в зв'язку з будівництвом (реконструкцією): "Реконструкція орендованих приміщень корпусу №3 (літ. В-8) по пр. Маяковського, 11 у м. Запоріжжя під офісні приміщення тимчасового перебування".

Згідно п. 1.2. Договору, пайова участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя складає 42 600,00 грн.

Пунктом 1.4. Договору сторони узгодили, що сума коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя в розмірі, визначеному п. 1.2. Договору, перераховується Замовником на протязі п'яти банківських днів з моменту підписання Договору на розрахунковий рахунок Виконкому.

Відповідно до. П. 2.2. Договору, Замовник зобов'язався своєчасно, згідно умов цього Договору, здійснити оплату пайової участі у розвитку інфраструктури міста єдиним платежем.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що Договір діє до повного виконання Сторонами зобов'язань і вважається виконаним при проведенні Сторонами остаточних розрахунків, що підтверджується виданою департаментом фінансової та бюджетної політики міської ради довідки про надходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя.

У зв'язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов'язань по Договору щодо внесення коштів пайової участі Виконком звернувся до нього з претензією №08/02-32/02212 від 17.07.2013р. щодо перерахування 42 600,00 грн. пайової участі, а також пені та трьох відсотків річних.

При цьому, Відповідач відповіді на претензію не надав, кошти не сплатив.

Невиконання Відповідачем своїх зобов'язань також підтверджується довідкою Департаменту фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради №02/1-14/1356 від 04.07.2014р.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

За таких обставин, вимога Виконкому Запорізької міської ради про стягнення з ТОВ «Самшит ТД» 42 600,00 грн. пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобов'язання за Договором, просить стягнути з останнього 2 849,71 грн. пені за період з 11.06.2013р. по 11.12.2013р., 1 341,02 грн. 3% річних за період з 11.06.2013р. по 01.07.2014р., 4600,80 грн. інфляційних збитків за період з 11.06.2013р. по 01.07.2014р.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

За умовами п. 3.2.1 Договору, за несвоєчасну сплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури м. Запоріжжя, Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.2.3. Договору Сторони узгодили, що Замовник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу Виконкому зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Перевіривши за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи «Законодавство» правильність нарахування пені, 3% річних та інфляційних збитків судом встановлено, що стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає 2 849,71 грн. пені, 3% річних у розмірі 1 341,02 грн. та інфляційних збитків у розмірі 4 600,80 грн.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідач позов визнав в повному обсязі.

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги Виконавчого комітету Запорізької міської ради підлягають задоволенню.

Крім того, від Відповідача надійшло клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на дванадцять місяців зі сплатою заборгованості (основного боргу та штрафних санкцій) рівними частинами щомісяця. Клопотання обґрунтовано складним матеріальним становищем товариства.

Позивач не заперечив проти задоволення клопотання Відповідача.

Згідно із п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Клопотання обґрунтовано наступним.

Проаналізувавши обставини, на які посилається Відповідач, приймаючи до уваги відсутність заперечень Позивача проти заявленого клопотання, суд вважає за можливе клопотання Відповідача задовольнити та розстрочити виконання судового рішення строком на 12 (дванадцять) місяців починаючи з 19.12.2014 р. рівними частками до 19.12.2015 р. включно, по 4171,00 грн. за кожний місяць.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов Виконавчого комітету Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит ТД» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Самшит ТД» (м. Запоріжжя, вул. Артема, 71/73, код ЄДРПОУ 35763894) на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105 м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206, код ЄДРПОУ 02140892) 42 600 (сорок дві тисячі шістсот) грн. 00 коп. основної заборгованості, 2 849 (дві тисячі вісімсот сорок дев'ять) грн. 71 коп. пені, 1 341 (одну тисячу триста сорок одну) грн. 02 коп. 3% річних, 4 600 (чотири тисячі шістсот) грн. 80 коп. інфляційних збитків, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Розстрочити виконання рішення господарського суду Запорізької області по справі №908/4158/14 від 17.12.2014р. в частині стягнення основного боргу, пені, трьох відсотків річних та інфляційних збитків в сумі 50 052 (п'ятдесят тисяч п'ятдесят дві) грн. 00 коп. на 12 (дванадцять) місяців, а саме: з 19.12.2014 р. рівними частками до 19.12.2015 р. включно, по 4171 (чотири тисячі сто сімдесят одній) грн. 00 коп. за кожний місяць.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 19.12.2014р.