Рішення

від 23.12.2014 по справі 909/1270/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 р. Справа № 909/1270/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Соботник В. В., при секретарі судового засідання Кошилович М. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-ІФ",

вул. Б. Хмельницького, 51е/36, м. Івано-Франківськ, 76006

адреса для листування:

вул. Кисілевської, 49а/1, м. Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства,

містобудування та архітектури

Івано-Франківської обласної державної адміністрації,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 633 328, 90 грн, з яких:

521 264, 24 грн - основного боргу;

13 024, 46 грн - 3% річних,

99 040, 20 грн - інфляційних втрат.

за участю представників сторін:

від позивача: Кондрат А.М. - юрисконсульт, (довіреність №12 від 17.11.2014),

від відповідача: Жирун Р.М. - юрисконсульт, (довіреність №18/04-01 від 10.01.2014)

Відповідно до ч. 3 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Маг -ІФ" звернулося в суд з позовом до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення 633 328, 90 грн, з яких 521 264, 24 грн основного боргу, 13 024,46 грн 3 % річних, 99 040,20 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору №76 від 26.11.2013 щодо оплати виконаних робіт.

Як на докази в підтвердження своїх вимог посилається на договір №76 від 26.11.2013, додаток №1 до нього, акт приймання виконаних підрядних робіт №1 за листопад-грудень 2013 та акт приймання виконаних підрядних робіт №2 за грудень 2013, довідки про вартість виконаних робіт №1 та №2 за грудень 2013 року, банківські виписки по рахунку позивача від 17.12.2013, від 24.12.2013, від 27.12.2013, претензію вих.№12 від 24.09.2014, акт звірки розрахунків від 10.11.2014.

13.11.2014 порушено провадження у справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.11.2014.

За наслідком судового засідання 25.11.2014 розгляд справи відкладено на 23.12.2014.

В судове засідання 23.12.2014 позивач з'явився, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання 23.12.2014 з'явився, позов визнав у повному обсязі. Факт виконання позивачем робіт по договору №76 від 26.06.2013 на суму 647 566, 32 грн та часткової ним оплати останніх на суму 125 228, 85 грн підтвердив. Пояснив, що роботи, які були прийняті в грудні 2013 на суму 521 264, 24 грн планувалося профінансувати за рахунок субвенції з державного бюджету. Однак, субвенції в сумі 521 264, 24 грн не були перераховані, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши наявні докази відповідно до приписів ст.43 ГПК України, суд встановив наступне.

26.11.2014 між товариством з обмеженою відповідальністю "Маг -ІФ" та департаментом будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської ОДА укладено договір №76, відповідно до якого, позивач зобов'язався у 2013-2015 роках виконати роботи, зазначені в договірній ціні відповідно до проектної документації та умов договору, а відповідач - прийняти та оплатити їх.

Найменування робіт: "Капітальний ремонт цокольного та першого поверху дитячого садка "Лісова казка", облаштування спортивного майданчика, ігрових площадок у смт. Ворохта Івано-Франківської області (п.1.2).

Розділом IV сторонами обумовлено порядок здійснення оплати.

Розрахунки проводяться шляхом оплати відповідачем після підписання сторонами акта виконаних робіт КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-З проміжними платежами в міру виконання робіт за повністю завершені роботи (4.1).

Сторони погодили, що відповідач повинен надати позивачу на 2013 рік аванс для придбання необхідних матеріалів у розмірі 30 % вартості річного обсягу робіт строк якого закінчується 20.12.2013 (п.4.2).

Відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати виконані роботи (6.1.1).

Відповідно до підписаної сторонами конкретизації умов Договору відповідно до постанови КМУ №668 від 01.08.2005 (додаток №1 до договору), фінансування робіт здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Зобов'язання сторін щодо фінансування визначається положенням Загальних умов та узгодженого сторонами плану фінансування будівництва (п.п.12.1, 12.2).

Замовник здійснює розрахунки за виконані роботи на підставі актів форми КБ-2в та довідки КБ-3 щомісячними проміжними платежами в міру виконання робіт.

Позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань по договору, в листопаді - грудні 2013 року виконав роботи на загальну суму 647 566, 32 грн. Даний факт підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт №1 за листопад-грудень 2013 та актом приймання виконаних підрядних робіт №2 за грудень 2013, довідками про вартість виконаних робіт №1 та №2 за грудень 2013 року від 31.12.2013. Вказані документи підписані сторонами без зауважень та скріплені їх печатками.

Відповідач прийняті на себе договірні зобов'язання належним чином не виконав, за виконані роботи розрахувався частково в сумі 126 302, 08 грн, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача від 18.12.2013, від 24.12.2013, від 27.12.2013.

З метою досудового врегулювання спору, 24.09.2014, позивач направив відповідачу вимогу вих.№12 щодо погашення боргу в сумі 521 264, 24 грн, яка залишена останнім без задоволення.

Сторонами, 10.11.2014, підписано та скріплено печатками акт звірки розрахунків, відповідно до якого борг відповідача перед позивачем складає 521 264, 24 грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, який є підставою для виникнення у його сторін прав та обов'язків, визначених ним.

Частиною першою статті 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, на час прийняття рішення, основний борг в сумі 521 264, 24 грн належним чином доведений, документально підтверджений та визнаний відповідачем, а відтак вимога позивача щодо його стягнення є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вищезазначеної статті, позивач просить суд стягнути 13 024, 46 грн 3 % річних та 99 040, 20 грн інфляційних втрат за період січень - жовтень 2014 року. Суд перевірив правильність їх нарахування та встановив наступне.

Розрахунок 3 % річних здійснено за формулою - С*3*Д:365:100, де С- сума заборгованості (521 264, 24 грн), Д- кількість днів прострочення (304), відповідно 3 % річних складають - 521 264, 24*3*304:365:100= 13 024, 46 грн.

Таким чином, розрахунок 3 % річних на суму 13 024, 46 грн є арифметично вірним.

Згідно з розрахунком, проведеним судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство" у відповідності до рекомендацій Верховного Суду України щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ, даних у листі від 03.04.1997, відповідно до яких визначення загального індексу інфляції за певний період часу здійснюється шляхом перемноження помісячних індексів, тобто накопичувальним підсумком, інфляційні втрати, які підлягають стягненню з відповідача складають 91 742, 50 грн (розрахунок додається), а не 99 040, 20 грн, як зазначено позивачем.

Виходячи з вищевикладеного, підтвердження факту неналежного виконання відповідачем грошового зобов'язання в сумі 521 264, 24 грн, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, зокрема, позовні вимоги в частині стягнення 521 264, 24 грн боргу, 13 024, 46 грн 3% річних та 91 742, 50 грн інфляційних втрат - задовольнити, в стягненні 7 297, 70 грн інфляційних втрат слід відмовити.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме, судовий збір в сумі 12 520, 55 грн.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 4-5, 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Маг -ІФ" до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації про стягнення 633 328, 90 грн, з яких 521 264, 24 грн боргу, 13 024, 46 грн 3 % річних, 99 040, 20 грн інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018, код 38163425) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Маг -ІФ" (вул. Б. Хмельницького, 51е/36, м. Івано-Франківськ, 76006, код 38331549) 521 264 (п'ятсот двадцять одну тисячу двісті шістдесят чотири) грн 24 коп. боргу, 13 024 (тринадцять тисяч двадцять чотири) грн 46 коп. 3 % річних, 91 742 (дев'яносто одну тисячу сімсот сорок дві) грн 50 коп. інфляційних втрат, 12 520 (дванадцять тисяч п'ятсот двадцять) грн 55 коп. судового збору.

Наказ суду видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 7 297 (сім тисяч двісті дев'яносто сім) грн 70 коп інфляційних втрат - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.14

Суддя Соботник В. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"