Рішення

від 17.12.2014 по справі 903/1210/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 грудня 2014 р. Справа № 903/1210/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Інмех"

до відповідача 1: науково - виробничого товариства "Індустрія Т, ЛТД"

до відповідача 2: відкритого акціонерного товариства "Луцький шовковий комбінат "Волтекс"

про визнання права власності на майно

Суддя Кравчук В.О.

при секретарі судового засідання Міськіву Т.І.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: Козак А.Ю., дов. від 01.12.2014р.

від відповідача 1: Іщук І.М., директор, паспорт серія НОМЕР_1

від відповідача 2: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки представників сторін.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Інмех" звернулось з позовом про визнання права власності на нерухоме майно - будівлю регенерації з інженерними сітками (А-2) загальною площею 1 423,5кв.м., будівлю складу (Б-2) загальною площею 230,3кв.м., що знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 83-Б (колишня назва вулиці - Червоноармійська).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на згідно пункту 1.2. статуту в редакції 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Інмех» створене шляхом перейменування спільного українсько-російського підприємства «Інмех» Лтд та є його повним правонаступником усіх прав та обов'язків.

Зазначив, що при створенні спільного українсько-російського підприємства «Інмех» Лтд в 1992 році його засновниками орендним підприємством МДЕЗ «Механізація» (м. Москва) та НВТ «Індустрія Т, Лтд» (м. Луцьк) до статутного фонду позивача було внесено відповідне майно, а саме: МДЕЗ «Механізація» - технологічне обладнання та проектно-технологічні роботи на загальну суму 2 млн. карбованців: НВТ «Індустрія Т, Лтд» - виробничі цехи та побутові приміщення по вулиці Червоноармійській, 83-Б (теперішня назва Героїв УПА) на загальну суму 3 млн. карбованців, що підтверджується статутом позивача 1992 року, протоколом № 1 від 24.04.1992р. зборів засновників, листом НВТ «Індустрія Т, Лтд» від 20.11.2014р.

У комплексі переданого до статутного капіталу майна в обмін на його корпоративні права була нерухомість, якою позивач володіє й по сьогоднішній день, а саме: будівлі регенерації з інженерними сітками та складу.

Зареєструвати право власності на вказані будівлі позивач своєчасно не зміг і на даний час така можливість втрачена у зв'язку із тим, що його засновник НВТ «Індустрія Т, Лтд», який вніс дані будівлі до статутного фонду, своєчасно не зареєстрував своє право власності на вказані будівлі.

У відповідь на адвокатський запит № 86 від 18.11.2014р. НВТ «Індустрія Т. Лтд» своїм листом від 20.11.2014р. надала копії документів, підтверджуючих виникнення у нього права власності на спірні об'єкти.

НВТ «Індустрія Т. Лтд» придбала зазначені будівлі у Луцького виробничого торговельного шовкового об'єднання на підставі договору № 12/91 купівлі-продажу об'єктів виробничо-торгового шовкового об'єднання по вулиці Червоноармійській від 19.04.1991р. та отримала їх згідно акту приймання-передачі основних засобів від 19.04.1991р.

Згідно п. 1.2. договору Луцьке виробничо-торгове шовкове об'єднання разом із продажем об'єктів передало НВТ «Індустрія Т. Лтд» земельну ділянку в розмірі 0,35 га.

Луцьке виробничо-торгове шовкове об'єднання листом №2/3719 від 23.04.1991р., адресованим голові Луцької міської ради, підтвердило передачу відповідачу 1 земельної ділянки площею 0,35 га з розташованими на ній виробничими приміщеннями.

Під зазначені будівлі НВТ «Індустрія Т, Лтд» отримала земельну ділянку площею 0,35 га на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської Ради №359 від 11.07.1991р. «Про виділення земельних ділянок та дозвіл на добудови».

На сьогоднішній день Луцьке виробничо-торговельне шовкове об'єднання перейменоване у відкрите акціонерне товариство «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» (відповідач 2), яке є його правонаступником.

В подальшому, передавши спірні будівлі до статутного капіталу позивача, до останнього перейшло право користування земельною ділянкою, якою користувався відповідач 1.

Позивач вже тривалий час користується зазначеною земельною ділянкою, на якій розміщені об'єкти нерухомості та сплачує земельних податок, що підтверджується податковими деклараціями.

Правомірність володіння земельною ділянкою площею 0,35 га підтверджується витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1370 від 20.06.2008р., виходячи з якої обчислюється і сплачується розмір земельного податку.

Технічну інвентаризацію об'єктів нерухомості проведено КП «Волинське обласне БТІ» і видано відповідні технічні паспорти.

Ухвалою господарського суду від 03.12.2014р. порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача пред'явлений позов підтримав та просить суд задовольнити останній в повному об'ємі.

У судовому засіданні 17.12.2014р. відповідач 1 позов не заперечив, при цьому зазначив, що придбання НВТ «Індустрія Т. Лтд» приміщень регенерації з інженерними сітками та будівлі складу по вулиці Червоноармійській. 83-6 (теперішні назва Героїв УПА) в Луцьку у Луцького виробничо-торговельного шовкового об'єднання підтверджується договором купівлі-продажу №12/91 від 19.04.1991р., актом приймання-передачі від 19.04.1991р., листом № 2/3719 від 23.04.1991р., довідкою № 24/3439 від 11.04.1991р., рішенням Луцької міської ради № 359 від 11.07.1991р. з додатком.

Підприємство не змогло своєчасно оформити право власності на себе, що було пов'язано з діяльністю попереднього керівництва, і така можливість на разі втрачена, оскільки об'єкти вже передані позивачу.

Придбані НВТ «Індустрія Т, Лтд» будівлі регенерації з інженерними сітками та складу по вулиці Червоноармійській, 83-6 (теперішня назва Героїв УПА) в Луцьку були передані НВТ «Індустрія Т, Лтд», як внесок засновника у статутний капітал новоствореного спільного українсько-російського підприємства «Інмех» Лтд.

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, натомість, у письмових поясненнях від 16.12.2014р. зазначив, що що ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» перейменований з Луцького виробничого торговельного шовкового об'єднання, та є правонаступником всіх його прав та зобов'язань. На даний час на товаристві не збереглися документи щодо відчуження майна НВТ «Індустрія Т ЛТД», зокрема, договір №12/91 купівлі-продажу об'єктів від 19.04.1991 року.

Об'єкти нерухомості, які були предметом договору №12/91 купівлі-продажу об'єктів від 19.04.1991 року не перебувають на даний час на балансі товариства.

Повідомив, що згідно державного акта на право постійного користування землею ІІ-ВЛ №001543 від 14.01.1997 р. в користуванні ВАТ «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» перебувала земельна ділянка №4 (водозабір) по вулиці Червоноармійській, 83-А в місті Луцьку. У відповідності до даного Акту суміжним користувачем товариства від «Б» до «В» є Луцька фірма «Індустрія».

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 1, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

19 квітня 1991 року між Луцьким виробничо-торговельним шовковим об'єднанням (на сьогоднішній день відкрите акціонерне товариством «Луцький шовковий комбінат «Волтекс» відповідно до наказу Державного комітету Україна по легкій промисловості №91 від 29.05.1992р. «Про перейменування Луцького ВТШО», наказу Фонду державного майна України від 06.10.1992р. №395, наказу Державного комітету України з легкої і текстильної промисловості №77 від 27.04.1994р. «Про створення відкритого акціонерного товариства «Луцький шовковий комбінат «Волтекс», статуту ВАТ Луцький шовковий комбінат «Волтекс», протоколом загальних зборів товариства №5 від 2005р., а.с. 24-28) (продавець) та науково-виробничим товариством «Індустрія Т, Лтд» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу об'єктів промислового-шовкового об'єднання по вул. Червоноармійська №12/91, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив будівлі регенерації з інженерними сітками та складу, разом з об'єктами нерухомості продавець передав покупцю земельну ділянку в розмірі 0,35га (а.с. 13-15).

19.04.1991 року між сторонами договору був підписаний та скріплений печатками акт прийому-передачі основних засобів згідно договору купівлі-продажу (а.с. 16).

Луцьке виробничо-торгове шовкове об'єднання листом від 23.04.1991р. №2/371, адресованим голові Луцької міської ради народних депутатів, підтвердив передачу земельної ділянки площею 0,35га із розташованими на ній виробничими приміщеннями по вул.Червоноармійській НВТ «Індустрія Т, Лтд» згідно договору купівлі-продажу від 19.04.1991р. (а.с.17).

Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради народних депутатів від 11.07.1991 р. №359 «Про виділення земельних ділянок та дозвіл на добудови» затверджено акт вибору та виділено земельну ділянку науково-виробничому товариству «Індустрія Т, Лтд» під будівництво виробничого цеху за рахунок території Луцького виробничо-торгового шовкового об'єднання по вул. Червоноармійській загальною площею 0,35га (згідно договору купівлі-продажу об'єктів виробничо-торгового шовкового об'єднання для НВТ «Індустрія Т, Лтд» від 19.04.1991р.) (а.с.19).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інмех» є правонаступником всіх прав і обов'язків спільного українсько-російського підприємства «Інмех» Лтд, що стверджується п. 1.2 статуту ТзОВ «Інмех», затвердженого загальними зборами учасників товариства, протокол №02 від 20.12.2010р. (а.с. 38).

Відповідно до п. 1.1 статуту спільного українсько-російського підприємства «Інмех» Лтд, затвердженого загальними зборами засновників, протокол №1 від 24.04.1992р., підприємство засноване орендним підприємством МДЕЗ «Механізація» та НВТ «Індустрія Т, Лтд» (а.с. 30).

Згідно п. 3.1 статуту для створення підприємства і забезпечення його діяльності утворили статутний фонд за рахунок вкладів учасників, зокрема, НВТ «Індустрія Т, Лтд» внесло в статутний фонд підприємства виробничі цехи і побутові приміщення на загальну суму 3 мільйона карбованців (п. 3.2 статуту СУРП «Інмех» Лтд, а.с. 31).

На загальних зборах засновників СП «Інмех Лтд» постановили (п.4) вважати внеском в статутний фонд створеного підприємства від НВТ «Індустрія Т, Лтд» - виробниче приміщення з інженерними сітками по вул. Червоноармійській, оціночною вартістю три мільйони карбованців, що стверджується витягом з протоколу зборів засновників СП «Інмех Лтд» №1 від 24.04.1992р. (а.с. 35).

Згідно висновків будівельно-технічного дослідження №О-11/1 та №О-11/2 від 07.03.2014р., виконаного експертом Серединським О.А. на замовлення ТзОВ «Інмех» від 17.02.2014 року, будівля регенерації з інженерними сітками (А-2) загальною площею 1 423,5кв.м., ринкова вартість 436 905,00грн. та будівля складу (Б-2) загальною площею 230,3кв.м., ринкова вартість 89 866,00грн. в м. Луцьку по вул. Героїв УПА, 83-Б по своїм об'ємно-планувальним та конструктивним рішенням відповідає вимогам Державних будівельних норм України, в т.ч. по пожежній безпеці і санітарно-гігієнічним вимогам та інженерному обладнанню, а також вимогам ДБН 360-92 «Планування і забудова міських та сільських поселень, ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» (а.с. 59-74).

На замовлення позивача комунальним підприємством «Волинське обласне БТІ» виготовлено технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна станом на 10.10.2013р. (а.с. 46-58).

Позивач вважає неможливим розпорядження своєю власністю до державної реєстрації права власності та у відповідності до вимог чинного законодавства для захисту своїх законних прав та інтересів звернувся до суду.

Відносини стосовно майна господарського товариства регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про господарські товариства".

Згідно з ч. 1 ст. 86 Господарського кодексу України вкладами учасників та засновників господарського товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті.

Сума вкладів засновників та учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства (ч. 1 ст. 87 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому у власність засновниками і учасниками як внески; продукції, виробленої в результаті господарської діяльності товариства; доходів, одержаних від господарської діяльності товариства; іншого майна, набутого товариством на підставах, не заборонених законом.

Зазначена норма кореспондується з положеннями статті 12 Закону України "Про господарські товариства" та статті 115 Цивільного кодексу України, якими також передбачено, що товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інмех» є правонаступником всіх прав і обов'язків спільного українсько-російського підприємства «Інмех» Лтд, що стверджується п. 1.2 статуту ТзОВ «Інмех», затвердженого загальними зборами учасників товариства, протокол №02 від 20.12.2010р. (а.с. 38).

На загальних зборах засновників СП «Інмех Лтд» постановили (п.4) вважати внеском в статутний фонд створеного підприємства від НВТ «Індустрія Т, Лтд» - виробниче приміщення з інженерними сітками по вул. Червоноармійській, оціночною вартістю три мільйони карбованців, що стверджується витягом з протоколу зборів засновників СП «Інмех Лтд» №1 від 24.04.1992р. (а.с. 35).

Таким чином, суд приходить до висновку, що перехід права власності на спірні приміщення від СП «Інмех Лтд» (законного власника приміщення) до ТзОВ «Інмех» (позивача) шляхом передачі вказаного приміщення до статутного фонду є правомірним.

Порушення відповідачем 1 порядку оформлення права власності на спірні приміщення не може бути підставою для позбавлення позивача права власності на об'єкти нерухомості, яке набуто ним на законних підставах (не заборонених законом).

Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення прав власності, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судових захист цивільного права та інтересу.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи (в тому числі юридичної) на захист свого цивільного права у разі його невизнання та право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам чинного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого права та інтересу одним із наступних способів: визнання права, примусове виконання обов'язку в натурі, визнання незаконними дії чи бездіяльність органу місцевого самоврядування. В той же час суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ст. 16 ЦК України).

У відповідності до ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Як вбачається зі ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд, звертає увагу на те, що відповідач 1 у своїх поясненнях не заперечив проти задоволення вимог позивача та зазначив про те, що немає можливості надати позивачу правовстановлюючі документи на спірне майно, оскільки відповідач 1 не здійснював оформлення права власності на нерухоме майно.

Також, суд зауважує, що відповідачем 2 право власності на об'єкти нерухомості позивача не заперечується.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчую його право власності, тобто позов позивача по справі є позадоговірною вимогою власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з вимогою про повернення майна чи усунення інших перешкод у здійснені власником свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що починаючи з 2010 р. і на момент розгляду даної справи в суді ТзОВ «Інмех» здійснює усі повноваження власника нежитлових приміщень, як об'єктів нерухомого майна, що встановлені чинним законодавством України, в тому числі права володіння, користування та розпорядження нежитловим приміщенням, як об'єктом права власності

Крім того, позивач сплачує земельний податок за земельну ділянку, на якій знаходяться об'єкти нерухомості, що підтверджується податковими деклараціями позивача з плати за землю за 2010-2014 роки, у яких серед об'єктів оподаткування зазначено ділянку, на якій розташовані нежитлові приміщення (а.с. 81-99).

Тобто, ТзОВ «Інмех» з момент набуття спірного майна у власність у 2010 році та по сьогоднішній день повноцінно здійснює правомочності власника такого майна (володіє, користується та розпоряджається).

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, і визнання права.

Захищаючи право суб'єкта господарювання товариство з обмеженою відповідальністю «Інмех» відповідно до ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернулось до суду з позовною заявою саме про визнання за останнім права власності на об'єкт нерухомого майна - будівлю регенерації з інженерними сітками (А-2) загальною площею 1 423,5кв.м., будівлю складу (Б-2) загальною площею 230,3кв.м., що знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 83-Б і господарський суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку про підставність заявлених позивачем позовних вимог та необхідність задоволення останніх.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем (заява позивача від 17.12.2014р.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 20, 85-87 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 115, 317, 319, 321, 392 Цивільного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про господарські товариства", ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Інмех» (43006, Волинська область, м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 83-Б, код ЄДРПОУ 14357639) право власності на будівлю регенерації з інженерними сітками (А-2) загальною площею 1 423,5кв.м. та будівлю складу (Б-2) загальною площею 230,3кв.м., що знаходяться за адресою м. Луцьк, вул. Героїв УПА, 83-Б.

Повне рішення складено

19.12.2014р.

Суддя В.О. Кравчук