Рішення

від 24.12.2014 по справі 927/1764/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

24.12.2014. Справа № 927/1764/14.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

Відповідач: Приватне підприємство «Цоколь плюс», вул. Богуна, 115, м. Ніжин Чернігівської області, 16600.

Про стягнення 7831 грн.

Суддя Федоренко Ю.В.

Представники сторін:

Від позивача : адвокат ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 18.12.2014.

Від відповідача: не з'явився.

С У Т Ь С П О Р У:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 7 831 грн. боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом 2012 року позивач передав відповідачу товар на загальну суму 32005 грн. за який останній розрахувався частково, що й стало причиною виникнення спору.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Про час та місце розгляду справи у суді відповідача повідомлено належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень на а.с.29,33.

Враховуючи те, що явка представника відповідача господарським судом обов'язковою не визнавалась, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони у відповідності до ст..22 ГПК України, господарський суд доходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.77 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача суд встановив таке.

В 2012 році позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 32 005 грн.

Вказане підтверджується видатковими накладними:

-№61 від 00.05.2012 р. на суму 4 174 грн.;

-№81 від 27.06.2012 р. на суму 11300 грн.;

-№109 від 03.09.2012 р, на суму 16531 грн.;

а також довіреностями №587697 від 27.06.2012 р., №587688 від 11.05.2012 р., від 03.09.2012 р., які видані відповідачем на ім'я ОСОБА_3

За отриманий товар відповідач розрахувався частково, а саме:

-платіжним дорученням №22420189 сплатив 4 174 грн.;

-платіжним дорученням від 31.07.2012 р. сплатив 8000 грн.;

-платіжним дорученням №2 від 31.05.2013 р. сплатив 12000 грн.

15.01.2014 р. відповідачу була направлена претензія, а 10.11.2014 р. вимога про оплату боргу, які залишились без відповіді та задоволення.

Відповідно до п.1) ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Дії сторін щодо приймання передачі товару, часткова його оплата відповідачем, свідчать про укладення договору між сторонами який за своєю правовою природою є договором купівлі - продажу.

Відповідно до ст..655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п.1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від17.12.13 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" вказано - якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу.

Оскільки сторонами не було встановлено строку оплати товару відповідач зобов'язаний був його оплатити негайно після прийняття товару.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Доказів оплати боргу відповідач не надав, а тому вимоги про стягнення 7 831 грн. боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У судовому засіданні адвокатом заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката у сумі 2000 грн.

На підтвердження понесених витрат адвокатом надано:

-договір про надання правової допомоги по господарській справі від 18.12.2014 р. за умовами якого адвокат ОСОБА_2 (свідоцтво про прапво на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2) зобов'язався надати позивачу правову допомогу по справі №927/1764/14 за позовом до ПП «Цоколь плюс» про стягнення заборгованості;

-акт про надані послуги від 24.12.2014 р. за яким адвокат надав позивачу послуги на загальну суму 2000 грн. по господарській справі №927/1764/14, зокрема, надання консультацій клієнту з вивченням документів - 250 грн., складання позовної заяви - 800 грн.; участь у розгляді справи в господарському суді Чернігівської області ( з урахуванням витрат на відрядження) - 950 грн.;

-квитанцію до прибуткового касового ордеру за яким адвокатом ОСОБА_2 прийнято від ФОП ОСОБА_1 2000 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 18.12.2014.

Статтею 44 ГПК України до складу судових витрат віднесено і витрати на послуги адвоката.

З огляду на положення ст.33 ГПК України позивач повинен надати документальне підтвердження понесених витрат.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем позовну заяву підписано 10.11.2014 р., а договір про надання правової допомоги з адвокатом укладено 18.12.2014 р. після підписання позовної заяви, подання її до суду та порушення провадження у справі.

З огляду на це позивачем документально не доведено надання йому адвокатом правової допомоги по складенню позовної заяви на суму 800 грн., а тому вказана сума не підлягає стягненню з відповідача.

На користь позивача необхідно стягнути 1200 грн. пов'язаних з оплатою ним послуг адвоката (надання консультацій клієнту з вивченням документів - 250 грн., участь у розгляді справи в господарському суді Чернігівської області ( з урахуванням витрат на відрядження) - 950 грн.).

На підставі викладеного позов задовольняється повністю з покладенням судових витрат на відповідача з вини якого виник спір.

Керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю і стягнути з Приватного підприємства «Цоколь плюс», вул. Богуна, 115, м. Ніжин Чернігівської області, код 34878886, (п/р 26006300307277 в АТ «Ощадбанк» Чернігівська філія), на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, (п/р НОМЕР_3 в ПАТ КБ «Приватбанк»), 7 831 грн. боргу, 1200 грн. витрат на послуги адвоката та 1 827 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко

.