Постанова

від 23.12.2014 по справі 916/3496/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 916/3496/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Шевченка В.В.

(Склад колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду сформовано згідно із розпорядженням голови суду № 3026 від 01.12.2014 року)

при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Засядьвовк О.Ю. (довіреність № б/н від 24.06.2014 року)

від відповідача: Волошина Н.М. (довіреність № 174 від 02.01.2014 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця"

на рішення господарського суду Одеської області від " 13" жовтня 2014 року, повний текст якого складено та підписано " 20" жовтня 2014 року

по справі № 916/3496/14

за позовом Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ"

до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця"

про визнання додаткової угоди до договору такою, що втратила чинність, скасування додаткової угоди та відновлення дії договору

ВСТАНОВИЛА:

29.08.2014 року Приватне підприємство "АВРОРА-КЛІНІНГ" (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця" (далі по тексту - відповідач) про визнання укладеного між сторонами Договору №ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2013р. таким що не припинив дію та діє до 31.12.2014 року.

18.09.2014 року позивач звернувся до місцевого господарського суду зі заявою відповідно до ст.22 ГПК України про зміну предмету позову (ас.38-40), у який просив суд:

- визнати додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2014 року такою що втратила чинність,

- скасувати додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2014 року.

- відновити договір №ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2014 року, у тому стані який існував до внесення змін додатковою угодою № 1 від 24.06.2014 року.

Позовні вимоги Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ", з урахування заяви про зміну предмету позову, мотивовані тим, що відповідач у порушення умов Додаткової угоди № 1 до 26 червня 2014 року не провів всі необхідні розрахунки за квітень і травень 2014 року в сумі 211 440,00грн. в тому числі ПДВ 20%. та розрахунки за червень 2014 року до 05 липня 2014 року в сумі 105 720,00 грн. в тому числі ПДВ 20%, у зв'язку з чим згідно п.6 додаткової угоди вона втратили чинність, тобто термін дії договір триває до 31.12.2014 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2014 року по справі № 916/3496/14 (суддя Зайцевим Ю.О..) позовні вимоги, з урахування заяви про зміну предмету позову, задоволено частково. Визнано додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2014 року такою що втратила чинність. Скасовано додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2014 року. В решті позову - відмовлено. Стягнуто з Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" на користь Державного бюджету України судові витрати в сумі 2 436,00 грн. /дві тисячі чотириста тридцять шість грн. Стягнуто з Державного підприємства "Одеська залізниця" пасажирська служба на користь Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" судові витрати в сумі 2 436,00 грн. /дві тисячі чотириста тридцять шість грн.

Рішення місцевого господарського суду в частині задоволення частини позовних вимог вмотивовано тим, що матеріалами справи доведено, що відповідач дійсно порушив встановлені розділом 4 договору строки здійснення розрахунків за отримані послуги ( з урахування змін внесених додатковою угодою) , а тому згідно п.6 додаткової угоди ця угода втратила чинність, у зв'язку з чим вимоги позивача про визнання цієї додатковою угоди такою що втратила чинність і про її скасування є обґрунтованими. Щодо відмови задоволенні позовної вимоги про відновлення Договору у тому стані, який існував до внесення змін додатковою угодою, місцевий суд послався на те, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає приписам ст.16 ЦК України.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Державне підприємство "Одеська залізниця" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та провадження по справі припинити. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

За твердженням апелянта, місцевий господарський суд неправильно застосував ст.ст. 12, 80 ГК України ст. 16 ЦК України та повинен був припинити провадження по справі, оскільки угода щодо якої позивач пред'явив вимоги, вже втратила свою чинність.

19.12.2014 року Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він та його представник в судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 01.04.2014 року між відповідачем (Замовником) та позивачем (Виконавцем) був укладений Договір про надання послуг № ОД/Л-14-219 НЮ (далі Договір) (а.с.12-15).

Згідно умов Договору виконавець зобов'язується виконати, за завданням замовника, на свій ризик і відповідно до умов договору, послуги з прибирання приміщень та територій пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці. Перелік послуг та періодичність їх надання визначається в додатках №2 і 2а до договору (п.1.1. і п.1.2.)

Розділом 2 Договору сторонами передбачені вимоги «замовника» до предмету Договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, вартість послуг згідно умовам Договору визначається на підставі калькуляції (Додатки №№ 1, 1а, 1б до Договору) і складає 105 720,00 грн., в тому вислі ПДВ 20 %. Послуги надаються з 01.04.2014 року по 31.12.2014 року. Вартість послуг по договору складає 951 480,00 грн. з ПДВ 20% . Включає всі витрати «Виконавця» та його винагороду за цим договором. Ціна за послуги встановлюється у національній валюті України.

Пунктом 4.1. та 4.1.Договору сторони узгодили, що замовник здійснює оплату наданих послуг на підставі підписаного сторонами акту виконаних робіт на протязі 120 банківських днів з моменту його підписання, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок відповідної сторони.

Пунктом 9.1 Договору сторонами визначено термін дії договору до 31.12.2014 року, послуги надаються 01.04.2014р. по 31.12.2014р., а в частині розрахунків до повного виконання зобов'язань.

24.06.2014 року між відповідачем та позивачам була укладена додаткова угода № 1 до Договору (далі - Додаткова угода), якою було частково змінено умови Договору (а.с.16).

Так, пункт 1.1. договору викладено в наступній редакції:

«Виконавець зобов'язується виконати, за завданням Замовника, на свій ризик і відповідно до умов договору, послуги з прибирання приміщень та територій пасажирського вокзалу Одеса-Головна Одеської залізниці, щоденно з моменту підписання договору та до 01.08.2014 року».

Згідно п.3 додаткової угоди сторони виключили з умов договору п.4.1 та доповнили розділ 4 договору наступними пунктами:

« п. 4.3 Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за квітень, травень 2014 року до 26 червня 2014 року в сумі 211 440,00 грн., в т.ч. ПДВ 20%.»

«п.4.4. Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за червень 2014 року до 05 липня 2014 року в сумі 105 720,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

«п.4.5. Замовник за цим договором зобов'язується провести всі необхідні розрахунки за липень 2014 року до 02 серпня 2014 року в сумі 105 720,00 грн. в т.ч. ПДВ 20%»

Згідно пункту 5 Додаткової угоди було змінено п.9.1. договору та викладено його в наступній редакції:

«Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 01.08.2014р., послуги надаються з 01.04.2014р. до 01.08.2014р.»

Згідно пункту 6 Додаткової угоди, вона втрачає чинність у випадку не виконання пункту 4.3 або пункту 4.4 або пункту 4.5 розділу 4 Договору, які доповненні даною Додатковою угодою.

Матеріалами справи доведено, що відповідач перерахував позивачеві передбачений п.4.3 договору ( у редакції додаткової угоди) платіж у розмірі 211 440,00грн., що піддержується платіжним дорученням №6232 від 26.06.2014 року (а.с.24).

Крім того, 11.07.2014 року Державним підприємством було перераховано на рахунок позивача суму у розмірі 105 720,00 грн. з пропуском у 6 днів, про що свідчить платіжне доручення № 6441 (а.с.25).

Умовами п.4.3. Договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою, вказаний платіж відповідач повинен був здійснити до 26.06.2014р.

У Постанові Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013, № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року (частина друга статті 252 ЦК України), то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну (в даному прикладі - 31 липня 2014 року). Водночас коли у тексті договору виконання грошового зобов'язання визначено "по 1 серпня 2014 року" або "включно до 1 серпня 2014 року", то останнім днем виконання такого зобов'язання буде 1 серпня 2014 року.

З викладеного вбачається, що останнім днем виконання цього зобов'язання (платежу) по оплаті послуг за квітень, травень 2014 року вважається день до 26.06.2014 року.

Оскільки оплата була здійснена 26.06.2014 року, то має місце порушення умов договору, тобто прострочення встановленого договором строку виконання цього зобов'язання.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідач здійснив передбачений п.4.4 договору платіж 11.07.2014р., тоді як згідно приписів цього пункту повинен був здійснити його до 05.07.2014 року, тобто прострочив оплату вказаного платежу на шість днів.

Посилання відповідача на відсутність в нього грошових коштів (несвоєчасне фінансування) не приймається до уваги, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів і договором не передбачено ,що він здійснює оплату послуг лише при наявності фінансування.

З викладеного вбачається, що відповідач дійсно порушив умови договору , в редакції додаткової угоди, а тому ця додаткова угода згідно приписів її шостого пункту втратила чинність, а відтак умови договору слід розглядати без урахування цієї додаткової угоди, тобто договір діє в його первісній редакції, в т. ч. стосовно строку його дії до по 31.12.2014 року

Крім того, факт продовження дії договору, а саме продовження надання позивачем відповідачу передбачених договором послуг вже після строків встановлених додатковою угодою , тобто після 01.08.2014 року, що підтверджується доданими позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додатковими доказами (скаргами - зауваженнями працівників відповідача щодо обсягу прибирання позивачем об'єктів відповідача), які свідчать, що позивач продовжує надавати відповідачу послуги за цим договором по цей час.

Оскільки відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що договір є припиненим у зв'язку з закінченням його дії, вимога позивача про визнання додаткової угоди до договору такою що втратила чинність, тобто вимога про підтвердження існуючих обставин на переконання колегії суддів є обґрунтованою і вмотивовано задоволена судом першої інстанції.

Слід також зазначити, що судова практика як Верховного суду України так і Вищого господарського суду України їде шляхом того, що господарські суди при наявності таких позовних вимог мають право визнавати та ухвалювати рішення про те що договори припинили свою дію (наприклад визнання договорів іпотеки припиненими), а відтак цю позицію можливо розповсюджувати і на додаткові угоди до договорів.

Посилання скаржника на те, що такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вказана правова норма, а також положення ст.20 ГК України передбачають можливість захисту прав у інший не визначеній (не перелічений) у цих правових нормах спосіб, а ст.12 ГПК України встановлює, що господарським судам підвідомчі спори що виникають при виконанні договорів, а цей спір стосується саме виконання умов договору і наслідків їх невиконання.

За таких обставин колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення місцевого суду в цієї частині.

Водночас колегія суддів вважає, що у місцевого суду не було правових підстав для задоволення позовної вимоги позивача про скасування цієї додаткової угоди, оскільки господарський суд не наділено правом скасовувати договори та /або додаткові угоди до них, а має право лише визнавати їх недійними або розривати їх, а така вимога позивачем не заявлялась. Більш того, оскільки судом вже визнано що додаткова угода вже припинила свою дію, немає необхідності та підстав скасовувати цю угоду.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що рішення місцевого суду в частині задоволення цієї вимоги підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цієї вимоги.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відмову в задоволенні третьої заявленої позивачем вимоги (відновити договір №ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2014 року, у тому стані який існував до внесення змін додатковою угодою № 1 від 24.06.2014 року.), оскільки по-перше, такий спосіб захисту не передбачений ст.16 ЦК України та 20ГК України .

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Одеська залізниця» задовольнити частково.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 13.10.2014 року по справі № 916/3496/14 скасувати частково, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції :

«Позов Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" до Державного підприємства "Одеська залізниця" пасажирська служба - задовольнити частково.

Визнати додаткову угоду № 1 від 24.06.2014 року укладену між Державним підприємством "Одеська залізниця", пасажирська служба та Приватним підприємством "АВРОРА-КЛІНІНГ" до договору про надання послуг № ОД/Л-14-219 НЮ від 01.04.2014 року такою що втратила чинність.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. №1-а, офіс №1410, код 38940245) на користь Державного бюджету України (р/р 31210206783008 отримувач ГУ ДКСУ в Одеській області код ЄДРПОУ 37607526, банк отримувача ГУ ДКСУ в Одеській області МФО 828011 код класифікації: 22030001) судові витрати у сумі 2 436,00 грн. /дві тисячі чотириста тридцять шість грн./.

Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" пасажирська служба (Пасажирське вагонне депо Одеса-Головна) (65039, Одеська обл., м. Одеса вул. Середньофантанська буд. №26, код 35303037) на користь Приватного підприємства "АВРОРА-КЛІНІНГ" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд. №1-а, офіс №1410, код 38940245) судові витрати у сумі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн.

3. Видачу наказів за постановою та в порядку ст.122 ГПК України із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.

Повний текст постанови

складено „24" грудня 2014 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя В.В. Шевченко