Ухвала

від 08.12.2014 по справі 1170/2а-1967/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2014 року м. Київ К/800/15230/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника позивача - Мельник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014

у справі № 1170/2а-1967/11

за позовом Приватного акціонерного товариства «Креатив»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Креатив» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби № 0000392350 від 13.05.2011.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.11.2012 позов задоволено частково; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 898 352,87 грн. основного платежу та 724 588,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 постанову суду першої інстанції змінено; позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 996 767,60 грн., в т.ч.: 3 197 413,70 грн. основного платежу та 799 353,90 грн. штрафних (фінансових) санкцій; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на правонаступника - Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної невиїзної документальної перевірки позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за березень, квітень 2010 року, з урахуванням відповідей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірки по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), складено акт № 423/23-50/31146251 від 26.04.2011, в якому зафіксовано порушення, зокрема, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2010 року в розмірі 688 000 грн., за квітень 2010 року в розмірі 2 559 414 грн., та занижено суму податку за березень 2010 року в розмірі 1 703 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 13.05.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000392350 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 247 414 грн., та враховуючи, що на момент проведення перевірки, відшкодовано ПДВ, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3 247 414 грн. основного платежу та 811 854 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що позивач у спірному періоді мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Сенс-К» та ТОВ «Оптіма-Пром», при вчиненні правочинів з якими виявлені порушення в частині недодержання вимог ст. ст. 203, 215 , 228 , 662 , 655 , 656 ЦК України, оскільки правочини з зазначеними контрагентами є нікчемними, та не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем укладені договори поставки насіння соняшникового урожаю 2009 року з контрагентами , а саме:

з ТОВ «Агро-Інвест» договір № 190/п від 27.11.2009, додатковими угодами від 27.11.2009 та від 19.01.2010 визначена специфікація, кількість та умови поставки товару;

З ТОВ «Оптіма-Пром» договір № 50/п від 18.09.2009, додатковою угодою №1 до договору визначена вартість продукції та механізм зменшення вартості в зв'язку з погіршенням якості товару;

з ТОВ «Сенс-К» договір № 234/п від 12.02.2010, додатковою угодою № 1 до договору визначено вартість продукції та механізм зменшення вартості в зв'язку з погіршенням якості товару.

Виконання договорів з контрагентами ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Оптіма-Пром» та ТОВ «Сенс-К» підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними документами про оплату товару, згідно яких товар прийнятий позивачем та оплачений, в тому числі ПДВ, договором про зберігання зерна від 20.11.2009 між позивачем та Плетеноташлицький хлібоприймальний пункт «ТОВ «Нікопольська зернова компанія», складськими квитанціями на зерно, витягами з реєстру складських документів на зерно, наданих Державним підприємством «Держреєстри України» про зберігання придбаного товару на Плетеноташлицькій філії.

Із матеріалів справи вбачається, що придбане у ТОВ «Агро-Інвест» насіння соняшникове списане Плетеноташлицьким хлібоприймальним пунктом ТОВ «Нікопольська зернова компанія» з картки ТОВ «Агро-Інвест» на картку позивача згідно складських квитанцій, які також є підтвердженням реального зберігання насіння.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем до складу податкового кредиту за перевірений період березень-квітень 2010 року віднесено суму ПДВ по виписаним конрагентами ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Оптіма-Пром», ТОВ «Сенс-К» податковим накладним, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит.

Судами попередніх інстанцій з підтвердженням матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Креатив» оплатив кредитове сальдо за отриманий у ТОВ «Агро-Інвест» товар не в повному обсязі, а відтак бюджетному відшкодуванню підлягає лише сума реально сплаченого ПДВ, яка повинна розраховуватись з суми 2 720 436,20 грн. (16 322 616,69 грн. х 20% : 120%).

Сума ПДВ в розмірі 50 000,30 грн. (2 770 436,5 грн. - 2 720 436,20 грн.) по правочинам з контрагентом ТОВ «Агро-Інвест», заявлена позивачем до бюджетного відшкодування передчасно, оскільки відсутні докази реально сплаченого податку на додану вартість в сумі вартості за отриманий товар.

Таким чином, є вірним судовий висновок, що зменшення суми бюджетного відшкодування ПАТ «Креатив» за квітень 2010 року по господарських операціях з ТОВ «Агро-Інвест» в розмірі 50 000,30 грн. та нарахування штрафної (фінансової) санкції в сумі 12 500,10 грн. (50 000,30 грн. х 25% ) відповідачем проведено у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Висновок акту перевірки про те, що операції по реалізації соняшника між позивачем та ТОВ «Сенс-К» мали безтоварний характер, оскільки ТОВ «Сенс-К» має ознаки фіктивного підприємства, базується на поясненнях директора товариства ОСОБА_3, наданих нею під час допитів в якості свідка в ході розслідування кримінальної справи по факту створення та придбання ТОВ «Сенс-К» за ч. 2 ст. 205 КК України, та Чаплинському районному суду Херсонської області, який допитав її за окремим дорученням, про те, що вона не мала наміру особисто здійснювати підприємницьку діяльність, договори та всі первинні документи нею не підписувались.

Судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що саме по собі лише пояснення ОСОБА_3 ще не доводить існування порушень закону, допущених при створенні юридичної особи, як, власне, і здійснення діяльності поза межами правової відповідальності.

Пояснення ОСОБА_3, а також факти щодо наявності або відсутності обставин злочину повинні оцінюватись компетентним судом в межах кримінальної справи, а не в межах адміністративної справи. В іншому випадку доводи, які обґрунтовують вимоги позову, є припущеннями, недоведеними належними засобами доказування в розумінні ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Посилання податкового органу на те, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Оптіма-Пром» відбулись в період, коли останнє не мало статус платника ПДВ як однієї з підстав зменшення суми бюджетного відшкодування позивачу, спростовується судовими рішеннями, що набрали законної сили, стосовно неправомірності рішення податкового органу щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ зазначеного контрагента.

В судовому порядку встановлено факт здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Оптіма-Пром» та ТОВ «Сенс-К», договори поставки товару з якими були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, виконання договорів підтверджено первинними бухгалтерськими документами, оформленими у відповідності із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому суми ПДВ за податковими накладними, виписаними контрагентами ТОВ «Агро-Інвест», ТОВ «Оптіма-Пром» та ТОВ «Сенс-К», позивачем правомірно включені до складу податкового кредиту зазначеного періоду та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку (пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 цього Закону платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується дослідженими судами доказами на суму 3 197 413,70 грн. При цьому будь-які порушення контрагентами платника податку вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

За вказаних обставин, меж перегляду, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби її правонаступником - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області.

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.01.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний