Ухвала

від 16.12.2014 по справі 826/7208/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" грудня 2014 р. м. Київ К/800/51476/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Воронцов Д. Ю. Пащенко В. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» на постанову та ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 року у справі№ 826/7208/14 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2014 року у справі № 826/7208/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 185.1 ст. 185, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 72, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «ТД «Істок-Маркет» за період серпень 2013 року та ТОВ «Лугдікон» за період вересень 2013 року складено акт від 18.04.2014 № 3574/26-51-22-01/35199148, яким зафіксовано порушення: ст. 134, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток на суму 275 936,00 грн.; п. 185.1 ста.185, п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму 290 487,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 13.05.2014 року:

- № 0002232201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 430 544,50 грн., в т. ч. за основним платежем - 275 936,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 137 981,50 грн.;

- № 002242201 від, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 335 730,50 грн., в т. ч. за основним платежем - 290 487,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 145 243,50 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 290 487,00 грн. та віднесенню до валових витрат сум з податку на прибуток підприємств в розмірі 275 936,00 грн. по операціях з ТОВ «Лугдікон» та ПП «Торговий дім «Істок-Маркет».

Колегія суддів вважає такий висновок передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З аналізу статей 138 та 198 Податкового кодексу України вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно із п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України мотивувальна частина постанови повинна містити встановлені судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження (ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій зазначили, що всупереч вимог п. 3.1 договорів, укладених з вказаними контрагентами, у додатках до договорів відсутні відомості щодо узгодження формату та позиції, що підлягають нанесенню на конверти. Крім того, судами вказано, що позивач не надав доказів на підтвердження належного отримання послуги з доставки матеріалів, інших доказів на підтвердження здійснення контролю виконання ТОВ «Лугдікон» та ПП «Торговий дім «Істок-Маркет» умов, укладених з даними контрагентами договорів.

Суди першої та апеляційної інстанцій вирішуючи даний спір, дійшли висновку, що надані позивачем копії первинних документів не є належними та допустимими доказами виконання договорів про виконання робіт, укладених між ТОВ «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» та ТОВ «Лугдікон», ПП «Торговий дім «Істок-Маркет».

При цьому, судами першої та апеляційної інстанцій взагалі не надано оцінки наданим позивачем в обґрунтування своїх доводів доказам та не зазначено підстав їх відхилення.

Погоджуючись з доводами відповідача щодо обставин, встановлених в актах перевірки контрагентів позивача, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували, що вони не є безумовною підставою для висновків про безтоварність спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не є був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення у справі підлягають скасуванню, як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, надати оцінку доводам позивача та дослідити надані позивачем докази виконання договорів, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція комплексного захисту бізнесу «Дельта М» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.06.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2014 року у справі № 826/7208/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак