Рішення

від 22.12.2014 по справі 911/5070/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 911/5070/14 22.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «С-Інжиніринг» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Клондайк-електро» Простягнення заборгованості

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «С-Інжинірінг» звернулось до господарського суду Київської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клондайк-електро» про стягнення 33 065,51 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.11.2014 року матеріали справи № 911/5070/14 надіслано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 02.11.2014 року, справу № 911/5070/14 було передано на розгляд судді Господарського суду міста Києва Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2014 року справу № 911/5070/14 прийнято до провадження та порушено провадження. Розгляд справи призначено на 22.12.2014 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте, через канцелярію Господарського суду міста Києва 19.12.2014 року подав клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Також 15.12.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання про перенесення судового засідання з 22.12.2014 року на 19.12.2014 року, в задоволенні якого судом відмовлено.

17.12.2014 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 22.12.2014 року не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.12.2014 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 41 202,84 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної №4 від 09.01.2014 року, яка підписана представниками позивача та відповідача, та скріплена печатками юридичних осіб.

Однак, як зазначає позивач, відповідач оплатив поставлений товар частково на суму 13 360,84 грн., у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 27 200,00 грн.

09.07.2014 року позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення існуючої заборгованості у розмірі 27 200,00 грн., проте дана вимога відповідачем залишена без задоволення.

Враховуючи наведене, позивач просить господарський суд стягнути з відповідача 27 200,00 грн. основного боргу, 697,51 грн. три відсотки річних та 32 368,00 грн. інфляційних втрат.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем з поставки товару згідно видаткової накладної становить 27 200,00 грн.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 27 200,00 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 697,51 грн. три відсотки річних та 5 168,00 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань з урахуванням положень ст. 625 ЦК України, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3 % та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 422,53 грн. та 3 267,60 грн. відповідно, за період прострочення з 10.01.2014 року по 17.07.2014 року (гранична дата періоду прострочення, визначена позивачем).

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню зі сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Клондайк-електро» (місцезнаходження: 03680, м. Київ, вул. Якутська, буд. 10, оф. 5, код ЄДРПОУ 38390824) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «С-Інжиніринг» (місцезнаходження: 68000, Одеська обл., м. Іллічівськ, вул. 1 Травня, буд. 1-А, кв. 26, код ЄДРПОУ 34944005) 27 200 (двадцять сім тисяч двісті) грн. 00 коп. - основного боргу, 422 (чотириста двадцять дві) грн. 53 коп. - три відсотки річних, 3 267 (три тисячі двісті шістдесят сім) грн. 60 коп. - інфляційних нарахувань та 1 706 (одну тисячу сімсот шість) грн. 80 коп. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.М. Спичак

Повне рішення складено

24.12.2014 року