Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/21854/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21854/14 17.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Авіатранс К» простягнення 262353,61 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача Точаєва О.В., Вознюк В.В. - представники; від відповідача не з'явились; ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Авіатранс К» про стягнення 262353,61 грн. за стандартною угодою ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) №А44-2011 від 23.11.2011.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеної між сторонами угоди №А44-2011 від 23.11.2011 в частині здійснення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 196215,82 грн. Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 32965,51 грн., 3% річних у розмірі 5694,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 27477,80 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/21854/14 та призначено розгляд справи на 11.11.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2014, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, неподанням ним витребуваних судом документів розгляд справи було відкладено на 17.12.2014. Також, суд, цією ж ухвалою за клопотанням позивача, відповідно до ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжив строк розгляду спору на 15 днів.

Представники позивача в судове засідання з'явились, позов підтримали.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

За змістом ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 90, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується наявними в матеріалах справи документами, інформацією з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19538229 від 03.11.2014 та вказано у позові.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.11.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт» (обслуговуюча компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Авіатранс К» (перевізник) було укладено стандартну угоду ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) (надалі - угода), за умовами якої обслуговуюча компанія надає, а перевізник замовляє, приймає та оплачує надані послуги.

Відповідно до п. 5.1 цієї угоди, обслуговуюча компанія з 5 по 10 число місяця, наступного за місяцем надання послуг, надсилає перевізнику рахунок за наземне обслуговування ПС, обслуговування пасажирів і додаткові послуги електронною поштою на адресу trans@i.kiev.ua та оригінали на поштову адресу, а перевізник має здійснювати їх оплату в національній валюті протягом 5 днів з моменту його отримання по електронній пошті на рахунок обслуговуючої компанії, який вказаний в цьому пункті угоди.

За змістом п. 5.3 угоди, разом з оригіналом рахунку, що направляється поштою на адресу, вказану в додатку. Перевізник отримує складений обслуговуючою компанією акт приймання - здачі виконаних послуг, який зобов'язаний підписати та повернути протягом 10 днів з дати його отримання.

У відповідності до п. 5.7 угоди, при простроченні платежів за договором перевізник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 21.12.2012 сторонами було погоджено строк дії угоди до 31.12.2013.

На виконання умов угоди, позивачем були надані відповідачу послуги відповідно до актів здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №ОУ-0002113 від 31.08.2013 на суму 32861,41 грн., №ОУ-0002157 від 27.09.2013 на суму 17082,00 грн., №ОУ-0002162 від 27.09.2013 на суму 42861,96 грн., №ОУ-0002366 від 30.09.2013 на суму 32439,84 грн., №ОУ-0002367 від 30.09.2013 на суму 22443,00 грн., №ОУ-0002663 від 31.10.2013 на суму 36412,08 грн., №ОУ-0002664 від 31.10.2013 на суму 22822,90 грн., №ОУ-0002665 від 31.10.2013 на суму 918,43 грн., №ОУ-0002666 від 31.10.2013 на суму 91,84 грн., №ОУ-0002950 від 30.11.2013 на суму 3253,80 грн., №ОУ-0002951 від 30.11.2013 на суму 238,90 грн.

Вищевказані акти здачі - приймання підписані представниками обох сторін без жодних зауважень й заперечень та скріплені печатками господарських товариств.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2013 - 31.10.2013, заборгованість відповідача перед позивачем склала 192723,12 грн.

23.01.2014 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №8 від 22.01.2014 про оплату заборгованості у розмірі 196215,82 грн. та пені.

Як стверджує позивач у позовній заяві, відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 196215,82 грн.

За правовою природою укладена між сторонами угода є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Пунктом п.5.1 угоди сторони погодили, що обслуговуюча компанія з 5 по 10 число місяця, наступного за місяцем надання послуг, надсилає перевізнику рахунок за наземне обслуговування ПС, обслуговування пасажирів і додаткові послуги електронною поштою на адресу trans@i.kiev.ua та оригінали на поштову адресу, а перевізник має здійснювати їх оплату в національній валюті протягом 5 днів з моменту його отримання по електронній пошті на рахунок обслуговуючої компанії, який вказаний в цьому пункті угоди.

Доказів виставлення рахунків на оплату послуг відповідно до умов цього пункту угоди позивачем суду не надано. Однак, на думку суду, факт ненадання позивачем доказів надсилання на електронну пошту відповідача рахунків на оплату послуг не звільняє відповідача від зобов'язання оплатити послуги, які надані позивачем, виходячи з наступного.

За своєю правовою природою рахунок-фактура є документом, що містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги. Платіжні реквізити сторін наведені в стандартній угоді ІАТА про наземне обслуговування (спрощена процедура) №А44-2011 від 23.11.2011.

Ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 Цивільного кодексу України, відповідно до ч.1 якої особи, що вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 вказаного нормативно-правового акту, яка передбачає, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Аналогічну позицію наведено у постанові від 29.09.2009 Верховного суду України у справі №37/405 та постанові від 18.06.2013 Вищого господарського суду України у справі №923/38/13-г.

До того ж, 23.01.2014 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №8 від 22.01.2014 про оплату заборгованості у розмірі 196215,82 грн. та пені.

За таких обставин, враховуючи прийняття відповідачем послуг без зауважень та заперечень, що підтверджується підписаними актами здачі - приймання цих послуг, з огляду на положення ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по сплаті вартості наданих послуг станом на момент розгляду справи настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем свої зобов'язання з оплати за надані позивачем послуги належним чином виконано не було, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 196215,82 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 196215,82 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 32965,51 грн., 3% річних у розмірі 5694,48 грн. та інфляційні втрати у розмірі 27477,80 грн.

Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку по перерахуванню коштів за надані позивачем послуги не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 5.7 угоди, при простроченні платежів за договором перевізник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивачем заявлено до стягнення суму пені у розмірі 32965,51 грн., яка нарахована позивачем за період з 11.09.2013 по 06.10.2014.

Водночас, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як зазначено в п. 2.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

За змістом ч. 1 ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Тобто, та обставина, що сторони в умовах угоди погодили, що неустойка нараховується та сплачується за кожен день прострочення, не означає погодження сторонами іншого, аніж встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується неустойка.

При цьому, суд нараховує пеню починаючи з 04.02.2014 (23.01.2014 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №8 від 22.01.2014 про оплату заборгованості +3 дні на поштовий обіг враховуючи день направлення + 7 днів відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України).

За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, за прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплати за надані послуги з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 16944,45 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих позивачем послуг з урахуванням вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, суд визнає вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат законними та обґрунтованими.

Суд здійснює перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, починаючи з 04.02.2014 (23.01.2014 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №8 від 22.01.2014 про оплату заборгованості + 3 дні на поштовий обіг враховуючи день направлення + 7 днів відповідно до ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України) по 06.10.2014 (дата, яка самостійно вказана позивачем у розрахунку до позовної заяви), у зв'язку з чим за розрахунком суду стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних у розмірі 3951,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 27477,80 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «Авіатранс К» (03036, м. Київ, пр. Повітрофлотський, будинок 90, ідентифікаційний код 21631302) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Челендж Аеропорт» (03131, м. Київ, Столичне шосе, 103, ідентифікаційний код 34191794) заборгованість у розмірі 196215 (сто дев'яносто шість тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 82 коп., пеню у розмірі 16944 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн. 45 коп., 3% річних у розмірі 3951 (три тисячі дев'ятсот п'ятдесят одна) грн. 20 коп., інфляційні втрати у розмірі 27477 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 80 коп. та судовий збір у розмірі 4891 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто одна) грн. 79 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.12.2014.

Суддя Ю.М. Смирнова