Рішення

від 17.12.2014 по справі 914/3871/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2014 р. Справа № 914/3871/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Трускавецьтепло" Трускавецької міської ради, м.Трускавець Львівської області

до відповідача Комунального підприємства "Харчовик", м.Трускавець Львівської області

про стягнення 31 155,87 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Наконечна М.П. - представник (довіреність №161/03 від 11.03.2014р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Комунальним підприємством "Трускавецьтепло" Трускавецької міської ради до відповідача Комунального підприємства "Харчовик" про стягнення 31 155,87 грн., з яких 25 503,85 грн. - основний борг 650,53 грн. - пеня, 1 316,22 грн. - 3% річних та 3 685,27 - інфляційні втрати. Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог до стягнення заявлено 21 685,87 грн., з яких 16 033,85 грн. - основний борг, 650,53 грн. - пеня, 1 316,22 грн. - 3% річних та 3 685,27 - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 03.11.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 19.11.2014р. Ухвалою суду від 19.11.2014р. розгляд справи відкладено на 10.12.2014р. Ухвалою суду від 10.12.2014р. розгляд справи відкладено на 17.12.2014р.

Представник позивача подав заяву (вх.№5940/14 від 15.12.2014р.) про зменшення розміру позовних вимог, в якій Комунальне підприємство "Трускавецьтепло" Трускавецької міської ради повідомляє, що Комунальним підприємством "Харчовик" в добровільному порядку було сплачено 9 470,00 грн., а тому позивач просить стягнути з відповідача 21 685,87 грн., з яких 16 033,85 грн. - основний борг, 650,53 грн. - пеня, 1 316,22 грн. - 3% річних та 3 685,27 - інфляційні втрати.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки повноважного представника в судове засідання та невиконання вимог ухвали суду не повідомив. Станом на 17.12.2014р. від відповідача не повернулось поштове повідомлення про вручення йому ухвали суду від 10.12.2014р. або поштовий конверт без вручення його адресату. Дана ухвала надсилалась відповідачу на адресу вказану позивачем у позовній заяві, а також у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.10.2014р., а саме: 82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Річки, буд.15. Слід зазначити, що за вказаною адресою відповідач отримав ухвалу про порушення провадження у справі від 03.11.2014р. та ухвалу про відкладення розгляду справи від 19.11.2014р.

Станом на 17.12.2014р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Даний спір розглядається судом в межах заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд -

встановив:

01.12.2011р. між Комунальним підприємством "Харчовик" (споживач) та Комунальним підприємством "Трускавецьтепло" Трускавецької міської ради (теплопостачальне підприємство) укладено договір №25 на відпуск теплової енергії, відповідно до умов якого теплопостачальне підприємство бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Згідно з п.2.3. договору обсяги постачання теплової енергії споживачу зазначені в додатку №1 до договору.

Відповідно до п.2.3.2. договору орієнтовна вартість теплової енергії, що постачається споживачу, за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення договору, становить 9 300,00 грн. в т.ч. ПДВ 1 550,00 грн. Вартість однієї Гкал на момент укладання договору складає 624,46 грн. в т.ч. ПДВ 104,08 грн. Ціна на теплову енергію може змінюватись в залежності від зміни витрат на виробництво теплової енергії.

Пунктом 2.3.4. договору передбачено, що кількість теплової енергії, що подається теплопостачальним підприємством споживчу для опалення та вентиляції, встановлюється в залежності від температури зовнішнього повітря, а для потреб гарячого водопостачання по представленому споживачем добовому графіку навантажень, узгодженому з теплопостачальним підприємством.

Відповідно до п.3.2.2 договору споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені даним договором.

Згідно із п.6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться у грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів (цін), а в окремих випадках по домовленості сторін.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Споживач проводить попередню оплату в частині вартості природного газу, необхідного для випуску теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачального підприємства згідно встановлених рахунків на оплату не пізніше десять календарних днів (20-21 числах) до початку наступного місяця. Розмір попередньої оплати визначається виходячи з фактичної кількості природного газу, використаного для відпуску теплової енергії споживачу за відповідний місяць минулого року. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач проводить протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку теплопостачального підприємства (п.6.3. договору).

Як зазначає позивач, відповідач всупереч умовам вказаного договору не здійснив в повному обсязі оплату за спожиту теплову енергію, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у сумі 16 033,85 грн. Відтак, основний борг, який позивач просить стягнути на його користь з відповідача за спожиту теплову енергію становить 16 033,85 грн.

Відповідно до п.7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України. В силу цього положення позивач за неналежне виконання взятих на себе договірних зобов'язань здійснив нарахування пені відповідачу в сумі 650,53 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 1 316,22 грн. та 3 685,27 грн. інфляційних втрат.

Таким чином, загальна сума заборгованості, становить 21 685,87 грн., з яких 16 033,85 грн. - основний борг, 650,53 грн. - пеня, 1 316,22 грн. - 3% річних та 3 685,27 - інфляційні втрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

За умовами ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст.275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011р. між сторонами укладено договір №25 на відпуск теплової енергії, відповідно до умов якого позивач бере на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни передбачені цим договором.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про теплопостачання" основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Споживач теплової енергії несе відповідальність за порушення умов договору з теплопостачальною організацією, відповідних нормативно-правових актів та виконання приписів органів, уповноважених здійснювати державний нагляд за режимами споживання теплової енергії згідно із законом.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

На виконання умов вказаного договору позивач здійснив поставку відповідачу теплової енергії за встановленими тарифами і терміни передбачені договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.6.3 договору споживач проводить попередню оплату в частині вартості природного газу, необхідного для випуску теплової енергії шляхом перерахування коштів на рахунок теплопостачального підприємства згідно встановлених рахунків на оплату не пізніше десять календарних днів (20-21 числах) до початку наступного місяця. Розмір попередньої оплати визначається виходячи з фактичної кількості природного газу, використаного для відпуску теплової енергії споживачу за відповідний місяць минулого року. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію споживач проводить протягом трьох банківських днів з дня отримання рахунку теплопостачального підприємства

В порушення вищенаведених положень договору та закону, відповідач не здійснив оплати за спожиту теплову енергію, таким чином, у сукупності заборгованість відповідача станом на день розгляду справи судом становить 16 033,85 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження погашення ним основного боргу в сумі 16 033,85 грн. за договором №25 від 01.12.2011р.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за спожиту теплову енергію у виді гарячої води в сумі 16 033,85 грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, здійснивши перерахунок суми 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1 316,22 грн. - 3% річних та 3 685,27 - інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондують приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.7.2.3 договору споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня в розмірі однієї облікової ставки Національного банку України.

В силу вищенаведених положень, нарахована позивачем пеня у сумі 650,53 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №581 від 23.10.2014р. - 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 34, 35, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Харчовик" (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Річки, буд.15, код ЄДРПОУ 13835290) на користь Комунального підприємства "Трускавецьтепло" Трускавецької міської ради (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Коцюбинського, 12, код ЄДРПОУ 37497024) 16 033,85 грн. - основного боргу, 650,53 грн. - пені, 1 316,22 грн. - 3% річних, 3 685,27 - інфляційних втрат та 1 827,00 грн. - судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 22.12.2014р.

Суддя Петрашко М.М.