Рішення

від 23.12.2014 по справі 922/5188/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2014 р.Справа № 922/5188/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Кубах І.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр "Прайд", м. Луганськ до Слов'яносербської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 60), смт. Лозівський про стягнення 82 274,20 грн. за участю представників сторін:

позивача - Ходош В.Ю., договір б/н від 30.10.2014 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр "Прайд" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою до Слов'яносербської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 60) (відповідача) про стягнення основного боргу в розмірі 63 875,16 грн., пені в розмірі 4 612,87 грн., інфляційних втрат в розмірі 12 136,28 грн. та 3% річних в розмірі 1 649,89 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду №251 Г83/135 від 05.09.2013 р. Позивач також просить суд стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 500,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Подав до суду клопотання (вх.№46772 від 23.12.2014 р.) про долучення до матеріалів справи оригіналів доказів надсилання на адресу Державної пенітенціарної служби України копії позовної заяви та доданих до неї документів. Надані документи долучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, докази отримання відповідачем процесуальних документів в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 17.11.2014 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 02.12.2014 р., а також ухвалою суду від 02.12.2014 р. відкладено розгляд справи на 23.12.2014 р., але копії даних ухвал суду не було надіслано працівниками канцелярії суду за місцезнаходженням відповідача, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (93745, Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Лозівський, вул. Цупова, 3) та складено акти канцелярії суду від 17.11.2014 р. та від 05.12.2014 р. про те, що відповідно до листа УДППЗ "Укрпошта" від 04.11.2014 р. №7-14-705 та від 01.12.2014 р. № 07-13-3569 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської області.

Про порушення провадження у даній справі суд намагався також повідомити відповідача за телефоном (0642) 34-50-51, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Проте, на телефонний дзвінок ніхто не відповів.

Крім того, суд розмістив інформацію про час і місце судового засідання, призначеного на 23.12.2014 р. у даній справі на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить підписана суддею та долучена до матеріалів справи роздрукована сторінка з мережі Інтернет (а.с. 47).

У п.п. 4 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 року № 01-06/1290/14 зазначено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК України.

За таких обставин суд вважає, що судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

05.09.2013 р. між позивачем (підрядник) та відповідачем (замовник) укладено договір підряду № 251 Г83/135.

Згідно з п. 1.1. відповідач доручає, а позивач приймає на себе зобов'язання з виконання поточного ремонту системи опалення гуртожитку №3 (3-й поверх) Слов'яносербської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 60), на об'єкті відповідача, розташованого за адресою: Слов'яносербський район, смт. Лозівський, вул. Цупова, 3.

За умовами п. 5.1. договору відповідач зобов'язаний оплатити вартість матеріалів та робіт, виконаних позивачем, згідно оформленого сторонами акта приймання-здачі виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2013 р. позивач передав, а відповідач прийняв без жодних зауважень будівельні роботи на суму 63 875,16 грн., про що свідчить підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками Акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 р. (а.с. 11).

За умовами п.2.3.4. договору не пізніше 3-х днів після повідомлення позивача про виконання відповідного обсягу робіт згідно актів виконаних робіт, відповідач зобов'язався їх прийняти та здійснити оплату згідно актів виконаних робіт.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач підрядні роботи на загальну суму 63 875,16 грн. прийняв, але станом на час судового розгляду даної справи вартість підрядних робіт не оплатив.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача існує заборгованість перед позивачем в розмірі 63 875,16 грн. за договором підряду, яка до цього часу залишається непогашеною.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам та фактичним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 193 ГК України.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини і на те, що суму заборгованості відповідачем не сплачено і не спростовано, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 63 875,16 грн. правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що за порушення строків оплати виконаних робіт позивач нарахував відповідачеві та пред'явив до стягнення пеню в розмірі 4 612,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 12 136,28 грн. та 3% річних в розмірі 1649,89грн. (розрахунок на а.с. 7).

За приписами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Пунктом 3 частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання, мало бути виконано.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що при простроченні платежу за виконані роботи та прострочені остаточного розрахунку за побудований об'єкт відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.

Перевіривши правильність та правомірність нарахування позивачем пені в розмірі 4 612,87 грн., інфляційних втрат в розмірі 12 136,28 грн. та 3% річних в розмірі 1 649,89 грн., суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладені обставини, позовні вимоги підлягає задоволенню повністю.

Позивач також просить суд покласти на відповідача понесені ним судові витрати, в тому числі, витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 500,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Як вбачається з матеріалів справи, 30.10.2014 р. між адвокатом Ходош В.Ю., який має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 438 від 17.09.1997 р. та позивачем було укладено договір б/н про надання правової допомоги у даній справі (а.с. 17).

На підтвердження доказів сплати адвокату Ходошу В.Ю. за договором б/н про надання правової допомоги від 30.10.2014 р. грошової суми в розмірі 6 500,00 грн. позивач надав до матеріалів справи квитанцію від 06.11.2014 р. на суму 6 500,00 грн. (а.с. 19).

Враховуючи те, що адвокат Ходош В.Ю. здійснював представництво інтересів позивача у судових засіданнях по даній справі і те, що позивачем у відповідності до статті 33 ГПК України доведено оплату позивачем послуг адвоката Ходоша В.Ю. на суму 6 500,00 грн., суд вважає, що до складу судових витрат у даній справі слід включити судові витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 500,00 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати (1 827,00 грн. судового збору та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 500,00 грн.) на відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір має бути покладено на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 837 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4-3, 12, 32-34, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Слов'яносербської виправної колонії управління державної пенітенціарної служби України в Луганській області (№ 60) (93745, Луганська область, Слов'яносербський район, смт. Лозівський, вул. Цупова, 3, код ЄДРПОУ 08562826, р/р 35215024000659 в УДК в Слов'яносербському районі, МФО 804013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промисловий центр "Прайд" (91057, м. Луганськ, вул. Комарова, 27/39, код ЄДРПОУ 32538275, р/р 26009227893 у ВАТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ, МФО 380805) основний борг в розмірі 63 875,16 грн., пеню в розмірі 4 612,87 грн., інфляційні втрати в розмірі 12 136,28 грн., 3% річних в розмірі 1 649,89 грн., судовий збір в розмірі 1 827,00 грн. та витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 6 500,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 24.12.2014 р.

Суддя О.В. Макаренко