Рішення

від 23.12.2014 по справі 909/1274/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 р. Справа № 909/1274/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "555-ІФ",

вул. Вовчинецька, 225 "а", м. Івано-Франківськ,76006

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Малаховського Богдана Олександровича

вул. П.Мостовича,32, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 47336,06 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Слободян Сергій Михийлович - представник, (довіреність №202/14 від 24.11.2014)

Від позивача: Паньків Степан Степанович - представник, (довіреність №17/14 від 14.01.2014)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "555-ІФ" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до фізичної особи-підприємця Малаховського Богдана Олександровича про стягнення заборгованості за договором оренди в розмірі 47 336 грн. 06 коп.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 13.11.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 25.11.2014 року. Ухвалою суду від 25.11.2014 року відкладено розгляд справи на 09.12.2014 року. Ухвалою суду від 09.12.2014 року відкладено розгляд справи на 23.12.2014 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд позов задоволити. Представник відповідача в судове засіданні не з'явився, причини такої неявки суду не повідомив. З приводу цього варто вказати таке.

Відповідно до п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. В спірному випадку, відповідач належним чином повідомлений про місце, дату та час проведення судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення вх. №15656/14 від 04.12.2014 року та вх. №16110/14 від 15.12.2014 року, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив таке. 24.09.2013 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди №227-13 зі строком дії з 01.02.2014 року по 31.12.2016 року.

Позивач вказує, що він відповідно до п.4.1. договору оренди передав відповідачу приміщення, що підтверджується Актом №2 приймання-передачі об'єкта оренди від 01.02.2014 року.

Також позивач посилається на те, що згідно з додатком №5-1 (п.11.2.1) до договору орендна плата з квітня 2014 року складає 7000 грн. (з урахуванням ПДВ) в місяць з урахуванням індексу інфляції споживчих цін і відповідно до п.5.4. договору сплачується щомісячно авансом до 20 числа місяця, що передує оплачуваному місцю оренди на підставі виставленого рахунку, відповідно до п.5.9. договору.

Позивач стверджує, що відповідач умови договору не виконує належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 47 336, 06 грн. Крім того, за словами позивача, 11.10.2014 року відповідачу було вручено лист-вимогу про погашення боргу №167/14 від 10.10.2014 року.

Таким чином, позивач просив суд стягнути з відповідача 47 336,06 грн. боргу за договором оренди.

Відповідач в судові засідання не з'являвся. Відзиву на позовну заяву та будь-яких пояснень стосовно обставин справи суду на подав.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір оренди нежитлового приміщення №227-13 від 24.09.2013 року.

Згідно акту №2 приймання-передачі в оренду від 01.02.2014 року орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Вовчинець, вул. Вовчинецька, 225 Ф, на 4 поверсі, офіс №7, загальною площею 140 м 2 . Акт підписано сторонами без жодних зауважень.

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, згідно п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення, а саме частину будівлі ТЦ на 4 поверсі, офіс №7, загальною площею 140м.кв.

Згідно п.2.1. договору орендодавець зобов'язаний передати орендарю об'єкт оренди на умовах та в строки, передбачені цим договором в орендне користування і не ухилятися від підписання Актів прийому-передачі. Орендар, у свою чергу, зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, компенсацію комунальних і експлуатаційних платежів, інших платежів, передбачених даним договором - у відповідності з умовами даного договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Пунктом 5.4. договору встановлено, що якщо інше не передбачено даним договором, орендна плата сплачується орендарем щомісяця, авансом, не пізніше 20-го числа місяця, що передує оплачуваному місяцю. Розмір орендної плати та порядок розрахунків визначено додатком №5-1 до договору оренди від 24.09.2013 року. Згідно п.1.2.1. вказаного додатку до договору орендна плата за один місяць використання об'єкта оренди становить усього 7000 грн. з 01 квітня 2014 року. Орендна плата за перший і останній календарні місяці користуванням об'єктом оренди зараховується із суми забезпечення, оплачуваної орендарем згідно договору оренди №227-13 від 24.09.2013 року (1.3 додатку). Орендна ставка становить 50 грн. в т.ч. ПДВ за один метр квадратний з 01 квітня 2014 року (п. 1.4. додатку).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого обов'язку відповідно до договору не виконав, а саме - не сплачував вчасно орендну плату за користування нежитловим приміщенням. Внаслідок цього виникла заборгованість в сумі 47 336 грн. 06 коп. станом на 17.10.2014 року, яку позивач підтверджує: рахунком-фактурою №01-0000695 від 07.03.2014 року - оренда приміщення за квітень 2014 року в сумі 2652, 87 грн. (недоплата); рахунком-фактурою №01-0000981 від 08.04.2014 року - оренда приміщення за травень 2014 року в сумі 7000 грн.; рахунком-фактурою №01-0001458 від 31.05.2014 року - оренда приміщення за червень 2014 року в сумі 7000 грн.; рахунком-фактурою №01-0001751 від 30.06.2014 року - оренда приміщення за липень 2014 року в сумі 7000 грн.; рахунком-фактурою №01-001854 від 09.07.2014 року - оренда приміщення за серпень 2014 року в сумі 7000 грн.; рахунком-фактурою №01-0002130 від 08.08.2014 року - оренда приміщення за вересень 2014 року в сумі 7611,15 грн.; рахунком-фактурою №01-0002391 від 08.09.2014 року - оренда приміщення за жовтень 2014 року в сумі 7672,04 грн.; рахунком-фактурою №01-0001997 від 31.07.2014 року - експлуатаційні витрати за липень 2014 року в сумі 1400 грн.

В матеріалах справи міститься заява відповідача до директора ТзОВ "555-ІФ" з проханням погодити графік заборгованості з гарантією своєчасної оплати. Разом з тим, в матеріалах справи міститься лист позивача №167/14 від 10.10.2014 року адресований відповідачу. Згідно вказаного листа позивач просить відповідача погасити заборгованість до 16.10.2014 року.

В суду відсутні будь-які докази в підтвердження того, що такі вимоги позивача були виконані відповідачем. Важливим є і те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів для спростування доводів позивача суду не подав, в судові засідання не з'являвся.

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази і на підставі цих доказів з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

В силу статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 43, 44, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з відповідача Фізичної особи-підприємця Малаховського Богдана Олександровича / 78200, Івано-Франківська область, м. Коломия, вул. П.Мостовича, 32, податковий номер 3088006916 / на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "555-ІФ" / 76006, м. Івано-Франківськ, вул. Вовчинецька, 225 а, р/р 26007413955 в ОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805, код ЄДРПОУ 32076620 / заборгованість за договором оренди в розмірі 47 336 грн. 06 коп. (сорок сім тисяч триста тридцять шість гривень шість копійок) та судовий збір в сумі 1827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.12.14

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"