Рішення

від 11.12.2014 по справі 910/20262/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20262/14 11.12.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Літерал Ді-Ейч" До Комунального підприємства "Київський метрополітен" Простягнення 266 534,01 грн. Суддя Борисенко І.І.

Представники за первісним позовом:

Від позивача - Случак О.О., представник за довіреністю;

Від відповідача - Ковтун Т.О., представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Літерал Ді-Ейч" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення 266 534,01 грн. за договором №18-ДМБ/18., з яких: 231 971, 76 грн. основний борг, 5 395,73 грн. 3% річних, 29 166,52 грн. інфляційні втрати.

Позивачем подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в поряду ст. 22 ГПК України, відповідно до вказаної заяви позивач збільшив період нарахування до стягнення 3% річних та інфляційних втрат та просить суд стягнути з відповідача 231 971,76 грн. основного боргу, 7 130,75 грн. 3 % річних та 45 389,88 грн. інфляційних втрат.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки відповідає вимогам ст. 22 ГПК України.

Отже має місце нова ціна позову, згідно з ст. 55 ГПК України виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позову, оскільки умовами договору передбачено строки оплати за умови наявності бюджетних призначень та надходження коштів на рахунок відповідача. Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не порушував умови Договору та бюджетного законодавства строк оплати по договору не настав, враховуючи викладене просив у позові відмовити.

Також, відповідач у відзиві зазначив, що додана позивачем до позову додаткова угода №1 не містить дати її підписання, а враховуючи п. 4 такої додаткової угоди, остання не набула чинності, разом з тим, відповідачем суду надана інша додаткова угода№1 від 17.09.2012р., яка підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

У задоволені клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору органу Державного казначейства суд відмовив, оскільки відповідачем не доведено суду, яким чином рішення у справі вплине на права та обов'язки третьої особи щодо однієї із сторін.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІТЕРАЛ ДІ- ЕЙЧ» (надалі - Постачальник) та Комунальним підприємством «Київський метрополітен» в особі Структурного Підрозділу «Дирекція будівництва метрополітену» (надалі - Замовник) був укладений договір №18-ДБМ/2012 (надалі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору Постачальник передає у власність Покупця (КП «Київський метрополітен») у встановлений пунктом 5.1 договору термін в цілому або окремими партіями годинники наручні та інші лічильники часу (годинники станційні для дільниці Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену від станції «Виставковий центр» до Одеської площі у Голосіївському районі м. Києва), згідно з кодом (ДК-016-97) 33.50.1 «Годинники наручні та інші лічильники часу» з паспортами, інструкціями по монтажу та експлуатації українською (російською) мовою, сертифікатом відповідності УкрСЕПРО, виготовлені згідно з технічними специфікаціями, за спеціальними вимогами до технічних характеристик, передбаченими проектно-кошторисною документацією (надалі - «товар»), а Покупець сплачує товар, у визначеному асортименті, якості, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (Додаток № 1 до Договору про закупівлю), що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 1.3. Договору даний договір укладено на підставі проведених конкурсних торгів з його переможцем у відповідності з умовами, викладеними в документації з конкурсних торгів.

Відповідно до п. 3.2. Договору сума договору становить 386 083 грн. 60 коп., крім того ІІДВ 77 216 грн. 72 коп., загальна сума 463 300 грн. 32 коп.

Відповідно до пункту 4.1. договору Покупець проводить авансову передплату у розмірі 30% від загальної суми до договору або окремої партії товару відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до пункту 4.2. договору остаточний розрахунок - 70% вартості поставленого товару здійснюється протягом 15 банківських днів після отримання товару на склад Покупця за умови наявності коштів відповідного цільового призначення у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими документами.

Відповідно до п. 4.3 Договору у разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання Покупцем бюджетних коштів на фінансування закупівлі на відповідний рахунок в ГУ ДКСУ в м. Києві.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та дії до 31.12.2012р., але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором.

17.09.2012р. між сторонами укладена додаткова угода №1, відповідно до умов якої сторони виклали п. 4.1, п. 4.2 в наступній редакції.

«п. 4.1. Покупець проводить оплату товару за фактом поставки згідно товарної накладної впродовж 15 банківських днів з дати його отримання, в порядку, визначеному Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами».

«п. 4.2. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримані Покупцем бюджетних коштів на фінансування закупівлі на відповідний рахунок в ГУ ДКСУ в м. Києві».

На виконання п. 1.1. Договору Позивач виконав поставку товару згідно Видаткової накладної №1-ДБМ/2013 від 01.11.2013 року на суму 231971,76 грн. Поставлений товар було прийнято представником Відповідача згідно довіреності №125 від 01.11.2013 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами були підписані акти звірок розрахунків, зокрема №9 від 06.12.2013р., №13 від 03.04.2014р. на суму 231 971,76 грн.

Заперечення відповідача, що ґрунтуються на відсутності бюджетного фінансування та ненадходженні бюджетних коштів відповідачу, та у зв'язку із тим, що строк оплати за договором не настав, як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, судом визнається необґрунтованим, з огляду на наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарсько-договірними зобов'язаннями є майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів. Частиною 7 вказаної норми передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як встановлено судом вище, між сторонами було укладено договір поставки №18-ДБМ/2012 від 26.07.2012р., відповідно до умов якого позивач передає у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язаний прийняти його та сплатити за цінами, що зазначені у специфікації.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором поставки.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.

Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.

Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати поставленого товару.

Також, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 у справі №11/446 вказується на те, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на черговий рік, не виправдовує бездіяльність установи яка фінансується з державного бюджету, і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Як було зазначено раніше відповідно до п. 4.2, з урахуванням додаткової угоди №1 від 17.09.2012р. до Договору Відповідач зобов'язаний прийняти поставлений товар та виплатити зазначену у видаткових накладних грошову суму в розмірі 231 971,76 грн. протягом 15 банківських днів після отримання товару, тобто до 22.11.2013 року.

Доказів оплати поставленого позивачем товару, відповідачем надано не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Підписані акти звірки взаємних розрахунків №9 від 06.12.2013р., №13 від 03.04.2014р. свідчать про визнання факту наявності заборгованості перед позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем в сумі 231 971,76 грн., а позовні вимоги про стягнення вказаної заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, позивач також правомірно нарахував відповідачу суму боргу з урахуванням 3% річних в сумі 7 130,75 грн. та індексу інфляції в сумі 45 389,88 грн. від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до ст. 625 ЦК України.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлює виняток із загального правила ст. 614 ЦК України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім проценти річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 3% річних в сумі 7 130,75 грн. та інфляційних втрат в сумі 45 389,88 грн.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Київський метрополітен" (03055, м. Київ, проспект Перемоги, 35, ідентифікаційний код 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Літерал Ді - Ейч" (03127, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, 100/2, ідентифікаційний код 32525863) 231 971 (двісті тридцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят одну) грн. 76 коп. основного боргу, 7 130 (сім тисяч сто тридцять) грн. 75 коп. 3% річних, 45 389 (сорок п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 88 коп. та 5 689 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 85 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 22.12.2014р.

Суддя І.І. Борисенко