Рішення

від 22.12.2014 по справі 914/3974/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.12.2014 р. Справа № 914/3974/14

За позовом : Жидачівської районної спілки споживчих товарів Львівської області України, м. Жидачів, Львівська область

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Стрий, Львівська область

про стягнення 14 524,00 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Чеботар Є.О.

Представники:

Від позивача: Федиш І.В. - представник за довіреністю від 24.11.2014р.; Федиш В.Б. - представник за довіреністю від 18.12.2014р.

Від відповідача : не з`явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Жидачівською районною спілкою споживчих товарів Львівської області України подано позов до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 14 524,40 грн.

Ухвалою від 13.11.2014 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 01.12.2014 р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 01.12.2014р. розгляд справи відкладено на 22.12.2014р.

В судовому засіданні 22.12.2014р. представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві. Крім цього, на виконання вимог ухвали суду подано розрахунок штрафних санкцій (вх.№ 55584/14 від 22.12.2014р.).

Відповідач в черговий раз у судове засідання 22.12.2014р. явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі, яка скеровувалася господарським судом за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відповідача від 10.11.2014р. за електронним запит від 19.12.2014р. № 19806830 станом на 10.11.2014 р. місцезнаходженням відповідача у справі є адреса: 82400, АДРЕСА_1; (Спеціальний Витяг з ЄДРЮО та ФОП у справі), повернулася без вручення адресату (отримувачу) з написом: «За зазначено адресою не проживає» (докази в матеріалах справи).

Ухвала суду від 01.12.2014р. про відкладення розгляду справи надіслані відповідачу за належною адресою.

Відповідно до пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 22.12.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Між позивачем та відповідачем укладено було договір оренди від 14 лютого 2012 року (надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець (позивач у справі) передає, а орендар (відповідач у справі) приймає в тимчасове оплатне користування частину торгової площі магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», що знаходиться за адресою АДРЕСА_3, загальною площею 100кв.м.

Об'єкт оренди використовується орендарем для торгівлі вживаними речами (п.1.3. Договору).

Відповідно п.2.1. Договору об'єкт оренди передається орендарю у термін не пізніше 5 днів після укладення даного Договору за актом приймання - передачі, який є невід'ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору майно було передано відповідачу згідно підписаного між орендодавцем та орендарем акту приймання-передачі від 15.02.2012р.

Даний Договір діє з 01.03.2012р. до 31.01.2013р. включно (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. та п. 5.2. Договору, загальний розмір орендної місячної плати за користування об'єктом оренди складає 2 000,00 грн. в т.ч. ПДВ. Орендна плата сплачується в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати з розрахунку орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць за даними Держкомстату України. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок орендодавця до 10-го числа кожного місяця в якому здійснюється користування об'єктом оренди.

Відповідно до п. 3.3.2. Договору орендар зобов'язаний вчасно та в повному обсязі, у відповідності до умов Договору сплачувати орендну плату та відшкодовувати експлуатаційні та комунальні платежі.

Відповідач згідно Договору орендував об'єкт оренди з березня 2012р. по березень 2013р. загальна сума орендної плати складає 26 092,00грн. На виконання умов Договору відповідачем частково оплачено орендну плату на суму 15 830,00 грн., що підтримується позивачем та підтверджується матеріалами справи.

Як зазначено вище, Договір діяв до 31.01.2013р. включно. Згідно п. 2.2. Договору, об'єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем за актом приймання передачі, в якому сторони зазначають склад об'єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 5 днів з моменту закінчення дії Договору або у разі достроково припинення строку дії Договору - з дати припинення строку дії Договору.

Також позивачем не одноразово надсилались відповідачу претензії про сплату заборгованості по орендних платежах, а саме: претензія №50 від 16.05.2013р., претензія №80 від 22.07.2013р. та претензія від 27.08.2014р. № 64 (докази надіслання в матеріалах справи).

На виконання умов договору, відповідачем не подано належних та допустимих доказів припинення дії договору та виконання п. 2.2. Договору. Також, не подано доказів достроково припинення дії Договору.

У зв'язку з цим, позивачем 01.04.213р. було комісійно складено акт, в якому зазначено, що після закінчення дії Договору відповідач продовжував користуватись орендованим приміщенням до з 31.03.2013р. включно.

У зв'язку з не належним виконанням умов Договору позивач просить стягнути орендну плата в сумі 10 262,00 грн. (26 092,00 - 15 830,00).

Відповідно п.8.1. Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену нормами чинного законодавства України і даним Договором.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення та 182 проценти річних з простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути заборгованість по орендній платі, пеню та 3% річних, а саме: 10 262,00 грн. орендної плати, 657,88 грн. пені та 331,02 грн. 3% річних (з врахуванням уточнення (зменшення) позовних вимог згідно поданого розрахунку 22.12.2014р. вх.№ 55584/14).

Доказів часткового чи повного погашення заборгованості станом на день розгляду справи сторонами до суду не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі укладеного договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ст.286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3.3.2. Договору орендар зобов'язаний вчасно та в повному обсязі, у відповідності до умов Договору сплачувати орендну плату та відшкодовувати експлуатаційні та комунальні платежі.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно п. 2.2. Договору об'єкт оренди повертається орендодавцеві орендарем за актом приймання передачі, в якому сторони зазначають склад об'єкта оренди, його стан на момент повернення, протягом 5 днів з моменту закінчення дії Договору або у разі достроково припинення строку дії Договору - з дати припинення строку дії Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору обов'язок по складанню акта приймання - передачі покладається на сторону, яка передає об'єкт оренди іншій стороні договору.

Доказів повернення об'єкту оренди згідно п. 2.2. Договору відповідачем не подано та доводів позивача згідно акту від 01.04.2013р. відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.

За таких обставин суд доходить висновку, що вимога про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 10 262,00 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснивши перерахунок, 3% річних встановив, що стягненню підлягає сума 334,02 грн. з врахуванням поданого розрахунку 22.12.2014р., в межах заявлених позовних вимог.

Відповідно до п. 8.2. Договору у випадку несвоєчасної сплати орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає сплаті, за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало були виконати.

Суд здійснивши перерахунок пені, встановив, що стягненню підлягає сума 657,88 грн. з врахуванням поданого розрахунку 22.12.2014р. (згідно ч. 6 ст. 232 ГК України), в межах заявлених позовних вимог.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю з врахуванням поданого розрахунку пені та 3% річних 22.12.2014р., який підтримувався позивачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 193, 230, 232, 283, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 526, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України та ст. ст. 22, 33, 34, 38, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер фізичної особи - підприємця НОМЕР_1) на користь Жидачівської районної спілки споживчих товарів Львівської області (81700, місто Жидачів, вулиця Шашкевича, будинок 4; ідентифікаційний код юридичної особи 01758466) 10 262,00 грн. заборгованості по орендній платі, 334,02 грн. 3% річних, 657,88 грн. пені та 1 827,00 грн. витрати по сплаті судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 24.12.2014 р.

Суддя Коссак С.М.