Постанова

від 25.12.2014 по справі 810/6669/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 25 грудня 2014 року                                   №810/6669/14 Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комплекс-2" про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Комплекс-2» (далі – відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вересень-листопад 2014 року в розмірі 2583,87 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач всупереч вимогам п. 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку  пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими  і важкими умовами  праці за  Списком №1 за період з вересня по листопад 2014 року. В судове засідання, призначене на 24 грудня 2014 року, представники сторін не прибули, про місце, дату та час розгляду справи повідомлені належним чином. 15 грудня 2014 року до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності. Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження за наявними у матеріалах справи доказами. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, врахувавши норми закону, які діяли на момент виникнення правовідносин між сторонами, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини. Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Комплекс-2», код за ЄДРПОУ 13703766, зареєстроване як юридична особа 12.03.1993, що підтверджуються Свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності №13703766 від 28.12.1995 (а.с. 7), довідкою з ЄДРПОУ №2782/99 від 08.06.1999 (а.с. 8) та Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 30.05.2013. Як вбачається із матеріалів справи, у відповідача утворилася заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1 у загальному розмірі 2583,87 грн. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначаються Законом України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»  (Закон №1058-ІV). Як закріплено у  статті 1 цього Закону,  страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього  Закону; а згідно частини третьої  статті 18 цього закону  вони є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. За приписами пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи за Списком №1 визначено, зокрема, пунктом «а» частини першої  статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII  (Закон №1788-ХІІ), а за Списком №2 - пунктом «б» частини першої цієї ж статті. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди підпунктом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV передбачено, що вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого  Законом України «Про пенсійне забезпечення»  (статтями 27 та 28). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Порядок відшкодування страхувальниками витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного Фонду України, затвердженою  постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, за нормами пункту 6.4 якої Пенсійний фонд щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які надсилає підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій, визначає розмір сум до відшкодування на поточний рік. Підприємства відповідно до вимог пункту 6.8 Інструкції щомісяця до 25-го числа повинні вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2  Прикінцевих положень Закону №1058-IV,  підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього  Закону. За змістом статей  1,  2 Закону України № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»  для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»  статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»  до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого  статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Таким чином, абзацом четвертим підпункту 1 пункту 2  Прикінцевих положень Закону №1058-ІV  прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України. Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно. Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб, а у випадку, що розглядається таких пенсіонерів немає. Таким чином, витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на підставі пунктів «а» та «б»-«з» частини першої  статті 13 Закону №1788-ХІІ  особам, які були зайняті на роботах за Списками №1 та №2, покриваються підприємствами та організаціями. Вищевказане узгоджується і з правовою позицією Верховного Суду України у справах №21-33а12 від 24 квітня 2012 року, № 21-68а12 від 29 травня 2012 року, № 21-167а12 від 5 червня 2012 року, № 21-107а12 від 12 червня 2012 року, №№ 21-251а12, 21-294а12, 21-293а12 від 25 вересня 2012 року, №21-12а13 від 16 квітня 2013 року. Беручи до уваги, що саме Пенсійний фонд та його органи є уповноваженими здійснювати контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших платежів, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством, то він уповноважений виставляти відповідні розрахунки та пред'являти позови про стягнення несплачених коштів на виплату пенсій. Склад витрат та факт їх понесення Управлінням Пенсійного фонду України м. Обухові та Обухівському районі Київської області підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 14-16); відомостями картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №1 (а.с. 11). Вказані розрахунки надіслані на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, та вручені уповноваженому представнику ТОВ «Комплекс-2», що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Через невідшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій згідно списку №1, за відповідачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 2583,87 грн.   На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про повну або часткову сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, зокрема, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Жодних доказів щодо неправомірності визначення розміру та складу фактичних витрат позивача на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1, неправомірності їх нарахування, а також доказів щодо погашення наявної у відповідача заборгованості у вказаному вище розмірі, відповідачем не надано. З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, які наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2583,87 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Комплекс-2» (ідентифікаційний код 13703766) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Обухові та Обухівському районі Київської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за вересень-листопад 2014 року в розмірі 2583 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят три) гривні 87 копійок. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні - протягом десяти днів з дня отримання її копії. Суддя                                                                                 Леонтович А.М.