ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
24 грудня 2014 р. Справа № 902/1665/14
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Василишеній Н.О.
За участю представників сторін:
позивача: Сива В.Д., представник за довіреністю;
відповідача : не з'явився.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу
за позовом :ПАТ "Вінницяобленерго" (21036, м. Вінниця, вул. 1 Травня, 2) в особі СО "Немирівські ЕМ" (вул. Горького, 2, м. Немирів, 22800)
до :ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"( вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21100) (вул. Леніна, 67 "Д", м. Тульчин, 22600)
про стягнення 3156,69 грн. заборгованості
ВСТАНОВИВ :
Публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Немирівські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" в особі Філії "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" 3156,69 грн. заборгованості за спожиту електроенергію з яких: 3 031,87 грн. - боргу за спожиту електричну енергію; 95,21 грн. - пені; 6,70 грн. інфляційних нарахувань та 22,91 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки.
Ухвалою від 28.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 24.12.2014 року.
24 грудня 2014 року в судове засідання з'явився представник позивача, який подав клопотання про припинення провадження у справі з стягненням з відповідача судового збору, в зв'язку з проведенням відповідачем 26 листопада 2014 року оплати основного боргу та 27.11.2014 року пені, 3% річних та інфляційних.
Суд оглянувши дане клопотання долучає його до матеріалів справи на підставі ст. 22 ГПК України.
Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, відзиву на позов та витребуваних документів не надав. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується поштовим повідомленням про вручення йому рекомендованої кореспонденції 05.12.14 р.(а.с.87).
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З огляду на подані в справу докази, суд приходить до висновку про те, що неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню спору у його відсутність. Спір відповідно положень ст. 75 ГПК України підлягає вирішенню за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши в сукупності надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд встановив наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством "АК Вінницяобленерго " в особі СО "Немирівські електричні мережі" (Постачальник), (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Немирівські електричні мережі") та Філією "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" (Споживач) 28.11.2006 року укладено договір № 321 про постачання електричної енергії.
Відповідно до п.п. 1.1., 1.2. договору постачальник (позивач) продає електричну енергію Споживачу (відповідач) для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю 20,00 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору. Розрахунковий період за даним договором прирівнюється до календарного місяця, протягом якого визначається обсяг електроенергії, що продається Споживачу за цей час та протягом якого Споживач повинен здійснити розрахунки за куплену електроенергію.
Відповідно до п.п. 2.2., 2.2.2. Договору, Постачальник зобов'язується виконувати умови Договору; постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару:
- в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачам);
- згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком "№ 2 "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін";
- із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами;
- забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 20,0 кВт.
Відповідно до п. 2.3. Договору Споживач зобов'язується виконувати умови Договору, дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки 1 зміна, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Порядок розрахунків» та № 4 «Графік зняття показників засобів обліку електроенергії»
Пунктом 3.1.1. Договору встановлено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі, обумовлені цим Договором.
Згідно з п.7.1. Договору облік електроенергії, спожитої Споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж Споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення Споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх показники не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються Постачальником розрахунково згідно з вимогами п. 6.20-6.21 ПКЕЕ.
Додатком № 3 до Договору встановлено порядок розрахунків, а саме:
- Оплата вартості використаної електричної енергії здійснюється Споживачем у формі попередньої оплати шляхом внесення грошових коштів на відповідний рахунок Постачальника: до 5 числа розрахункового періоду 50% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду; до 15 числа розрахункового періоду наступні 30% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду; до 25 числа розрахункового періоду наступні 20% від вартості договірної величини споживання електроенергії протягом розрахункового періоду.
- Споживач протягом 5 днів з моменту отримання рахунку на оплату спожитої електроенергії за розрахунковий період зобов'язується здійснити остаточний розрахунок за спожиту електроенергію за розрахунковий період з урахуванням попередньої оплати.
На підставі підписаних Відповідачем актів (рапортів) про використану електричну енергію, позивач щомісячно виставляв відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої останнім електроенергії, які відповідач в визначені строки оплачував.
Відповідач відповідно до договору мав провести оплату по рахункам до 25 квітня 2014 року однак грошові зобов'язання не виконав.
30.09.2014 року позивачем було надіслано відповідачу претензію та акт звірки № 962 від 15.09.2014 р., в зв'язку з тим, що його філію відключено від електропостачання.
Відповіді на претензію відповідач не надав.
На момент подачі позову до суду сума боргу за спожиту електричну енергію відповідача за період з червня 2013 р. по березень 2014 року складала 3031,87 грн.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 11 ЦК України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Як зазначено в ст.174 ГПК, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 ГК України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.
Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.6.1 Правил користування електроенергією розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються відповідно до умов договору.
Згідно підпункту 2 п.10.2 Правил користування електроенергією споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.
Окрім основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 95,21 грн. - пені; 6,70 грн. інфляційних нарахувань та 22,91 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки.
Відповідно до п. 4.2.1. договору у випадку порушення строку оплати, відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі 1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що на день порушення провадження у справі (ухвала господарського суду Вінницької області від 28 листопада 2014 року) відповідач сплатив позивачу заборгованість та штрафні санкції в повному обсязі 26 листопада 2014 року та 27 листопада 2014 року, даний факт підтверджується клопотанням позивача від 24.12.2014 року про припинення провадження у справі та доданих до нього банківськими виписками.
За змістом п. 4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.
З огляду на викладене та на підставі наявних у справі доказів, в задоволенні вимоги позивача щодо стягнення 3 031,87 грн. - боргу за спожиту електричну енергію; 95,21 грн. - пені; 6,70 грн. інфляційних нарахувань та 22,91 грн. - 3% річних за несвоєчасно проведені розрахунки слід відмовити.
Тому клопотання позивача від 24.12.2014 р., щодо припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.
В п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач подав позовну заяву до суду 25.11.2014 року (відбиток печатки суду на позовній заяві), а відповідач провів розрахунок заборгованості 26.11.2014 року та 27.11.2014 року до порушення провадження у справі, з огляду на викладені вище приписи п. 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-3 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82-84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ВИРІШИВ :
1. В задоволені позову відмовити.
2. Стягнути з ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України Філія "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" (вул. Леніна, 67 "Д", м. Тульчин, 22600, код 05522625) на користь Публічного акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Немирівські електричні мережі" (вул. Горького, 2, м. Немирів, 22800, код 25510400) 1827,00 грн. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Копію рішення направити відповідачу.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 грудня 2014 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2- ДП "Вінницький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України"( вул. 40-річчя Перемоги, 27, м. Вінниця, 21100)
3 - Філія "Тульчинська дорожня експлуатаційна дільниця" (вул. Леніна, 67 "Д", м. Тульчин, 22600)
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 24.12.2014 |
Оприлюднено | 26.12.2014 |
Номер документу | 42001546 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Маслій І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні