Рішення

від 18.12.2014 по справі 906/1325/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" грудня 2014 р. Справа № 906/1325/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ліпський В.В., довіреність №7/2014 від 07.10.2014р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Житомирагропроект" (м.Житомир)

до Науково-виробничої фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс" (м.Житомир)

про стягнення 13406,04 грн.

Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Житомирагропроект" (м.Житомир) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Науково-виробничої фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс" (м.Житомир) про стягнення 13406,04 грн., з яких 7968,59 грн. основного боргу (з орендної плати та комунальним платежам), 825,81 грн. пені, 3984,30 грн. штрафу та 627,35 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 09.10.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/1325/14, розгляд справи призначено на 30.10.2014р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

20.10.2014р. на адресу суду повернулася неврученою ухвала господарського суду Житомирської області від 09.10.2014р. по справі № 906/1325/14, яка направлялася на адресу відповідача (10020, м.Житомир, вул.Максютова,14), з відміткою поштового відділення щодо причин повернення "За закінченням терміну зберігання".

За таких обставин, враховуючи неявку в засідання суду представника відповідача, для надання відповідачу можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору, зважаючи також на необхідність подання до справи додаткових доказів, ухвалою від 30.10.2014 р. господарський суд відклав розгляд справи на 04.12.2014 р.

31.10.2014р. за електронним запитом суду сформовано спеціальний витяг з ЄДРПОУ на відповідача - Науково-виробничу фірму у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс" станом на 31.10.2014р., згідно якого місцезнаходження відповідача є наступна адреса: 10020, м.Житомир, вул. Максютова, буд.14.

17.11.2014р. на адресу суду повернулася неврученою ухвала господарського суду Житомирської області від 30.10.2014р. по справі № 906/1325/14, яка направлялася на адресу відповідача (10020, м.Житомир, вул.Максютова,14), з відміткою поштового відділення щодо причин повернення "За закінченням терміну зберігання".

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2014р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві. Серед інших документів, представник позивача подав в засіданні до справи клопотання (вх.№02-44/1185/14 від 04.12.2014р.) про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору у відповідності до ч.3 ст.69 ГПК України, у зв'язку з необхідністю подання уточненого розрахунку боргу та пені, а також, подання додаткових доказів.

Дослідивши матеріали справи, зважаючи на неявку представника відповідача, розглянувши клопотання представника позивача, ухвалою від 04.12.2014р. суд відклав розгляд справи на 18.12.2014р., продовживши строк розгляду спору на 15 днів згідно ч.3 ст.69 ГПК України за обґрунтованим клопотанням позивача.

15.12.2014 р. через діловодну службу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.№16689) про долучення до матеріалів справи наступних документів: акту звірки взаємних розрахунків; розрахунку суми боргу, копію платіжного доручення №47, копій актів виконаних робіт за 2012-2014 р.р. Отримані документи долучені судом до матеріалів справи.

В засіданні суду 18.12.2014р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просить позов задовольнити. Представник позивача подав суду заяву (вх.№02-44/1253/14), згідно з якою, на підставі ст.ст.22,78 ГПК України, просить прийняти відмову від позову в частині стягнення 825,81 грн. пені та 627,35 грн. інфляційних та припинити провадження у справі в цій частині. В заяві зазначено, що наслідки відмови від позову представнику відомі. Крім того, вказано, що стан заборгованості відповідача на 18.12.2014р. не змінився, сума боргу складає 7968,59грн., яку позивач просить стягнути з відповідача та суму штрафу, а також, відшкодувати сплачений судовий збір.

Відповідач - Науково-виробнича фірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс" в судове засідання представника не направив, про причини неявки в суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

При цьому, щодо нез'явлення в засідання суду відповідача суд враховує наступне.

16.12.2014р. до суду повернулась неврученою ухвала господарського суду Житомирської області від 04.12.2014р. по справі №906/1325/14, скерована судом відповідачу за адресою: 10020, м.Житомир, вул.Максютова,14. Згідно довідки поштового відділення ф.20, відмічено причину повернення відправлення "За закінченням терміну зберігання", водночас, на звороті конверта зроблено запис про те, що за даною адресою підприємство вибуло.

Разом з тим, як вбачається зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом суду станом на 18.12.2014р. адреса місцезнаходження Науково-виробничої фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс": 10020, м.Житомир, вул.Максютова, буд.14.

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч.2 ст.17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі її місцезнаходження.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У відповідності до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п.3.9 Постанови Пленуму ВГС України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно яких розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Як зазначено у п.3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Як уже зазначалося, судом вживались всі необхідні заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: ухвали суду надсилались надсилались судом на адресу зареєстрованого місцезнаходження відповідача, а тому, враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце судових слухань, проте, своїм правом приймати участь в судовому процесі при розгляді спору товариство не скористалось.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою та те, що строк розгляду позовної заяви, з урахуванням продовження строку вирішення спору згідно з ч.3 ст.69 ГПК України, майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 06.10.2014р.), а відповідно до ст.77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, господарський суд Житомирської області визнає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними матеріалами справи, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.08.2012р. між Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом "Житомирагропроект" (орендодавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс" (орендар) укладено договір оренди №08.12 нерухомого майна, що належить Інституту "Житомирагропроект" (а.с.9-11), за яким орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - майно) площею 11,0 кв.м. Майно передається в оренду з метою розмішщення офісу товариства (п.1.1., п.1.2. договору).

Згідно з п.3.1. договору, орендна плата становить без ПДВ за перший місяць оренди - серпень 2012 р. 500,00 грн.

Відповідно до п.3.3. договору, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції.

У разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п.3.4. договору).

Пунктом 3.6. договору визначено, що орендна плата перераховується орендодавцю щомісяця не пізніше 10 числа поточного місяця.

При цьому, в пункті 5.3. договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У відповідності до п.3.7. договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п.3.8. договору передбачено: у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

В пункті 5.13. договору сторони обумовили, що орендар зобов'язаний здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна; протягом 15-ти робочих днів після підписання цього договору укласти з орендодавцем орендованого майна договір про відшкодування витрат орендодавця на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

16.08.2012р. на виконання умов договору №08.12 від 16.08.2012р. сторони підписали акт приймання-передачі орендованого майна - приміщення площею 11,0 м.кв. за адресою м.житомир, вул.Гоголівська,4, для розміщення офісу товариства. В акті зазначено, що претензій з боку орендаря до орендодавця немає (а.с.12).

В подальшому, сторонами 01 травня 2014 року підписано додаткову угоду №1 до договору оренди №08.12. від 16 серпня 2012 року (а.с.16), якою внесено зміни до п.1.1. та п.3.1. договору та викладено їх, відповідно у наступній редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 22,9 кв.м. у будівлі №1, який розміщений за адресою м.Житомир, вул.Гоголівська, 4, що перебуває на балансі орендодавця"; "Орендна плата становить без ПДВ за повний місяць оренди - 801,50 грн.". Дана додаткова угода набирає чинності з дати підписання її сторонами.

04.08.2014р. сторонами підписано додаткову угоду №2 до договору оренди №08.12 від 16 серпня 2012 року (а.с.17), згідно з якою домовились внести зміни до п.1.1. та п.3.1. договору оренди в такій редакції: "Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 10,4 кв.м. у будівлі №1, який розміщений за адресою м.Житомир, вул.Гоголівська, 4, що перебуває на балансі орендодавця"; "Орендна плата становить без ПДВ за повний місяць оренди - 520,00грн.". Дана додаткова угода набуває чинності з дати підписання її сторонами.

Відповідно до п.10.1. договору, цей договір укладено строком на 1094 дні і діє з 16 серпня 2012 року до 14 серпня 2015 року включно.

У відповідності до п.10.5. договору, за ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано достроково, про що сторона ініціатор припинення дії договору повинна письмово попередити іншу сторону не менше ніж за 30 календарних днів.

Також, на виконання умов п.5.13. договору №08.12 від 16.08.2012р. сторонами 16.08.2012р. укладено договір №08.12-А про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (а.с.13-14), за яким балансоутримувач Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Житомирагропроект" забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Гоголівська, 4 (далі - будівля), загальною площею 4979 кв.м., а також, утримання прибудинкової території, а орендар (ТОВ "Дизайн і сервіс") бере на себе участь у витратах балансоутримувача на виконання зазначених робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі (п.1.1. договору про відшкодування витрат на утримання майна).

Відповідно до 2.2.3. договору про відшкодування витрат на утримання майна, орендар зобов'язався непізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі, за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, ремонт, а також, за комунальні послуги згідно рахунку на оплату наданих послуг. У разі несвочасного внесення плати сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми наданих послуг за кожний день прострочення.

Згідно з п.5.1. договору про відшкодування витрат на утримання майна, цей договір укладено строком з 16 серпня 2012 р. до 14 серпня 2015 р. включно.

Сторонами також підписано додаток до договору №08.12-А від 16.08.2012р. з визначеним переліком робіт та послуг по утриманню та ремонту будівель, що знаходяться на балансі інституту "Житомирагропроект" та прибудинкової території на 2012 рік (а.с.15).

Пунктом 5.7. договору про відшкодування витрат на утримання майна передбачено, що чинність цього договору припиняється внаслідок, зокрема, затримки орендарем оплати виставлених орендодавцем рахунків по цьому договору і договору оренди більш, ніж на 20 днів.

При цьому, згідно з п.5.2. договору про відшкодування витрат на утримання майна, умови цього договору зберігають силу на протязі строку його дії, а в частині зобов'язань орендаря по оплаті - до повного виконання зобов'язань і погашення заборгованості.

Вищевказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст.173,174,175 Господарського кодексу України, ст.ст.11,202,509 Цивільного кодексу України, які згідно ст.629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, ч.3 ст.285 Господарського кодексу України встановлює, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно даних позивача, за укладеними між сторонами договорами оренди нежитлового приміщення та відшкодування витрат на його утримання, відповідачу було нараховано до сплати за оренду та комунальні послуги та не сплачено останнім 7968,59грн.

Слід зазначити, що з наявних у справі матеріалів, а саме, актів виконаних робіт за період з серпня 2012 року по серпень 2014 року, підписаних представниками та скріплених печатками обох сторін (лише акт виконаних робіт від 31.08.2012р. на загальну суму 309,67грн. (а.с.96) не підписаний представником ТОВ "Дизайн сервіс", проте, орендна плата за серпень 2012 року оплачені відповідачем згідно з платіжним дорученням №14 від 20.09.2012р. на суму 309,67 грн., а.с.63), вбачається, що позивач виконував свої зобов'язання за укладеними договорами повністю та належним чином.

Проте, НВФ ТОВ "Дизайн і сервіс", в порушення умов договорів оренди нежитлового приміщення та відшкодування витрат на його утримання, щодо сплати плати за оренду, комунальних та експлуатаційних платежів, а також положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, виконало свої зобов'язання лише частково, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 7968,59 грн.

Матеріали справи містять акти звірки взаємних розрахунків від 01.09.2014р. по орендній платі (а.с.50-51, 91-92) та по комунальним платежам (а.с.52-53), які підписані в односторонньому порядку - лише позивачем, а тому оцінюються судом як розрахунки заборгованості, а також, документи, подані на підтвердження наведених у вказаних актах відомостей: копії платіжних доручень, роздрукованих з системи клієнт-банк (а.с.63-81,95) та копії актів виконаних робіт, оригінали яких оглянуті судом при розгляді справи в засіданні 18.12.2014р. (а.с.96-120). З наведених документів вбачається, що станом на 01.09.2014р. заборгованість відповідача по орендній платі склала 7670,47грн., заборгованість по комунальним платежам - 298,12грн., а всього 7968,59грн.

При цьому, на день розгляду справи судом до справи не подано жодних доказів погашення відповідачем повністю або частково вказаної суми боргу. Відповідно до заяви позивача від 18.12.2014р. на вказану дату сума боргу відповідача складає 7968,59грн.

За таких обставин, господарський суд дійшов до висновку про законність позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 7968,59 грн. та необхідність задоволення позову в цій частині.

Окрім того, при зверненні з позовом до суду позивач заявив до стягнення з відповідача нараховані суми пені - 825,81 грн. та інфляційних - 627,35 грн.

Водночас, як уж зазначалось, в засіданні суду 18.12.2014р. представник позивача подав заяву (вх.№02-44/1253/14), згідно з якою, на підставі ст.ст.22,78 ГПК України, просить прийняти відмову від позову в частині стягнення 825,81 грн. пені та 627,35 грн. інфляційних та припинити провадження у справі в цій частині. В заяві зазначено, що наслідки відмови від позову представнику відомі.

Представник позивача в засіданні просив вказану заяву задовольнити.

Положеннями статтей 22, 78 Господарського процесуального кодексу України обумовлено право позивача відмовитись від позову.

У відповідності до ч.4 ст.78 ГПК України, про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Перевіривши наявність у представника позивача повноважень на вчинення відповідних процесуальних дій, роз'яснивши представнику наслідки таких дій, встановивши, що подана позивачем заява про відмову від позову в частині стягнення 825,81 грн. пені та 627,35 грн. інфляційних не порушує чиї-небудь законні права та інтереси, господарський суд, вважає за необхідне прийняти відмову від позову в частині стягнення 825,81 грн. пені та 627,35 грн. інфляційних та припинити провадження у справі в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відмовою позивача від позову.

Разом з тим, у позовній заяві Державний кооперативний проектно-вишукувальний інститут "Житомирагропроект" просив стягнути з відповідача також 3984,30 грн. штрафу. Розглядаючи питання правомірності позовних вимог в частині стягнення нарахованого позивачем штрафу, господарський суд приймає до уваги таке.

Як уже зазначалось, пунктом 3.8. договору оренди №08.12 нерухомого майна, що належить інституту "Житомирагропроект" від 16.08.2012р. передбачено: у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.

При цьому, вищевикладеними встановленими обставинами справи підтверджується порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди №08.12 нерухомого майна, що належить інституту "Житомирагропроект" від 16.08.2012р.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У даному випадку, відповідачем у справі було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання за договором оренди понад 3 місяці.

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням наведених положень чинного законодавства та зважаючи на наявність передбачених договором оренди №08.12 від 16.08.2012р. підстав для застосування до відповідача відповідальності у вигляді сплати штрафу, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 50% від суми заборгованості з орендної плати, тобто, від 7670,47грн. Відповідно, правомірним є розмір штрафу 3835,24 грн. Так, сума штрафу 3984,30 грн., заявлена до стягнення з відповідача у позовній заяві, обчислена позивачем як 50% від загальної суми заборгованості 7968,59 грн. за обома договорами №08.12 та №08.12-А, укладеними 16.08.2012р. між Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом "Житомирагропроект" і товариством з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс", в той час як договором про відшкодування витрат на утримання орендованого приміщення сплата орендарем штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання не передбачена. З огляду на викладене, у позові в частині стягнення різниці між заявленою та правомірно нарахованою сумами штрафу, а саме, в частині стягнення 149,06 грн. штрафу суд відмовляє. З відповідача слід стягнути 3835,24 грн. штрафу, в цій частині позов задовольняється судом.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В даному випадку, відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати боргу та/або інших доказів у спростування позовних вимог не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню частково: з відповідача має бути стягнуто на користь позивача 7968,59 грн. основного боргу та 3835,24 грн. штрафу; в частині стягнення 149,06 грн. штафу суд відмовляє. Провадження у справі в частині стягнення 825,81грн. пені та 627,35грн. інфляційних суд припиняє у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

У відповідності до вимог ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам.

Керуючись ст.49, п.4 ч.1 ст.80, ст.ст.82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 825,81грн. пені та 627,35грн. інфляційних.

3. Стягнути з Науково-виробничої фірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн і сервіс" (10020, Житомирська обл., м.Житомир, вул.Максютова, буд.14, ідентифікаційний код 13572838) на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту "Житомирагропроект" (10012, м.Житомир, вул.Гоголівська, буд.4, ідентифікаційний код 03577935):

- 7968,59 грн. основного боргу,

- 3835,24 грн. штрафу,

- 1804,16 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.12.14

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (реком.)