Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/25150/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25150/14 17.12.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ»

до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації насаджень міста Києва «Київзеленбуд»

про стягнення 373 376,41 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Олійник О.В. - довіреність б/н від 21.10.2014 року;

від відповідача: Климчук Н.Ю. - довіреність №23 від 15.05.2014 року;

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРПОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації насаджень міста Києва «Київзеленбуд» про стягнення 706 166,52 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості виконаних позивачем робіт, згідно умов Договору підряду №107/7 по об'єкту: «Реконструкція парку Партизанської слави у Дарницькому районі» від 12.07.2013 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 538 146,76 грн. - основного боргу, 59 225,63 грн. - пені, 89 332,36 грн. - інфляційних втрат, 19 461,77 грн. - 3% річних, 14 123,33 грн. - судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2014 року порушено провадження у справі № 910/25150/14 та призначено її розгляд на 03.12.2014 року.

03.12.2014 року через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшли документи по справі, клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 03.12.2014 року представники сторін не з'явилися, хоча день та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін у судове засідання перешкоджає вирішенню спору по суті, а також враховуючи клопотання представника відповідача, суд вважав за доцільне відкласти розгляд справи на 17.12.2014 року.

05.12.2014 року через канцелярію суду представник позивача подав уточнення до позовної заяви, згідно якої просив суд стягнути з відповідача 205 356,65 грн. - основного боргу, 538 146,76 грн. - основного боргу, 59 225,63 грн. - пені, 89 332,36 грн. - інфляційних втрат, 19 461,77 грн. - 3% річних.

В судовому засіданні 17.12.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 17.12.2014 року представник відповідача позовні вимоги визнав частково в частині стягнення основного боргу, в частині стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат просив суд відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 17.12.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРПОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (далі по тексту - позивач, підрядник) та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації насаджень міста Києва «Київзеленбуд» (далі по тексту - відповідач, замовник) укладено Договір підряду №107/7 по об'єкту: «Реконструкція парку Партизанської слави у Дарницькому районі» (далі по тексту - Договір).

Під час дії Договору до нього вносились зміни які були оформлені додатковими угодами до Договору, а саме: № 1 від 15.07.2013 року, №2 від 31.12.2013 року, №3 від 04.09.2014 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору, відповідно до Програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2013 рік, затвердженої Рішенням Київської міської ради від 08.02.2013 р. № 2/9059, на підставі Протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 17.05.2013 р. № 8/2, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами здійснити роботи по завершенню реконструкції парку Партизанської слави, зі складу об'єкту «Реконструкція парку Партизанської Слави у Дарницькому районі», а Замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи.

Згідно з п. 2.1. Договору (з врахуванням змін внесених Додатковою угодою №3 від 04.09.2014 року), загальна суму цього Договору складає 1 051 343,03 грн. з них:

- сума договору на 2013 рік (вартість виконаних та оплачених робіт у 2013 році) - 324 426,60 грн., в т.ч. ПДВ 54 071,10 грн.

- сума договору на 2014 рік (включаючи вартість виконаних та неоплачених роті у 2013 році на суму 538 146,76 грн.) - 726 916,43 грн., в т.ч. ПДВ 121 152,74 грн.

Джерело фінансування - кошти державного бюджету (п. 2.5. Договору).

Відповідно до п. 3.1. Договору (з врахуванням змін внесених Додатковою угодою №2 від 31.12.2013 року), термін виконання робіт до 01.07.2014 року.

Згідно з п. 4.3. Договору, підрядник на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідкою КБ-3 для підписання Замовнику. Замовник протягом 5-ти робочих днів перевіряє документи і підписує їх, а у разі не підписання обґрунтовує причину відмови. Розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником протягом 14 робочих днів після підписання актів виконаних робіт та надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання Замовником коштів бюджетного призначення на фінансування робіт.

Підрядником частково виконані роботи на загальну суму 862 573,36 грн., що підтверджується підписаним між сторонами 2013 року Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Відповідачем частково оплачено вартість виконаних позивачем робіт в розмірі 657 216,71 грн., вартість неоплачених робіт становить 332 790,11 грн.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти оплати вартості виконаних позивачем робіт, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 332 790,11 грн. (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Суду не надано жодного доказу сплати відповідачем позивачу 332 790,11 грн. в якості оплати виконаних робіт згідно умов Договору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, згідно умов Договору, а відповідач не в повній мірі сплатив на користь позивача вартість виконаних робіт, та має перед позивачем заборгованість в розмірі 332 790,11 грн.

Суд зазначає, що на підставі частини другої статті 617 ЦК України, частини другої статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18 жовтня 2005 року відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках Державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання (аналогічної правової позиції притримується Верховний Суд України у своїй постанові від 15.05.2012 року у справі № 11/446).

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 332 790,11 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 332 790,11 грн. - основного боргу, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 59 225,63 грн. - пені, 89 332,36 грн. - інфляційних втрат, 19 461,77 грн. - 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 8.5. Договору, за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи, після отримання бюджетних коштів від розпорядника, Замовник сплачує Підряднику за кожний день простроченого платежу, пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були прийняті роботи на загальну суму 862 573,36 грн., що підтверджується підписаним між сторонами 2013 року Актом №1 приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, але суд не може дійти висновку з якого саме моменту були прийняті роботи (число, місяць, рік), так як в вищевказаних документах містяться підписи сторін, але відсутня дата їх прийняття, а тому суд не має реальної можливості дійти до висновку з якого моменту повинні нараховуватися штрафні санкції, 3% річних та інфляційні втрати в зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку щодо оплати виконаних робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог про стягнення з відповідача 59 225,63 грн. - пені, 89 332,36 грн. - інфляційних втрат, 19 461,77 грн. - 3% річних, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації насаджень міста Києва «Київзеленбуд» (04053, м. Київ, ВУЛИЦЯ КУДРЯВСЬКА, будинок 23, код ЄДРПОУ 03362123) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРПОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ» (02152, м. Київ, ПРОСПЕКТ ТИЧИНИ, будинок 20, код ЄДРПОУ 35511110) 332 790 (триста тридцять дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 11 коп. - основного боргу, 10 762 (десять тисяч сімсот шістдесят дві) грн. 94 коп. - судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Якименко М.М.

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 23.12.2014 року.