Рішення

від 16.12.2014 по справі 922/4945/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2014 р.Справа № 922/4945/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Пустовалова І.С.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Електромашина", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Сервіс", м. Харків про стягнення коштів в сумі 112 308,21 грн. за участю представників сторін:

від позивача - Максимової Л.В (дов.№ 18 від 16.07.2013 року);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року Публічне акціонерне товариство "Електромашина" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Сервіс" (надалі - відповідач), в якому просив суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 95 000 грн., пеню в сумі 7 808,21 грн., штраф 10 % від суми обладнання 9 500 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 246,16 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем покладених на нього зобов'язань з поставки обладнання за Договором № 177 від 27.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 26.11.2014 року о 12:20 год.

Ухвалою суду від 26.11.2014 року, у зв'язку із неявкою в призначене судове засідання представника відповідача, розгляду справи було відкладено на 16.12.2014 року о 12:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2014 року підтримав заявлений позов та просив суд його задовольнити.

Відповідач в господарське засідання 16.12.2014 року не прибув, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

11 грудня 2014 року на адресу суду повернулась ухвала про порушення провадження по справі від 05.11.2014 , надіслана відповідачу, з довідкою відділення Укрпошти про повернення відправлення у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за матеріалами, наявними у справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Так, 17.06.2014 року між ТОВ "Ніка-Сервіс" (Продавець) та ПАТ "Електромашина" був укладений Договір № 177, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання поставити у власність позивачу обладнання - Верстати карусельні 1516 та 1512 бувші у використанні.

Відповідно до 2.1. Договору, цінна останнього встановлюється в розмірі 190 000 грн.

Пунктом 3 Договору сторони обумовили наступний порядок проведення розрахунків за Обладнання:

- 25 000 грн. не пізніше 3-х днів з дати підписання Договору;

- 83 000 грн. протягом 3-х банківських днів від дати сповіщення про готовність до відвантаження обладнання;

- 82 000 грн. протягом 3-х банківських днів від дати відвантаження Обладнання на транспорт Постачальника.

Згідно п.4.1. Договору, Обладнання повинно бути повністю поставлено Покупцю протягом 3-х календарних днів з моменту одержання Постачальником попередньої оплати згідно п. 3.2. цього договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач покладені на нього зобов'язання виконав належним чином, перерахувавши на рахунок відповідача, в порядку та строки, що були визначені п. 3. Договору, грошові кошти в розмірі 190 000 грн.

Між тим, відповідач допустив порушення взятих на себе договірних зобов'язань в частині строків та обсягів поставки Обладнання, передавши позивачу лише один верстат карусельний 1516. Ще один агрегат (1512) вартістю 95 000 грн. поставлений підприємству - позивача не був.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до умов спірного Договору, відповідач був зобов'язаний поставити Обладнання в строк до 07.07.2014 року, проте до теперішнього часу верстат карусельний 1512 переданий позивачу не був.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

За приписами п.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно з ч. 3 ст. 612 ЦК України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п.2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи те, що відповідач в обумовлений термін покладені на нього договірні зобов'язання не виконав та, в обумовлені в Договорі строки, не поставив позивачу оплачене ним обладнання вартістю 95 000 грн., суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відповідної суми попередньої оплати за недопоставлений верстат обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 7 808,21грн., а також штрафу в розмірі 10% від вартості недопоставленого обладнання в сумі 9 500 грн., суд зазначає наступне.

Частиною першою ст. 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Так, частиною шостою ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Пунктом 5.3 Договору сторони визначили, що у разі затримки поставки Обладнання Постачальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми недопоставленого обладнання.

Позивачем до матеріалів справи наданий обґрунтований розрахунок пені за період прострочення виконання відповідачем зобов'язання з поставки обладнання з 07.07.2014 року по 03.11.2014 року, відповідно до якого належною до сплати сумою пені є 7 808,21 грн..

Крім того, пунктом 5.2. Договору сторони передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання Постачальником зобов'язань (поставки обладнання; його невідповідності; неналежної якості та асортименту) останній сплачує штраф в розмірі 10 % від вартості поставленого з порушенням Обладнання.

Перевіривши правомірність нарахування позивачем 10 % штрафу у розмірі 9 500 грн., суд встановив, що дане нарахування узгоджується з вимогами чинного законодавства та умовами Договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про їх задоволення в повному обсязі.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст. 44, 49 ГПК України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 75, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства "Електромашина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Сервіс" про стягнення коштів в сумі 112 308,21 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка - Сервіс" (61142, м. Харків, вул. Батицького, 8, код ЄДРПОУ 14096305) на користь Публічного акціонерного товариства "Електромашина" (61016, м. Харків, вул. Муранова, 106, код ЄДРПОУ 00214868) суму попередньої оплати обладнання в розмірі 95 000 грн., пеню в сумі 7 808,21 грн., штраф 10 % від вартості недопоставленого обладнання в розмірі 9 500 грн., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2 246,16 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя С.Ч. Жельне

справа № 922/4945/14