ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
05 листопада 2014 рокусправа № 804/1230/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.
суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.
за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року по справі № 804/1230/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Дніпротехнології» до Дніпропетровської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправним та скасування акту, -
В С Т А Н О В И В:
15 січня 2014 року Товаристо з обмеженою відповідальністю науково -виробничого центру «Дніпротехнології» (далі ТОВ НВЦ «Дніпротехнології») звернулося до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 18.11.2013 № 0004692201 та № 0004702201 (форма «Р»);
- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про результати розгляду первинної скарги;
- визнати протиправним та скасувати акт № 202/22-01/31035447 від 25.10.2013 про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого центру «Дніпротехнології» (код за ЄДРПОУ 31035447) з питань дотримання вимог податкового законодавства.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» з питань дотримання вимог податкового законодавства, за результатами якої складено акт № 202/22-01/31035447 від 25.10.2013. В означеному акті податковий орган дійшов безпідставного висновку про нереальність правочинів, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим центром «Дніпротехнології» та його контрагентами: ТОВ фірма «БІТ» за вересень 2011 року, ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» за вересень 2012 року, ТОВ «Магазин медтехніки «Здоров'я» за лютий 2012 року, ПП «АТМ» за серпень 2012 року, та зазначив про фіктивність таких правочинів, а тому прийняті на підставі акту перевірки № 202/22-01/31035447 від 25.10.2013 податкові повідомлення - рішення від 18.11.2013 мають бути скасовані.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18.11.2013 № 0004702201, 0004692201.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходіву Дніпровський області звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені адміністративного позову ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.11.2014 року № 0004692201, № 0004702201.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а також не в повному обсязі досліджені всі обставини справи .
Сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, у судове засідання не прибули та про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, що на підставі наказу від 09.10.2013 № 276 та повідомлення від 09.10.2013 № 37, відповідачем у період з 14.10.2013 по 18.10.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» з питань підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Стронг Україна ЛТД» (код за ЄДРПОУ 35680143) за червень 2012 року, ТОВ фірма «БІТ» (код ЄДРПОУ 23933964) за вересень 2011 року, ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» (код ЄДРПОУ 21941936) за вересень 2012 року, ТОВ «Магазини медтехніки «Здоров'я» (код ЄДРПОУ 33668171) за лютий 2012 року, ПП «АТМ» (код за ЄДРПОУ 24606641) за серпень 2012 року», їх реальності та повноти відображення в обліку.
За результатами перевірки складено акт від 25.10.2013 № 202/22-01/31035447 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» (код за ЄДРПОУ 31035447) з питань дотримання вимог документального підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ фірма «БІТ» (код ЄДРПОУ 23933964) за вересень 2011 року, ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» (код ЄДРПОУ 21941936) за вересень 2012 року, ТОВ «Магазини медтехніки «Здоров'я» (код ЄДРПОУ 33668171) за лютий 2012 року, ПП «АТМ» (код за ЄДРПОУ 24606641) за серпень 2012 року».
В означеному акті вказано, що відповідачем отримано від державних податкових інспекцій акти про неможливість проведення зустрічної звірки з наступними контрагентами позивача: ТОВ фірма «БІТ», ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання», ТОВ «Магазини медтехніки «Здоров'я», ПП «АТМ». На підставі отриманих актів, даних з електронних баз та досліджених під час перевірки первинних документів, наданих повивачем, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» із зазначеними контрагентами. На думку податкового органу, правочини позивача з ТОВ фірма «БІТ», ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання», ТОВ «Магазин медтехніки «Здоров'я», ПП «АТМ», укладені першим з метою отримання податкової вигоди шляхом придбання фіктивного товару та створення штучного податкового кредиту і валових витрат. Крім того, відповідач зазначив, що у результаті порушення контрагентами позивача своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, складені ним первинні документи не мають сили первинних.
З урахуванням вказаних обставин, ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» було порушено п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 6475 грн., яка віднесена до складу податкового кредиту за: вересень 2011 в розмірі 562,00 грн., за вересень 2012 року в розмірі 721,00 грн., за лютий 2012 року в розмірі 12,00 грн., за серпень 2012 року в розмірі 5180,00 грн. Також ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» було порушено п.п. 135.5.11., п.п. 135.5.14 п. 135.5 ст. 135, п. 137.4 ст. 137, п.п. 138.1.1, п.138.1, ст. 138, п.п. 139.1.1, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 14172,00 грн., у т.ч. за ІІІ кв. 2011 року на суму 1421,00 грн., за ІІ кв. 2012 року на суму 28,00 грн., за ІІІ кв. 2012 року на суму 12723,00 грн.
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 18.11.2013:
- форми «Р» № 0004702201, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем - в розмірі 6475,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1618,75 грн.;
- форми «Р» №0004692201, за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 14172,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 3543,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (як покупцем) та ПП «АТМ» (як продавцем) укладено договір купівлі-продажу № 13/2012 від 01.08.2012, відповідно до умов якого ПП «АТМ» зобов'язалося поставити та передати позивачу товар (мікроелементи для виробництва преміксів, обладнання для виробництва хімічних реактивів), а позивач, як покупець, зобов'язався його прийняти та оплатити.
На підставі вказаного договору, продавцем позивачу було виставлено рахунок-фактуру № 2684 від 30.08.2012, згідно з яким за товар (калій йодноватокислий, кобальт сірчанокислий, мідь сірчанокисла, окис цинку) до сплати підлягає сума у розмірі 31080,00 грн. (ПДВ - 5180,00 грн.).
30.08.2012 ПП «АТМ» виписало позивачеві податкову накладну на вказаний товар №573.
Факт здійснення оплати товару підтверджується платіжним дорученням № 281 від 17.12.2012 на суму 31080,00 грн., а перехід права власності на товар підтверджується видатковою накладною № 2684 від 30.08.2012.
Окрім того до матеріалів справи позивачем було надано довідку, в якій зазначено, що придбана у ПП «АТМ» продукція використовується ним для виготовлення сумішей для годування тварин, разом з тим надано картки складського обліку матеріалів на придбані товари.
18.09.2012 між позивачем (як замовником) та ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» (як виконавцем) укладено договір № 16/2012, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати послуги з наладки та паспортизації на проектні дані систем вентиляції виробничих приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Леніногорська, 129, вартість робіт за договором становить 4328,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 721,40грн.).
Постачальником за вищезазначем договором було виставлено рахунок № 93 від 18.09.2012 року загальною сумою 4328,40 грн (в т.ч. ПДВ - 721,40 грн), який позивачем було сплачено, про що свідчить платіжне доручення № 51 від 19.09.2012 року.
19.09.2012 ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» виписано позивачу податкову накладну № 96 за послуги з паспортизації системи вентиляції на суму 4328,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 721,40 грн.). На підтвердження надання послуг сторонами складено та підписано акт прийому-передачі виконаних робіт № 93 ТОВ «Дніпротехнології» від 19.09.2012 року.
На підтвердження отримання послуг саме позивачем та використання їх результатів в процесі здійснення такої діяльності, позивач надав суду пояснювальну записку, в якій зазначив, що ТОВ «Дніпровський завод спецобладнання» здійснив наладку та паспортизацію систем вентиляції виробничих приміщень (використовуваних для виробництва кормових домішок), за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Леніногорська, 129. Разом з тим, в матеріалах справи наявна копія паспорту приточної вентиляційної установки П2, складеного вищевказаним контрагентом позивача, в ході виконання договору № 16/2012 від 18.09.2012.
Підтвердженням здійснення господарських операцій між ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» (покупець за договором) та ТОВ фірма «БІТ» (продавець за договором) у матеріалах справи є укладений договір купівлі - продажу від 06.05.2011 № 41/5. На підставі якого, було виписано рахунок-фактуру № БТ-0000740 від 06.09.2011 на придбання позивачем комплектуючих до електрообладнання загальною сумою 3370,56 грн. (в т.ч. ПДВ - 561,76 грн.).
З платіжного доручення № 5622 від 15.09.2011 вбачається факт здійснення оплати позивачем на користь ТОВ фірма «БІТ» 3370,56 грн. за вищевказані товари, на підставі чого контрагентом ТОВ НВЦ «Дніпротехнології» було виписано податкову накладну від 15.09.2011 № 40 на суму 3370,56 грн. ( в т.ч. ПДВ - 561,76 грн.).
Факт отримання товару підтверджується видатковою накладною від 16.09.2011 року № 455/9.
Стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ «Магазини медтехніки «Здоров'я», то, як зазначено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, наявний звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт № АО-0000014 від 14.02.2012, згідно якого позивачем видані під звіт ОСОБА_1 авансові кошти в розмірі 162,23 грн. З розрахунку витрачених коштів до означеного звіту вбачається, що авансоотримувачем було придбано психометр цех. ТОВ «Магазин Медтехніки «Здоров'я» за 74,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 12,33 грн). Факт придбання підтверджується фіскальним чеком на суму 74,00 грн. Також на підтвердження придбання вказаного товару ТОВ «Магазин Медтехніки «Здоров'я» було видано податкову накладну № 26154 від 20.01.2012, ціна товару, згідно якої, становить 74,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 12,33 грн.). Вказаний товар взятий позивачем на баланс відповідно до акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 30.03.12 № ВЭ-0000035 та обліковується по рахунку 112 «Необоротні активи», що підтверджується карткою рахунку 112 за 1 квартал 2012 року.
Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, про те, що факт поставки товарів/надання послуг підтверджується вищевказаними обставинами та документами, крім того, судом першої інстанції було встановлено, що вказані товари/послуги придбавалися позивачем безпосередньо з метою використання у власній господарській діяльності.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Частинами 1, 2 ст.9 Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Частиною 1 статті 3 Господарського кодексу України встановлено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.
Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.
Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.
Відповідно до пункту 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Таким чином, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.
Крім того колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що встановлений судом рух активів в процесі здійснення господарських операцій позивача з ТОВ фірма "БІТ", ТОВ "Дніпровський завод спецобладнання", ТОВ "Магазин медтехніки "Здоров'я", ПП "АТМ", та наявність належним чином оформлених первинних документів, доводять фактичне здійснення позивачем господарських операцій, а тому висновки податкового органу щодо нереальності цих господарських операцій не відповідають дійсним обставинам, отже податкові повідомлення-рішення № 0004692201, 0004702201 від 18.11.2013 року є такими, що не відповідають чинному законодавству і підлягають скасуванню.
За наведених обставин, з урахуванням того, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини та прийняте судове рішення у відповідності з нормами матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, та з дотриманням норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 207 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року по справі № 804/1230/14 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року по справі № 804/1230/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: С.В. Чабаненко
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: А.В. Шлай
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2014 |
Оприлюднено | 26.12.2014 |
Номер документу | 42003146 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Чабаненко С.В.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Царікова Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні