Постанова

від 24.12.2014 по справі 826/13661/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2014 року 10:15 № 826/13661/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Азмінводи-Л» доДержавної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві провизнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азмінводи-Л» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки підприємства на підставі якої складено акт №453/26-56-22-01-03/38232713 від 18.08.2014р.;

- визнання протиправними дії відповідача щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту №453/26-56-22-01-03/38232713 від 18.08.2014р.;

- зобов'язати відповідача відновити в електронній базі даних «Податковий блок» сум податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які позивачем включено до податкових декларації з ПДВ за період з 01.05.2014р. по 31.06.2014р.;

- зобов'язати відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам ДПС України акту №453/26-56-22-01-03/38232713 від 18.08.2014р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно проведено перевірку підприємства.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що перевірка позивача проведена правомірно.

В судовому засіданні 18.12.2014р. суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азмінводи-Л» (код ЄДРПОУ 38232713) як платник податків перебуває на податковому обліку в ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Від ОУ ДПІ у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відповідачем отримано висновок про результати відпрацювання ризикового платника податків.

Згідно висновку встановлено наступне:

«...За результатами обстеження податкової адреси підприємства ТОВ «Азмінводи -Л» співробітниками ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві встановлено, що дане підприємство за податковою адресою: м.Київ, пр-т Гонгадзе, буд.14, не знаходиться. За вказаною адресою розташований багатоквартирний 9-ти поверховий житловий будинок. Працівником ОУ складено акт обстеження юридичної адреси підприємства та довідку Ф.2 (додаток до Наказу №336 ДІМ України), - про не встановлення підприємства за податковою адресою, яку направлено до ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві для внесення змін до реєстраційних даних. Товариству з обмеженою відповідальністю «Азмінводи - Л», ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві 17.07.2014року ліквідовано свідоцтво платника ПДВ.

З метою отримання пояснень директора (засновника, бухгалтера) ТОВ «Азмінводи -Л» ОСОБА_1, (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1), до ОУ ГУ Міндоходів у Запорізькій області направлено запит № 1137/7/26-56-07-0308 від 16.07.2014р. Встановлено, що за адресою реєстрації ОСОБА_1, не з'являється більше 2-х років, про що повідомила мати останнього, також: додала, що 2 роки тому син приїздив відновлювати втрачений паспорт, крім того, додала що син не може займатися підприємницькою діяльністю, так як, не має відповідного кваліфікаційного рівня та освіти. Також: вона повідомила, що син вживав наркотичні засоби, що призвело до того, що він мав судимість. На даний час проводяться розшукові заходи щодо встановлення ОСОБА_1.

Крім того, отримано пояснення від попереднього директора ТОВ «Азмінводи - Л» ОСОБА_2, який повідомив, що в 2012 році зареєстрував дане підприємство, із метою імпорту з Азербайджана мінеральної води та реалізації її на території України. Але жодної фінансово - господарської операції ОСОБА_2 не було проведено. У зв'язку з чим у 2013 році останній вирішив продати ТОВ «Азмінводи - Л» та звернувся до юриста на ім'я Анатолій тел. 067-236-69-84. Відповідно до пояснень ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_1 останній ніколи не бачив та особисто з ним не знайомий. На даний час громадянину ОСОБА_2 щодо фінансово - господарської діяльності нічого не відомо.

З метою встановлення місцезнаходження ОСОБА_1 проведено телефонну розмову із юристом, телефон якого повідомив гр.ОСОБА_2, за результатами якої останній повідомив, що до 08.08.2014 року буде знаходитись за межами України (країна Іспанія), але по приїзду одразу надасть необхідні пояснення співробітникам ОУ ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

Стосовно дослідження фінансово - господарської діяльності встановлено наступне, зокрема, у травні 2014 року ТОВ «Азмінводи - Л» сформувало податковий кредит, від підприємства з ознаками фіктивності: ТОВ «Юнііпарт» (код ЄДРПОУ 37968322), яке перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ленінському р-ні, ГУ Міндоходів у м. Донецьку. Стан платника податків (9) - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Згідно реєстраційних даних директор/головний бухгалтер/засновник в одній особі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована в Донецькій області зареєстрований в Донецькій області.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до положень ст.45 Податкового кодексу України: «Податковою адресою юридичної особи є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців», ст.93 Господарського кодексу України: «Місцезнаходження юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи та здійснення управління та обліку», а також: ту враховуючи ту обставину, що проведеними розшуковими заходами встановити місцезнаходження підприємства ТОВ «Азмінводи - Л», чим встановлено/підтверджено відсутність об'єктів оподаткування при здійсненні операцій з постачання та продажу товарів (робіт, послуг), які підпадають під визначення ст.ст, 22, 185 Податкового Кодексу України, та, відповідно, встановлено відсутність реального здійснення фінансово - господарських операцій за участю ТОВ «Азмінводи - Л» за період доведений до відпрацювання».

Відповідачем проведено зустрічну звірку ТОВ «Азмінводи-Л» за результатами якої 18.08.2014р. складено акт №453/26-56-22-01-03/38232713 про результати неможливості проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.05.2014р. по 30.06.2014р.

Актом №453/26-56-22-01-03/38232713 встановлено відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Крім того, встановлено порушення норм ПК України, а саме підприємством задекларовано податкове зобов'язання на суму 3434914грн. та податковий кредит з ПДВ на суму 3368963грн. за період з 01.05.2014р. по 31.06.2014р.

З акту №453/26-56-22-01-03/38232713 вбачається, що звірка проведена на підставі декларацій з ПДВ, актів перевірок, листів інших ДПІ, з використанням бази даних АІС «Податковий Блок», системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Міндоходів.

Під час звірки керівником та бухгалтером підприємства був ОСОБА_1.

Свідоцтво платника ПДВ анульовано 17.07.2014р.

В матеріалах справи міститься ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 29.05.2014р. у справі №759/9057/14-к, відповідно до якого встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України.

На вимогу суду, позивачем не надані витребувані судом засвідчені копії документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціям з контрагентами (податкові накладні, договори, акти приймання-передачі товару (робіт, послуг); докази використання отриманого від вказаних підприємств у власній господарській діяльності (зберігання, реалізація, передача іншим особам, використання під час власної діяльності); декларації контрагента за перевіряємий період позивача; докази оскарження контрагентом дій податкової інспекції, щодо неприйняття останнім податкових декларацій; податкові накладні позивача за перевіряємий період; пояснення посадових осіб щодо укладення договорів з контрагентами; банківські виписки.

Відповідно до приписів п. 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Статтею 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з приписами статті 72 ПК України - для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності державної податкової служби використовується інформація, що надійшла, зокрема, від платників податків, податкових агентів, органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Національного банку України, банків, інших фінансових установ, органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів, підрозділів податкової служби та митних органів.

Пунктом 73.3 статті 73 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

З метою отримання податкової інформації, враховуючи положення абз.1 п. 73.5 статті 73 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

При цьому, в силу приписів абз. 3 п. 73.5 статті 73 ПК України - зустрічні звірки проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог вказаної вище норми, Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1232 затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

В силу положень п. 4 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок - орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з п. 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України № 236 від 22 квітня 2011 року - у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Таким чином, податковий орган, з метою отримання податкової інформації має право проводити зустрічні звірки та надсилати поштою чи особисто вручати відповідний письмовий запит. За результатами проведення зустрічної звірки податковим органом складається довідка, а у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), складається акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання.

Висновки, викладені в акті звірки, були відображені податковим органом у електронній базі даних - в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних відносин.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту порушеного права в частині визнання дій протиправними, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині.

Дана позиція узгоджується з практикою Вищого адміністративного суду України (постанова від 13.03.2014р. у справі №К/800/51574/13, постанова від 01.04.2014р. у справі К/800/47935/13).

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки підприємства на підставі якої складено акт №453/26-56-22-01-03/38232713 від 18.08.2014р. та визнання протиправними дії відповідача щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту №453/26-56-22-01-03/38232713 від 18.08.2014р.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача відновити в електронній базі даних «Податковий блок» сум податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які позивачем включено до податкових декларації з ПДВ за період з 01.05.2014р. по 31.06.2014р. та зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій, а саме використання та поширення іншим органам ДПС України акту №453/26-56-22-01-03/38232713 від 18.08.2014р., суд відмовляє в їх задоволенні з огляду на те, що вони є похідними вимогами від первинних та у зв'язку з тим, що позивачем не надано витребуваних судом документів.

Крім того, судом витребовувались від позивача належним чином засвідчені копії документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит по операціям з контрагентами (податкові накладні, договори, акти приймання-передачі товару (робіт, послуг); докази використання отриманого від вказаних підприємств у власній господарській діяльності (зберігання, реалізація, передача іншим особам, використання під час власної діяльності); декларації контрагента за перевіряємий період позивача; докази оскарження контрагентом дій податкової інспекції, щодо неприйняття останнім податкових декларацій; податкові накладні позивача за перевіряємий період; пояснення посадових осіб щодо укладення договорів з контрагентами; банківські виписки, які не були надані суду.

Також, судом в якості свідка було викликано директора підприємства ОСОБА_1, проте останній в судове засідання не з'явився, будь-яких пояснень не надав.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азмінводи-Л» є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи усе вищевикладене, врахувавши зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, а також перевіривши відповідність оскаржуваних дій усім вищезазначеним вимогам, суд дійшов висновку про доведеність відповідачем правомірності його дій, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Азмінводи-Л» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін