Рішення

від 18.12.2014 по справі 911/4904/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2014 р. Справа № 911/4904/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрол Поінт», Київська обл., с. Кодаки до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест», Київська обл., м. Бровари про стягнення 37 059,63 грн., за участю представників:

позивача:Черепанцева А.О., довіреність №б/н від 10.10.2014 року; відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Контрол Поінт» звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест» про стягнення 37 059,63 грн. боргу у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки товару.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що ним на підставі рахунків на оплату товару №494 від 25.07.2014 року на суму 13 672,03 грн. та №495 від 25.07.2014 року на суму 28 041,98 грн. перераховано відповідачу кошти у якості попередньої оплати за товар, який відповідачем доставлено частково, що підтверджується видатковою накладною №298 від 08.09.2014 року на суму 4 654,38 грн. внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 37 059,63 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.12.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.12.2014 року розгляд справи було відкладено на 18.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 18.12.2014 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

28.07.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Контрол Поінт» на підставі рахунку на оплату товару №494 від 25.07.2014 року на суму 13 672,03 грн. та рахунку на оплату товару №495 від 25.07.2014 року на суму 28 041,98 грн. здійснило попередню оплату в сумі 41 714,01 грн. за товар на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест», що підтверджується банківською випискою за особовим рахунком позивача від 28.07.2014 року, яка знаходиться в матеріалах справи.

За умови сплати позивачем 100% попередньої оплати відповідач зобов'язався поставити товар позивачу за рахунком на оплату товару №494 від 25.07.2014 року у термін 5-7 тижнів, тобто до 14.09.2014 року включно та за рахунком на оплату товару №495 від 25.07.2014 року у термін 2-5 тижнів, тобто до 31.08.2014 року.

Проте, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань, здійснив поставку визначеного сторонами товару частково на виконання рахунку на оплату товару №495 від 25.07.2014 року, що підтверджується видатковою накладною №298 від 08.09.2014 року на суму 4 654,38 грн., наявною в матеріалах справи.

У зв'язку з цим, позивач направив на адресу відповідача вимогу №24/09-1 від 24.09.2014 року, що підтверджується фіскальним чеком від 08.10.2014 року та рекомендованим повідомленням про вручення, в якій просив повернути сплачені грошові кошти в розмірі 37 059,63 грн.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину між сторонами зафіксований у письмових документах, якими обмінялися сторони - накладних, платіжних документах, то сторони не порушили вимог частини першої статті 208 Цивільного кодексу України, уклали письмовий правочин, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.

Також, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно ч. 2 ст. 640 ЦК України, якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відтак, оскільки додані до матеріалів справи рахунок на оплату товару №494 від 25.07.2014 року та рахунок на оплату товару №495 від 25.07.2014 року містить найменування товару, його кількість, ціну та підпис уповноваженої особи відповідача, а позивач, в свою чергу, перерахував суму передплати у розмірі 41 714,01 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача від 28.07.2014, суд приходить до висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

За правовим змістом відносини сторін є договором поставки. Згідно положень статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Згідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 ЦК України.

Доказів поставки товару за вищенаведеними рахунками на оплату товару позивачу на суму 37 059,63 грн. відповідачем не надано.

Отже, відповідач зберігає зазначені кошти без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст.1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установлення порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 02.10.2013р. у справі № 6-88цс13.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 37 059,63 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрелектроінвест» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Короленка, буд. 54Б, кв. 35, код 37893231) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Контрол Поінт» (08645, Київська обл., с. Кодаки, вул. Жовтнева, буд. 2, кв. 6, код 37340620) 37 059 (тридцять сім тисяч п'ятдесят дев'ять) грн. 63 коп. основного боргу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.12.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак