Постанова

від 11.12.2014 по справі 804/15247/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2014 р. Справа № 804/15247/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Тринитки О.М., представника позивача Денисенко Т.М.,

представника відповідача Фініченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Алекс Дар» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.07.2014 № 0001392203,

ВСТАНОВИВ:

18.09.2014 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства «Алекс Дар» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення - рішення Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 16.07.2014 № 0001392203 про донарахування Приватному підприємству «Алекс Дар» податкових зобов'язань по податку на додану вартість на загальну суму 50031, 25 грн., з яких 40025,00 грн. - за основним платежем, 10006, 25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Мотивуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача, за результатами якої складений акт від 26.06.2014 № 785/04-16-22-02/34148906. В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з контрагентом - виконавцем робіт - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУД МАРКЕТ» у перевіряємому періоді. За наведених обставин, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення від 16.07.2014 № 0001392203 (форма «Р») про збільшення Приватному підприємству «Алекс Дар» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 50031, 25 грн., з яких 40025,00 грн. - за основним платежем, 10006,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. З такою позицією податкового органу позивач категорично не погоджується, посилаючись на те, що виконання договорів підтверджується первинними документами, які складені відповідно до вимог податкового законодавства та підтверджують факт вчинення господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом. Позивач також зазначає, що на момент укладення правочинів у контрагента - виконавця робіт була наявна правосуб'єктність; у позивача є в наявності товарно-транспортні накладні, що посвідчують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей та підтверджують реальність здійснення правочинів. За наведених обставин, позивач правомірно сформував податковий кредит за податковими накладними, виданими Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУД МАРКЕТ». За таких обставин, позивач зазначає, що податкове повідомлення - рішення від 16.07.2014 №0001392203 (форми «Р») є необґрунтованим та неправомірним, оскільки винесене на підставі висновків акту перевірки від 26.06.2014 № 785/04-16-22-02/34148906, які не відповідають дійсності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.09.2014 відкрито провадження у справі № 804/15247/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 09.10.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Відповідач зазначив, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в ході здійснення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача не встановлено реального здійснення господарських операцій з контрагентом - Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУД МАРКЕТ». За результатами перевірки відповідачем складено акт від 26.06.2014 № 785/04-16-22-02/34148906, в якому зазначено, що за відсутності факту реального здійснення господарських операцій між вказаними сторонами первинні документи вважаються такими, що складені формально, а тому податковий кредит, сформований позивачем на підставі податкових накладних, виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУД МАРКЕТ», сформований безпідставно. За таких обставин, акт від 26.06.2014 № 785/04-16-22-02/34148906, складений правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 16.07.2014 №0001392203, винесене на підставі зазначеного акту, є правомірним.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне підприємство «Алекс Дар» (далі - ПП «Алекс Дар») (код ЄДРПОУ 34148906), зареєстроване як юридична особа 12.03.2006 за № 12021020000000241.

ПП «Алекс Дар» перебуває на податковому обліку у Верхньодніпровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, є платником податку на додану вартість.

На підставі наказу від 26.08.2014 № 780 та відповідно до повідомлення від 26.08.2014 № 524, Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено позапланову документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Алекс Дар» (код ЄДРПОУ 34148906) по взаємовідносинах з ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» ( код ЄДРПОУ 38654416) за січень та лютий 2014 року.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача складено акт від 26.06.2014 № 785/04-16-22-02/34148906 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Приватного підприємства «Алекс Дар» (код ЄДРПОУ 34148906) по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» ( код ЄДРПОУ 38654416) за січень та лютий 2014 року».

Згідно з висновками означеного акту, перевіркою встановлено:

- нереальність здійснення господарських операцій в січні 2014 року в частині придбання ПП «Алекс Дар» послуг у ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» (код за ЄДРПОУ 38654416);

- порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту на загальну суму 40024,67 грн., в т.ч. за січень 2014 року у сумі 40024,67 грн..

В ході проведення перевірки, Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було використано акт Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 28.03.2014 № 85/05-61-22-01/38654416, в якому проаналізовано діяльність ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» та встановлено, що діяльність даного підприємства має ознаки нереальності, з огляду на відсутність трудових ресурсів, складських приміщень, засобів, обладнання. Податковим органом зазначено, що діяльність вказаного підприємства направлена на проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання. Крім того, ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» не надано декларацію з податку на прибуток за 2013 рік та звіт про фінансові результати за 2013 рік. В ході проведення звірки встановлено укладання цивільно - правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди для третіх осіб, з метою штучного формування податкового кредиту. Разом з тим, податковим органом встановлено, що за податковою адресою вказане підприємство не знаходиться.

У зв'язку з чим, відповідач вказав на відсутність у ПП «Алекс Дар» права на формування податкового кредиту по операціях з придбання товару у ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ». Також, податковий орган в акті перевірки від 26.06.2014 № 785/04-16-22-02/34148906 вказав, що в результаті порушення контрагентом ПП «Алекс Дар» (ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ») своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, складені первинні документи не мають статусу первинних документів та носять протиправний характер.

За таких обставин, контролюючий орган, проаналізувавши діяльність ПП «Алекс Дар» зазначив, що така діяльність позивача була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом - посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань та порушував приписи господарського і цивільного законодавства, правила податкового обліку, які визначаються відповідними нормативними документами, які регламентують порядок оподаткування в Україні.

Відповідач також наголосив на тому, що позивач діяв без належної обачності і йому повинно було бути відомо про фактичний адміністративно-майновий стан його контрагента - ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ», умови ведення зазначеним підприємством господарської діяльності та порушення, які ним допускалися. На думку податкового органу, ПП «Алекс Дар», працюючи у даному сегменті ринку, був обізнаний щодо учасників цього ринку і налагодження стабільних зв'язків.

На думку податкового органу, всі вищезазначені обставини вказують на те, що діяльність ПП «Алекс Дар» здійснюється поза межами правового поля, спрямована на надання податкової вигоди третім особам, з метою зменшення сплати податкових зобов'язань та штучного формування податкового кредиту за рахунок нереальних правочинів, які оформлюються лише документально.

На підставі акту перевірки від 26.06.2014 №785/04-16-22-02/34148906, Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області винесене податкове повідомлення - рішення від 16.07.2014 № 0001392203 ( форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 50031, 25 грн., з яких 40025,00 грн. - за основним платежем, 10006,25 грн. - за штрафними санкціями.

Суд погоджується з висновками відповідача, зробленими у акті від 26.06.2014 №785/04-16-22-02/34148906 щодо не спрямованості правочинів, укладених позивачем з ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» на реальне настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, в якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ».

Щодо правовідносин між вказаними підприємствами, судом встановлено наступне.

Між позивачем ( як замовником) та ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» (як підрядником) укладений договір на виробництво холодильного обладнання та монтажні роботи від 03.01.2014 № 5/14 ( далі - Договір).

Розділом 2 Договору визначений характер робіт, що виконуються підрядником, а саме: виробництво та монтаж холодильного обладнання згідно специфікації № 1, № 2 (додаток № 1, № 2) на площах, за адресою: м. Київ, вул. Закревського , б. 87, з матеріалів (або частково) замовника згідно специфікації № 3 (додаток №3).

Пунктом 3.1 вказаного Договору встановлено, що предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим Договором) є виготовлене холодильне обладнання згідно специфікації № 2 (додаток № 2) та виконані монтажні роботи, за адресою, що вказана в п. 2 Договору, із комплектуючих згідно Додатка № 3, наданих замовником.

Відповідно до п. 4.1 Договору, виробництво холодильного обладнання виконується із матеріалів замовника згідно Додатка № 3.

До вказаного договору сторонами підписана специфікація № 1, з якої вбачається, що підрядник здійснює: Виробництво станції СТ на базі 2-х компресорів Frascold Q25.1Y, із ЩУ і конденсатором SPR75; виробництво агрегату НТ на базі компресора Frascold Q5 28Y із ЩУ і конденсатором SPR17; виробництво Електрощита холодильних меблів; виробництво комори; виробництво електрощита холодильних комор; виробництво електрощита агрегату; виробництво електрощита цеха; монтаж обладнання. Всього сума робіт згідно специфікації становить 122148, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 20358,00 грн.). Також, між сторонами підписана специфікація № 2 ( холодильне обладнання).

Матеріали, що передані замовником підряднику для виконання переліку робіт, визначених специфікацією № 1 до договору №5/14 від 03.01.2014, перелічені в специфікації № 3 ( матеріали для виробництва холодильного обладнання), та прийняті останнім за актами приймання-передачі матеріалів: від 08.01.2014 на загальну суму 120191,36 грн. та від 13.01.2014 на загальну суму 18080,40 грн.

Приймання робіт за договором здійснено за актом приймання - передачі холодильного обладнання від 15.01.2014. На підставі зазначеного акту, позивач здійснив приймання у ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» холодильного обладнання, згідно специфікації № 2 до договору № 5/14 від 03.01.2014, на об'єкті за адресою: м. Київ, вул. Закревського, б. 87.

Між сторонами складені та підписані акти про надання послуг від 30.01.2014 № 14539 на суму 58800,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 9800,00 грн.) та від 15.01.2014 № 7022 на суму 63348,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 10558,00 грн.).

Підрядником були виписані позивачеві податкові накладні: № 7022 від 15.01.2014 на суму 63348,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10558,00 грн.) та № 14539 від 30.01.2014 на суму 58800,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 9800,00 грн.) суми ПДВ за якими, включені до податкового кредиту.

Оплата проведена на підставі платіжних доручень № 843 від 23.01.2014 на суму 63348,00 грн., № 862 від 06.02.2014 на суму 58800,00 грн., належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження транспортування товару позивачем надані суду: договір на перевезення вантажів від 02.01.2014 №1/14, укладений між ПП «Алекс Дар» (як замовником) та ФОП Заборою М.В. (як перевізником), товарно - транспортна накладна, складена ПП Заборою М. від 08.01.2014 № 1, в якій зазначені: замовник та вантажовідправник - ПП «Алекс Дар» (пункт навантаження: м. Верхньодніпровськ, пров. Промисловий 2), вантажоодержувач: ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» (пункт розвантаження м. Київ вул. Закревського 87); рахунок - фактура № 2 від 08.01.2014 на послуги з автоперевезення вантажу; акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № 2 від 08.01.2014 на суму 2550,00 грн., підписаний між позивачем та виконавцем (автоперевізником) та платіжне доручення на суму 2550,00 грн., за яким позивач сплатив за описані послуги транспортування вантажу.

Також, між позивачем (як замовником) та ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» (як підрядником) укладений договір на виробництво холодильного обладнання та монтажні роботи від 27.01.2014 № 27/14.

Розділом 2 зазначеного Договору визначений характер робіт, що виконуються підрядником, а саме: виробництво та монтаж холодильного обладнання згідно специфікації № 1, № 2 (додаток № 1, № 2), на площах, за адресою: м. Бориспіль, вул. Горького 42/5, з матеріалів (або частково) замовника згідно специфікації № 3 (додаток №3).

Згідно п. 3.1 Договору від 27.01.2014 № 27/14, предметом підряду (результатом виконаних робіт за цим Договором) є виготовлене холодильне обладнання згідно специфікації № 2 (додаток № 2) та виконані монтажні роботи за адресою, що вказана в п.2 Договору, із комплектуючих згідно Додатка № 3, наданих замовником.

У специфікації № 1 зазначений перелік обладнання та робіт, які повинен виконати підрядник за вищевказаним договором, а саме: Виробництво станції СТ на базі 2-х компресорів Frascold S1242Y +S1552Y із ЩУ і конденсатором SPR 124; виробництво електрощита холодильних меблів, виробництво комори, виробництво електрощита холодильних комор, виробництво електрощита агрегату, виробництво електрощита цеху, монтаж обладнання. Всього вартість робіт за договором від 27.01.2014 № 27/14 становить 128220,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 21370,00 грн.).

Перелік деталей та матеріалів для виробництва холодильного обладнання, визначений специфікацією № 3 до договору. Вказані матеріали передані підряднику на підставі акту приймання - передачі матеріалів від 07.02.2014.

Приймання позивачем робіт за Договором від 27.01.2014 № 27/14 від ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» здійснено за актом приймання - передачі холодильного обладнання від 13.02.2014.

Також, між сторонами складені та підписані акти про надання послуг (виконання робіт) № 6004 від 13.02.2014 на суму 69420,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 11570,00 грн.) та №13001 від 27.02.2014 № 13001 на суму 58800,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 9800,00 грн.).

ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» складена та видана позивачеві податкова накладна від 31.01.2014 № 15032 на суму 118000,00 грн. ( в т.ч. ПДВ - 19666,67 грн.). Оплату здійснено на підставі платіжного доручення № 856 від 31.01.2014 на суму 118000,00 грн.

На підтвердження транспортування товару позивачем надано договір на перевезення вантажів № 40-01/14 від 02.01.2014, укладений між ПП «Алекс Дар» (як замовником) та ФОП Левчуком І.О. (як перевізником), та товарно-транспортна накладна № 6 від 07.02.2014, в якій зазначений пункт навантаження: м. Верхньодніпровськ, пров. Промисловий, 2 та пункт розвантаження: м. Бориспіль, вул. Горького, 42/5.

За послуги перевезення позивач, на підставі виставленого перевізником рахунку -фактури № СФ-0000006 від 07.02.2014, сплатив кошти в сумі 4050,00 грн., проведення оплати вбачається з наданої копії платіжного доручення № 865 від 10.02.2014 на суму 4050,00 грн. Між позивачем та виконавцем (перевізником) підписаний акт здачі -приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000006 від 07.02.2014.

Із товарно-транспортних накладних видно, що завантаження матеріалів відбулося від позивача, транспортування здійснено до пункту кінцевого призначення, де безпосередньо встановлювалося обладнання.

Необхідність виконання робіт за договорами з ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» № 5/14 від 03.01.2014 та № 27/14 від 27.01.2014, обумовлена укладеним між ПП «Алекс Дар» (як постачальником) та ТОВ «ФОРА» (як покупцем) договору поставки обладнання від 22.08.2012 № 0108 (вказаний договір діє до 31.12.2012, згідно додаткової угоди № 2 від 28.12.2012 до договору від 22.08.2012 № 0108 - до 31.12.2015).

На підставі договору від 22.08.2012 № 0108 позивач зобов'язався поставити ТОВ «ФОРА» наступне обладнання: згідно специфікації № 15/1: Холодильний агрегат TFH 24 80 ZBR із ЩУ; Холодильний агрегат ТАJ 95 13 ZMHR із ЩУ; Станція СТ на базі 2-х компресорів Frascold Q5 25.1Y із ЩУ і конденсатором SPR 75; Агрегат НТ на базі компресора Frascold Q5 28Y із ЩУ і конденсатором SPR 17; MIC 200ED Випаровувач; CTE 23 L8 ED Випаровувач; EVS 290 В ED Випаровувач; Комора морозильна в комплекті; Комора холодильна в комплекті; Електрощит холодильної комори, 2 шт.; Електрощит цеха; Електрощит холодильних меблів, 1 шт.; згідно специфікації 16/1: холодильний агрегат TFH 24 80 ZBR із ЩУ; Холодильний агрегат ТАJ 45 17 ZMHR із ЩУ; Станція СТ на базі 2-х компресорів Frascold S1242Y+S 1552Y із ЩУ і конденсатором SPR 124; MIC 200ED Випаровувач; CTE 23 L8 ED Випаровувач; EVS 390 В ED Випаровувач; Комора морозильна в комплекті; Комора холодильна в комплекті; Електрощит холодильної комори 2 шт.; Електрощит цеха; Електрощит холодильних меблів.

Позивач зазначив, що уклавши договір із ТОВ «ФОРА», він, на підставі технічного завдання (а.с. 184 т. 1) з підготовки будівельного майданчику для проведення монтажних робіт на об'єкті: ТОВ «ФОРА», за адресою: м. Бориспіль, вул. Горького 42/5, розробив креслення - проект, такий самий порядок дій здійснений відповідачем і щодо виконання робіт по об'єкту: за адресою: м. Київ, вул. Закревського 87.

Закуповував деталі для виконання робіт також позивач, а вже безпосередньо збіркою займалося підприємство - посередник ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» ( м. Донецьк, вул. Георгія Димитрова, буд. 2).

В судовому засіданні директор ПП «Алекс Дар» Тринитка О.М. пояснив, що власними силами підприємства, він не міг виконати взяті на себе зобов'язання по вказаним вище договором, оскільки його працівниками здійснюється лише інтелектуальна частина робіт, а безпосередньо для збірки обладнання з деталей, які також закуповуються позивачем, у нього виникла необхідність залучити до їх виконання сторонню організацію - ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ». Також, директор ПП «Алекс Дар» Тринитка О.М. зазначив, що для виконання зазначених робіт по збірці обладнання достатньо лише трьох кваліфікованих працівників.

Суд критично ставиться до доводів позивача щодо необхідності залучення до робіт по збірці обладнання для ТОВ «ФОРА» посередника - виконавця ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ», та не вбачає доцільності його залучення, з огляду на наступне.

По - перше, місцезнаходженням позивача є: Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, а місце виконання робіт за вищевказаними договорами: м. Київ, закупівля деталей для виконання робіт на замовлення ТОВ «ФОРА» здійснювалася позивачем, їх транспортування відбувалося з м. Верхньодніпровськ до пункту кінцевого призначення: м. Києва.

По - друге, суд враховує, що позивач сам міг здійснити всі роботи, в тому числі, і по збірці холодильного обладнання за замовленням ТОВ «ФОРА», з огляду на те, що серед видів діяльності ПП «Алекс Дар» за КВЕД: Виробництво промислового холодильного та вентиляційного устаткування (код 28.25); Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код 43.22); Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням (основний) (код 46.69); Ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення (код 33.12); Установлення та монтаж машин і устаткування (код 33.20).

Крім того, суд відзначає, що у позивача наявні власні фахівці в достатній кількості для виконання робіт за договором від 22.08.2012 № 0108 із ТОВ «ФОРА», а саме: у штаті позивача працюють:

- Скиба Ю. П. працює на посаді інженера - конструктора (електромеханіка), наказ від 03.05.2012 № 1-К, має диплом спеціаліста за кваліфікацією інженер - електромеханік КМ №006476;

- Швець В.С. працює на посаді інженера - енергетика «Холодильних машин і установок», наказ від 01.10.2012 № 2-К, має диплом спеціаліста за спеціальністю «Холодильні машини та установки» за кваліфікацією інженера - енергетика, диплом СК №41192476;

- Яскевич О.О. працює на посаді інженера - конструктора (механіка), наказ про призначення на посаду від 31.07.2014 № 3-К, диплом спеціаліста НР № 41486442;

- Яковенко Є.С. працює на посаді електромеханіка торгівельного та холодильного устаткування, наказ про призначення на посаду № 1-К, диплом спеціаліста за технічною спеціальністю НР № 32269988.

З наведеного вбачається, що фактично позивач сам, власними силами цілком міг здійснити збірку та монтаж устаткування для ТОВ «ФОРА», відтак залучення сторонніх організацій, зокрема, і ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ», в даному випадку не є доцільним.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

Відповідно до підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) розумна економічна причина (ділова мета) - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, господарські операції є такими, що вчинені у межах господарської діяльності, лише за наявності розумних економічних причин (ділової мети). Операція, позбавлена таких економічних причин, не підлягає відображенню в податковому обліку.

Слід зазначити, що платник, плануючи господарську діяльність, повинен прагнути до отримання економічного ефекту за рахунок приросту (збереження) активів, а не від мінімізації податкових платежів. Тому мотивація суб'єкта господарювання при вступі у господарські правовідносини повинна ґрунтуватися на тому, що розмір очікуваного доходу від господарської операції повинен бути істотним у порівнянні з розміром очікуваної податкової вигоди.

Для цього необхідно встановити, чи були зазначені операції (за умови досягнення поставлених завдань) спрямовані на одержання прибутку; чи було досягнуто платником заплановану мету господарських операцій та у разі її недосягнення встановити, які фактори перешкодили цьому; чи були у платника об'єктивні економічні підстави, не пов'язані з отриманням податкових переваг, для виконання цих операцій; чи було визначено платником ринкові ризики, супутні цим операціям; чи було фактично виділено платником кошти на виконання цих операцій; чи були співрозмірні залучені платником кошти та ресурси для виконання цих операцій з отриманим доходом, з точки зору господарської розумності, відповідності дій суб'єкта господарювання звичаям ділового обороту.

При цьому при визначенні податкових наслідків розглядуваних операцій необхідно враховувати, що ділова мета господарської операції є недобросовісною у разі домінування податкової мети (зниження податкового навантаження, одержання податкових пільг та переваг тощо) над комерційною метою.

Суд не приймає первинні документи, складені між позивачем та ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ», як належні докази щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово-господарської діяльності позивача з контрагентом та податкового кредиту, з огляду на приведене нижче.

Так, згідно п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, з наведених положень законодавства вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку», документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд зазначає, що для виконання робіт за договорами № 5/14 від 03.01.2014 та №27/14 від 27.01.201 ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» повинно мати відповідні людські ресурси, технічні можливості, матеріали, сировину та приміщення для виконання таких робіт.

У акті перевірки від 26.06.2014 № 785/04-16-22-02/34148906, відповідачем з посиланням на акт, отриманий від ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька № 85/05-61-22-01/38654416 від 28.03.2014 встановлено відсутність у ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 38654416) складських приміщень, виробних потужностей, відсутність технічних можливостей, відсутність кваліфікованого персоналу.

В процесі розгляду даної справи судом також не встановлено наявність у виконавця ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» складських приміщень, виробних потужностей, технічних можливостей, людських ресурсів та кваліфікованого персоналу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 у справі № 80415247/14 судом витребовувалися документи від контрагента позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМБУД МАРКЕТ» щодо господарських операцій за договорами № 5/14 від 03.01.2014 та №27/14 від 27.01.2014. Проте, від ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» повернувся конверт із відміткою поштового відділення про повернення, у зв'язку із «закінченням терміну зберігання».

Щодо спеціальної правосуб'єктності контрагента, суд зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» було зареєстровано як юридична особа та було платником податку на додану вартість, на момент розгляду справи згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вказане підприємство перебуває в стані припинення.

Судом в процесі розгляду справи вбачається рух активів від ПП «Алекс Дар» до ТОВ «ФОРА», що ж стосується спірних операцій між позивачем та ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» судом не встановлено руху активів в процесі їх здійснення та взагалі їх реальності.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» був сформований податковий кредит на загальну суму 40024,67 грн.

Слід зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість , що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником.

Відмова в отриманні податкової вигоди, за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей, є його податковим ризиком. З ціллю підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність представлених первинних документів, у тому числі щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду від 02.06.2011 № 742/11/13, судам необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» не подало декларації з податку на прибуток за 2013 рік та звіт про фінансові результати за 2013 рік.

На підставі викладеного, суд робить висновок про те, що акти приймання-передачі матеріалів, акти приймання - передачі холодильного обладнання, акти про надання послуг (виконання робіт), податкові накладні є формально складеними, а господарські операції між позивачем та ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» не є реальними, оскільки судом не встановлено самого факту здійснення господарських операцій.

Що стосується посилання позивача на судові рішення у справі № 805/4818/14, як на докази реального виконання господарських операцій ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ», а саме: на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26.05.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду 04.06.2014 у справі № 805/4818/14, з цього приводу суд зазначає, що у зазначених судових рішеннях оцінювалися дії податкового органу щодо коригування у своїх електронних базах показників, задекларованих платником податків у податкових деклараціях, оцінка ж щодо реальності господарських операцій вказаного підприємства з його контрагентами, судами в рамках означеної справи не здійснювалася.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що позивачем не підтверджено реальність здійснення господарської операції по правовідносинам з вищевказаним контрагентом, а саме факт укладення договорів на виробництво холодильного обладнання та монтажні роботи, складання податкових накладних не може свідчити про реальність здійснення господарської операції за вказаними договорами, з урахуванням вимог ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМБУД МАРКЕТ» суму ПДВ у розмірі 40024,67 грн., в результаті чого відбулося заниження податкових зобов'язань з ПДВ. Отже, збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 50031, 25 грн., з яких 40025,00 грн. - за основним платежем, 10006,25 грн. - за штрафними санкціями, здійснено податковим органом правомірно.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.07.2014 № 0001392203 (форми «Р»), прийнято в межах повноважень податкового органу, та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин, в обґрунтування заявленого адміністративного позову, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Судом встановлено, що позивач під час подання адміністративного позову сплатив згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» лише 10% від суми судового збору, який належить до сплати, а саме: 182,70 грн. Отже, позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 1644, 30 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Алекс Дар» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.07.2014 № 0001392203 ( форма "Р") відмовити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «Алекс Дар» на користь Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2014 року

Суддя О.В. Царікова