Рішення

від 24.12.2014 по справі 924/1782/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2014 р.Справа № 924/1782/14

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький

до дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів" фірма "Проскурів-Хліб", м. Хмельницький

про стягнення 10875,32 грн., з яких 9160,65 грн. основного боргу, 191,25 грн. 3% річних, 1248,83 грн. інфляційних втрат, 201,71 грн. пені

за участю представників сторін:

від позивача: Прокопова Т.В. - за довіреністю № 13/02 від 03.01.2014 р.

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду з позовною заявою (враховуючи заяву від 08.12.2014р.) про стягнення з відповідача 9160,65 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.06.2013 р. по 01.11.2014 р., надані згідно з договором на постачання теплової енергії № 1579/396 від 21.06.2007 р., а також 191,25 грн. 3% річних, 1248,83 грн. інфляційних втрат, 201,71 грн. пені, нарахованих у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати одержаної теплової енергії. Обгрунтовуючи позовні вимоги, посилається на положення ст. ст. 173-175, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст. ст. 509, 525, 526, 625 ЦК України.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні подав письмову заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача 191,25 грн. 3% річних, 1248,83 грн. інфляційних втрат, 201,71 грн. пені. Наполягає на задоволенні позовних вимог в частині стягнення 9160,65 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов з документальним обґрунтуванням своїх доводів та доказів про оплату коштів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвали суду від 25.11.2014 р., 08.12.2014 р. направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі з ЄДРЮО та ФОП, та повернуті на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку - "за закінченням терміну зберігання". При цьому судом враховуються положення ст. 64 ГПК України, п. 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

21.06.2007 р. між позивачем (далі - енергопостачальна компанія) та відповідачем (далі - споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1579/396 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Кількість і обсяги теплової енергії визначаються в додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору і поновлюється в залежності від зміни характеристики тепловикористовуючого об'єкта, виробничої діяльності споживача тощо (п. 2.1 договору).

Підпунктом 3.2.2 договору встановлений обов'язок споживача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором. Натомість відповідно до пп. 4.2.1 та пп. 4.2.2 договору енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати постачання теплової енергії споживачу в обсягах згідно з договором та повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим способом (п.5.1 договору). При відсутності приладів обліку або виході його з ладу кількість теплової енергії, що відпущена споживачу, визначається енергопостачальною організацією розрахунковим способом (п. 5.5 договору).

У р. 6 договору сторони передбачили наступний порядок розрахунків. Так, розрахунок за теплову енергію, що споживається, проводиться в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата використаної теплової енергії здійснюється споживачем наступним чином: - попередня оплата в розмірі 50% розрахункової місячної норми теплової енергії до 15 числа поточного (розрахункового) місяця; - остаточні розрахунки проводяться до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з пп. 7.2.3 договору за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками. Доказів про припинення договору суду не подано.

В додатку № 1 до договору сторони погодили розмір загальної площі опалення, що становить 45 м. кв., а також тариф в розмірі 4,43 грн. Додаток № 1 підписаний представниками сторін та скріплений їхніми печатками.

Позивачем відповідачу за період з 01.06.2013р. по 01.11.2014р. було надано послуги з теплопостачання на загальну суму 9160,65 грн. та виставлено рахунки № 396 від 03.06.2013 р. на суму 600,30 грн., від 01.07.2013 р. на суму 600,30 грн., від 01.08.2013 р. на суму 600,30 грн., від 02.09.2013 р. на суму 600,30 грн., від 01.10.2013 р. на суму 600,30 грн., від 04.11.2013 р. на суму 600,30 грн., від 03.12.2013р. - на суму 600,30 грн., від 15.01.2014 р. на суму 566,55 грн., від 04.02.2014 р. на суму 566,55 грн., від 06.03.2014 р. на суму 566,55 грн., від 11.04.2014 р. на суму 501,28 грн., від 06.05.2014 р. на суму 457,67 грн., від 03.06.2014 р. на суму 600,30 грн., від 02.07.2014 р. на суму 566,55 грн., від 01.08.2014 р. на суму 566,55грн., від 02.09.2014 р. на суму 566,55 грн..

Відповідач надані послуги не оплатив, утворивши борг в сумі 9160,65 грн.

У зв'язку із несплатою відповідачем послуг з теплопостачання, позивач звернувся до суду із позовом (враховуючи заяву від 08.12.2014 р.) про стягнення з відповідача 9160,65 грн. заборгованості за послуги з теплопостачання за період з 01.06.2013 р. по 01.11.2014 р., 191,25 грн. 3% річних, 1248,83 грн. інфляційних втрат, 201,71 грн. пені.

Позивачем надано суду копію угоди від 16.12.2014 р. про розстрочення заборгованості, відповідно до п. 1.1 якого відповідач підтверджує, що станом на 16.12.2014 р., враховуючи поточні оплати, здійснені відповідачем за період з 01.10.2013 р. по 16.12.2014 р. в сумі 3300,00 грн., заборгованість відповідача згідно наказу господарського суду Хмельницької області по справі 924/898/13 від 18.10.2013 р. без врахування відшкодувань судового збору становить 5680,40 грн.

Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх в сукупності, суд до уваги бере таке.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст. 627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії №1579/396 від 21.06.2007 р.

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи, позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, виставляв відповідні рахунки на оплату теплової енергії, однак відповідач своєчасно та в повному обсязі свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 9160,65 грн. Доказів про оплату боргу суду не подано. З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягненняз відповідача 9160,65 грн. боргу необхідно задовольнити.

Позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 191,25 грн. 3% річних, 1248,83 грн. інфляційних втрат та 201,71 грн. пені.

В порядку ст. ст. 22, 78 ГПК України позивачем подано письмову заяву від 24.12.2014 року про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1248,83 грн., 3% річних в сумі 191,25 грн. та пені в сумі 201,71 грн. Судом роз'яснено наслідки відмови позивача від позову.

Положеннями ст. ст. 22, 78 ГПК України передбачено право позивача до прийняття рішення по справі відмовитись від позову, адресувавши суду відповідну письмову заяву.

Враховуючи вищенаведене, оскільки подана заява про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1 248,83 грн., 3% річних в сумі 191,25 грн. та пені в сумі 201,71 грн. не суперечить вимогам чинного законодавства, не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, підписана уповноваженою особою, наслідки відмови від позову відомі позивачу, що ним підтверджено, вона приймається судом.

Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 1248,83 грн., 3% річних в сумі 191,25 грн. та пені в сумі 201,71 грн. необхідно припинити відповідно до п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник з вини останнього.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 33, 44, 49, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький до дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів" фірма "Проскурів-Хліб", м. Хмельницький про стягнення 9160,65 грн. боргу задовольнити.

Стягнути з дочірнього підприємства агрофірми "Проскурів" фірма "Проскурів-Хліб", м. Хмельницький, вул. Свободи, 1-А (код 22784611) на користь міського комунального підприємства "Хмельницьктеплокомуненерго", м. Хмельницький, вул. Пересипкіна, 5 (код 03356571) 9160,65 грн. (дев'ять тисяч сто шістдесят гривень 65 коп.) боргу, 1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

Відмову позивача від позову в частині стягнення 1248,83 грн. інфляційних втрат, 191,25 грн. 3% річних та 201,71 грн. пені прийняти.

Провадження у справі № 924/1782/14 в частині стягнення 1248,83 грн. інфляційних втрат, 191,25 грн. 3% річних та 201,71 грн. пені припинити.

Повне рішення складено 24.12.2014 р.

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим.: 1 - до справи; 2 - позивачу (м. Хмельницький, вул. Пересипкіна 5); 3 - відповідачу (м. Хмельницький, вул. Свободи 1А)