Ухвала

від 24.09.2014 по справі 11-сс/796/1741/2014

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1741/2014 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2014 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

власника майна ОСОБА_6 ,

його представників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 , яке погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , та накладено арешт на майно, що було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на печатку з написом «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 1 шт., печатку з написом « ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » 1 шт., грошові кошти в розмірі 140000 гривень, 4600 доларів США, 2465 Євро.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення йому строку на оскарження ухвали слідчого судді та просить скасувати цю ухвалу і повернути йому вилучене майно.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_6 зазначає, що в судове засідання суду першої інстанції його не викликали та копія оскаржуваної ухвали на його адресу не надходила, а копію даного рішення він отримав 01 вересня 2014 року у слідчого. Тому ОСОБА_6 просить визнати причину пропуску строку на апеляційне оскарження поважною.

В обґрунтування незаконності та необґрунтованості рішення слідчого судді апелянт вказує, що кримінальне провадження розслідується щодо можливої незаконної діяльності директора ТОВ «Ліберком» ОСОБА_11 , якої він взагалі не знає.

Також ОСОБА_6 вважає, що вилучення і арешт печатки з написом « ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » є прямим втручанням і перешкоджанням законної господарської діяльності його, як підприємця.

Стосовно вилученої і арештованої печатки з написом «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код НОМЕР_1 , апелянт вказує, що при проведенні обшуку було вилучено звичайний механізм для печатки з відтиском на папері, а самої печатки там не має.

Крім того, автор апеляції стверджує, що грошові кошти, які були вилучені при проведенні обшуку, йому не належать, оскільки є власністю матері його сина.

Далі в апеляційній скарзі ОСОБА_6 зазначає, що його фірма взагалі не є фігурантом у кримінальному провадженні, а він перебуває у статусі свідка.

Також апелянт стверджує, що у зв`язку з накладенням арешту на його майно він не може вести свою підприємницьку діяльність та позбавлений можливості звітувати у відповідні податкові та фіскальні органи, здавати бухгалтерську та фінансову звітність підприємства.

Повідомлення про час та місце розгляду апеляційної скарги ОСОБА_6 з проханням забезпечити участь прокурора в судовому засіданні двічі завчасно направлялися як прокурору Київської області, так і прокурору міста Києва, звіти про отримання цих повідомлень на факс абонента прокуратур містяться в матеріалах судового провадження, однак ні 17 вересня 2014 року, ні в сьогоднішнє судове засідання представник той чи іншої прокуратури не прибув, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 172 КПК України, неприбуття в судове засідання на розгляд клопотання про арешт майна в тому числі і прокурора не перешкоджає розгляду клопотання, а, згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження також не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу без участі прокурора.о такі особи належним чином по

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 та його представників, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що ОСОБА_6 строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді не пропустив і його апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 21 серпня 2014 року без виклику ОСОБА_6 , копію даної ухвалиостанній отримав 01 вересня 2014 року безпосередньо у слідчого, а 05 вересня 2014 року направив поштою до суду апеляційної інстанції свою апеляційну скаргу.

Таким чином, ОСОБА_6 не пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги ОСОБА_6 , то колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом ГУ СБ України у місті Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22014101110000041, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

20 серпня 2014 року на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 06 серпня 2014 року за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , було проведено обшук, під час якого виявлено та вилучено речі та грошові кошти.

21 серпня 2014 року слідчий в ОВС СВ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було виявлене та вилучене 20 серпня 2014 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 .

Це клопотання того ж числа ухвалою слідчого судді було задоволено.

Задовольняючи дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 2014101110000041, про накладення арешту на майно, що було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 , а саме на печатку з написом «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 1 шт., печатку з написом « ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » 1 шт., грошові кошти в розмірі 140000 гривень, 4600 доларів США, 2465 Євро, слідчий суддя прийшов до висновку, що є достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України.

З цим рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий не дотрималися.

Як вбачається з ухвали слідчого судді, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно, що було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 , слідчий суддя зазначив, що в провадженні СВ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області знаходяться матеріали досудового розслідування № 22014101110000041, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 квітня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, як зазначено в клопотанні слідчого, розслідування ведеться за фактом того, що директор ТОВ «Ліберком» ОСОБА_11 , зловживаючи своїми повноваженнями, з метою надання діяльності товариства вигляду законної і отримання неправомірної вигоди у вигляді готівкових коштів за реалізацію скетч-карток поповнення рахунків номерів мобільних операторів, укладала від імені товариства фіктивні договори стосовно продажу скетч-карток з фіктивними підприємствами ТОВ «Плавт Сервіс», ПП «Женевьєва», ТОВ «Конект-Плюс», ТОВ «Гонорій» та іншими, що спричинило тяжкі наслідки.

Далі слідчий у клопотанні вказує, що виконаним дорученням в порядку ст. 40 КПК України отримані дані, що невстановлені особи організували незаконну схему, метою якої було отримання неправомірної вигоди у вигляді готівкових коштів за реалізацію скетч-карток поповнення рахунків номерів мобільних операторів, а саме від імені підприємств уклали фіктивні договори з підприємствами, що мають ознаки фіктивності, зокрема, з ТОВ «Конект-Плюс», ТОВ «Укрпрофбіз», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Дрім Білдінг», рахунки яких відкриті в ПАТ «Пройм-Банк» МФО 300669.

За оперативними даними, як викладено у клопотанні слідчого, зазначені невстановлені особи спільно із ОСОБА_6 , можливо через ПАТ «Пройм-Банк», взяли під контроль низку підприємств, які задіяні в економічному механізмі мінімізації доходів суб`єктів господарювання, одержаних шляхом проведення безтоварних фінансово-господарських операцій, незаконним переведенням безготівкових коштів у готівку. Встановлені також оперативним шляхом і суб`єкти підприємницької діяльності, які використовуються вищевказаними невстановленими особами та ОСОБА_6 , а саме ТОВ «Картал Голд», ТОВ «Оніс ФСБ», ТОВ «Обіо», ТОВ «Евентіс» та інші, всього 47 підприємств. За тими ж оперативними даними ОСОБА_6 спільно з невстановленими особами організував та координує питання, які безпосередньо стосуються суб`єктів господарювання у контролюючих органах, здійснює юридичне супроводження незаконної діяльності, а саме наймає адвокатів, що представляють їх інтереси в судових органах, надає вказівки бухгалтерам та розподіляє незаконні прибутки, а йому та ОСОБА_11 у цій незаконній діяльності надають допомогу ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , для чого останнім використовується приміщення по АДРЕСА_2 , в якому зберігалися документи та печатки підприємств, задіяних у злочинній схемі, і грошові кошти, отримані внаслідок незаконної діяльності.

Встановивши зазначені фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність арештувати майно, що було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 , а саме печатку з написом «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 1 шт., печатку з написом « ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » 1 шт., грошові кошти в розмірі 140000 гривень, 4600 доларів США, 2465 Євро, як таке, що є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, але чим саме так і не визначився.

Разом з тим, з викладених в ухвалі слідчого судді та в клопотанні слідчого фактичних обставин кримінального провадження, в рамках якого ставиться питання про накладення арешту на майно ОСОБА_6 , взагалі неможливо віднайти логічного і правового взаємозв`язку між об`єктивною стороною злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364-1 КК України, та майном ОСОБА_6 .

Зокрема, ні в ухвалі слідчого судді, ні в клопотанні слідчого при викладенні обставин кримінального провадження не згадується взагалі про печатки з написами «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код 34349594, чи« ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » і яке відношення вони мають до матеріалів кримінального провадження, як і грошові кошти, на які накладено арешт.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 не підтверджує факту вчинення ним будь-яких протиправних дій, а повідомляє, що директора ТОВ «Ліберком» ОСОБА_11 він взагалі не знає, а вилучення і арешт печатки з написом « ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » вважає прямим втручанням і перешкоджанням його законної господарської діяльності, як підприємця. Стосовно вилученої і арештованої печатки з написом «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код НОМЕР_1 , стверджує, що при проведенні обшуку було вилучено звичайний механізм для печатки з відтиском на папері, а самої печатки там не має, а грошові кошти, які були вилучені при проведенні обшуку, йому не належать, оскільки є власністю матері його сина. Зі змісту ухвали слідчого судді та клопотання слідчого спростувати ці твердження не видається можливим. Тому існування обґрунтованої підозри, що майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 , відповідає критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України, в ухвалі слідчого судді, як то визначено ст. 132 КПК України, є недоведеним.

Вимоги закону стосовно перевірки достатності доказів, які вказують на вчинення злочинів, слідчим суддею взагалі залишені поза увагою, чим також порушено вимоги ст. ст. 132, 173 КПК України. В ухвалі не наведено посилань на жоден доказ вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364-1 КК України, та не проаналізовано докази в контексті тих обставин кримінального провадження, які мають відношення до діяльності і майна ОСОБА_6 .

В результаті такого підходу до вирішення клопотання залишилося не з`ясованим слідчим суддею і питання про можливий розмір шкоди, завданої злочином, та наявність причинного зв`язку між вчиненим діянням і шкодою, що настала, як того вимагає ч. 2 ст. 173 КПК України. В свою чергу, в клопотанні слідчого, крім посилання на те, що незаконна діяльність спричинила тяжкі наслідки, відсутні будь-які дані, в чому полягають такі наслідки і як вони визначені в контексті примітки до ст. 364-1 КК України.

Що стосується доводів клопотання та даних ЄРДР з приводу обставин кримінального провадження і місця ОСОБА_6 у ньому, то слід зазначити, що в клопотанні слідчого не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатності доказів, що вказують на вчинення злочину, а містяться лише посилання на оперативні дані, які не є доказами в розумінні ст. 84 КПК України. В свою чергу, до ЄРДР взагалі не внесено даних про вчинення ОСОБА_6 будь-яких протиправних дій чи про його сприяння у вчиненні таких дій, а тому слідчий взагалі не мав права вносити клопотання про арешт майна, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 .

Більш того, зміст даних ЄРДР містить настільки абстрактний, неконкретизований опис обставин кримінального провадження, який взагалі не дозволяє дійти висновку, що майно, виявлене та вилучене під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 , має якесь відношення доподії вчинення злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Той факт, що у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру жодній особі, також підтверджує те, що орган досудового розслідування на даному етапі кримінального провадження не зібрав достатньої сукупності доказів, які б в тій чи іншій мірі доводили існування обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Враховуючи вищевикладене і мотивування клопотання слідчого, колегія суддів вважає, що в розумінні вимог ст. 132 КПК України слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив ці докази з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. В свою чергу, колегія суддів наявності таких доказів не вбачає.

Крім того, слід наголосити, що мали місце й інші істотні порушення процесуального закону слідчим суддею при розгляді клопотання слідчого.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна розглядається за участю в тому числі і власника майна. Неприбуття цих осіб не перешкоджає розгляду клопотання. Отже, слідчий суддя має право розглянути клопотання за відсутності власника майна, однак при цьому в матеріалах провадження мають міститися дані про належне повідомлення цієї особи про дату та час розгляду клопотання.

Як вбачається з матеріалів судової справи, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого про арешт майна без участі власника майна та за відсутності даних про те, що власник майна був належним чином повідомлений про дату та час розгляду клопотання. В матеріалах судового провадження навіть не міститься повідомлення в адресу ОСОБА_6 , що 21 серпня 2014 року відбудеться судове засідання по розгляду клопотання. Таким чином, розгляд клопотання було проведено з порушенням прав власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності судового рішення.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга власника майна задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого як такого, що внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який при викладених у клопотанні обставинах явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого суддіПечерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 , погоджене із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , та накладено арешт на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на печатку з написом «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 1 шт., печатку з написом « ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » 1 шт., грошові кошти в розмірі 140000 гривень, 4600 доларів США, 2465 Євро, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ ГУ СБ України у місті Києві та Київській області ОСОБА_9 , погодженого із старшим прокурором відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено під час проведення обшуку за місцем поживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на печатку з написом «Агентство Лакмівест», ідентифікаційний код НОМЕР_1 , 1 шт., печатку з написом « ОСОБА_6 , реєстраційний номер НОМЕР_2 » 1 шт., грошові кошти в розмірі 140000 гривень, 4600 доларів США, 2465 Євро, відмовити.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4