Ухвала

від 15.12.2014 по справі 2а-424/12/0970

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" грудня 2014 р. м. Київ К/800/63351/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Дудка-Гефко Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріам-Постач" та Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області

на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013

у справі № 2а-424/12/0970

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріам-Постач"

до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002782302 від 15.11.2011.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013, частково задоволено позовні вимоги, а саме: в частині донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 287217,00 грн. та відмовлено в решті позовних вимог, оскільки позивачем занижено валовий дохід, який слід було задекларувати в рядку 01.6 "Інші доходи" Декларацій з податку на прибуток підприємств на загальну суму 347987,00 грн.

Не погодившись з вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в касаційній скарзі, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Пріам-Постач» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 12.10.2011 по 25.10.2011, за результатами якої складено акт від 08.11.2011 №9543/23-2/36733468, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:

- пп.4.1.6 п.4.1 ст.4; пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3. ст.5; пп. 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI , що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 621546,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 кв. 2011 року в сумі 132573,00 грн., а також, призвело до зменшення за півріччя 2010 року збитку від операцій з цінними паперами (з акціями та іншими корпоративними правами) в сумі 75000,00 грн. та збільшення доходів від продажу цінних паперів в сумі 25000 грн.;

- пп.4.5.1 п.4.5 ст.4; пп.7.2.3, пп. 7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) та п.198.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 471167,00 грн.;

- пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із внесеними змінами та доповненнями) перевіркою зменшено витрати на придбання акцій (корпоративних прав як внесок в статутний фонд) за півріччя 2010 року в сумі 100000,00 грн. (рядок 1.2 додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства), що призвело до зменшення за півріччя 2010 року збитку від операцій з цінними паперами (з акціями та іншими корпоративними правами) в сумі 75000,00 грн. та збільшення доходів від продажу цінних паперів в сумі 25000,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 15.11.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002782302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 635204,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 621546,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 13 658,00 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що висновок податкового органу щодо необхідності зменшення задекларованих ТОВ «Пріам-Постач» витрат на придбання акцій за І-ше півріччя 2010 року в сумі 100000 грн. на розмір збитку від операцій з цінними паперами за І-ше півріччя 2010 в сумі 75000 грн. та відповідно, збільшення розміру доходів ТОВ «Пріам-Постач» від продажу цінних паперів на суму 25000 грн. є неправомірним. Також, судами зазначено, що позивачем правомірно відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі, сформоване за результатами господарської діяльності в 2010 році у рядку 06.6 декларації за II квартал 2011 року. Разом з тим, суди дійшли висновку, що операції із залучення TOB «Пріам-Постач» грошових коштів по договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного з ПП «Ресурс-2», не підлягають оподаткуванню за правилами, визначеними п. 7.9 ст.7 Закону України від 22.05.97 №283/97-ВР, та за своєю суттю підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, судами встановлено, що статутний капітал ТОВ «Пріам-Постач» затверджено у розмірі 100000 грн. згідно протоколу №1 «Установчих зборів учасників ТОВ «Пріам-Постач» від 25.12.2009. Внесок до статутного капіталу здійснено у вигляді цінних паперів, а саме 400000 штук простих іменних акцій ВАТ «Оргхім» номінальною вартістю 0,25 грн., що склало загалом 100000 грн.

Згідно договору купівлі-продажу № 4/10БО/01/10Б, 30.03.2010 ТОВ «Пріам-Постач» продано ТОВ «Укрсервіс» 100000 шт. простих іменних акцій ВАТ «Оргхім» номінальною вартістю 0,25 грн. кожна на загальну суму 25000 грн., що підтверджується актом прийому-передачі.

ТОВ „Пріам-Постач" відобразило вказану операцію в додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства на І-ше півріччя 2010 року, як витрати від придбання акцій (корпоративних прав як внеску в статутний фонд) в сумі 100000 грн. та доходи від продажу цінних паперів в сумі 25000 грн. Відповідно збиток від операцій з цінними паперами був відображений у розмірі 75000 грн.

На думку податкового органу, платник податку, який отримав акції як внесок до статутного фонду, не враховує вартість отриманих акцій у витратах на придбання акцій при визначенні фінансового результату від операцій з цінними паперами відповідно до пп. 7.6.3 ст. 7 Закону.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що операція з внесення акцій до статутного фонду платника податку є прямою фінансовою інвестицією, а не придбанням таких акцій.

Відповідно до пп. 7.6.1. п. 7.6. ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку, визначеному статтею 6 цього Закону.

Згідно з пп.7.6.3 п.7.6 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Відповідно до пп.7.6.4 п.7.6 ст.7 вказаного Закону, під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням. До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

В даному випадку судами попередніх інстанцій не було враховано зазначених норм права та не досліджено питання визначення позивачем суми від'ємного фінансового результату операцій з цінними паперами в розрізі з наявними в нього первинними документами (цінними паперами, господарськими договорами, виписками про операції з цінними паперами на рахунку тощо).

Крім того, судам необхідно встановити факт віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року, а також правильність заповнення рядків декларації, що відображають коригування валових витрат.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріам-Постач" та Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль