Рішення

від 22.12.2014 по справі 910/26167/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/26167/14 22.12.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна"

про стягнення 9 444,34 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

Від позивача Демський О.С. за довіреністю від 12.12.2013

Від відповідача не з'явився

В судовому засіданні 22.12.2014, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.11.2014 до Господарського суду міста Києва Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа" звернулося з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" про стягнення 9 444,34 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором про компенсацію вартості послуг № МА 73/13-1 від 01.02.2013 внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2014 порушено провадження у справі №910/26167/14 та призначено розгляд справи на 08.12.2014.

В судове засідання, призначене на 08.12.2014, представник позивача з'явився, надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 08.12.2014, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд, розглянувши вказане клопотання, задовольнив його та відклав розгляд справи на 22.12.2014.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 22.12.2014, з'явився та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 22.12.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2013 між позивачем) та відповідачем) (разом - сторони), було укладено договір про компенсацію вартості послуг № МА 73/13-1 від 01.02.2013 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до Договору позивач здійснює розрахунки за отриману воду,електричну та теплову енергію, вивіз твердих побутових відходів, компенсацію податку на землю та компенсацію страхового платежу з підприємствами-постачальниками та виконавцями послуг, а відповідач здійснює компенсацію витрат позивача, пропорційно площі нежилих приміщень, що знаходяться за в суборенді, згідно договору суборенди № МА73/13 від 01.02.2013 в порядку і на умовах Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору компенсація вартості води Відповідач має сплатити до 30-го числа поточного місяця.

Компенсувати вартість тепла та вартість передачі теплової енергії по магістральним тепловим мережам Відповідач має до 10-го числа місяця, наступного за звітним (п. 2.6. Договору).

Розрахуватися за спожиту електроенергію Відповідач має до 10-го числа місяця, наступного за звітним (п. 2.8.).

Вартість вивозу твердих побутових відходів Відповідач має компенсувати до 5-го числа місяця, наступного за звітним (п. 2.10.).

Компенсувати плату за користування земельною ділянкою до 10-го числа місяця, наступного за звітним (п. 2.11.).

Виконати компенсацію страхового платежу протягом 5-ти днів з дати виставлення рахунку (п.2.13.). (Рахунок-фактура № 9018 про компенсацію страхового платежу за лютий 2013 року виставлено 13.11.2013 року).

Проте, у порушення п. 3.1.9. Договору надані належним чином послуги сплачуються несвоєчасно, не систематично та не в повному обсязі, в результаті чого, станом на 12.11.2014 утворилась заборгованість в сумі 7 866,71 грн. що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договором, станом на момент розгляду справи відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за договором про компенсацію вартості послуг № МА 73/13-1 від 01.02.2013 в сумі 7 866, 71 грн.

Доказів на підтвердження сплати заборгованості за спірний період розмірі 7 866,71 грн. відповідачем суду не надано.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 7 866,71 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 592,82 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 4.5 до Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 592,82 грн. у відповідності до п. 4.5 до Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 4.5 Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 120,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання та інфляційні втрати в сумі 863,83 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача. та 3% річних у розмірі 120,98 грн. та інфляційні втрати в сумі 863,83 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 92, офіс 426; ідентифікаційний код 33052621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Авіа (03036, м. Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 79; ідентифікаційний код 37053765) основний борг у розмірі 7 866 (сім тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 71 коп., 3% річних у розмірі 120 (сто двадцять ) грн. 98 коп., пеню у розмірі 592 (п'ятсот дев'яносто дві) грн. 82 коп., інфляційні втрати в сумі 863 (вісімсот шістдесят три) грн.. 83 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп.

3.Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 26.12.2014

Суддя М.О. Лиськов