Постанова

від 24.12.2014 по справі 802/4111/14-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

24 грудня 2014 р. Справа № 802/4111/14-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дончика Віталія Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Медвідь І.О.,

представника позивача: Арустамян А.Е.,

представника відповідача: Гожі Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про скасування постанов

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року Колективне підприємство "Управління механізації будівництва" (далі - КП «Управління механізації будівництва») звернулось в суд з позовом до Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції (далі - Замостянський відділу ДВС Вінницького МУЮ) про скасування постанов.

Зазначили що, 03.11.2014 року державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Гожою Т.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та встановлено строк для самостійного виконання рішення суду до 10.11.2014 року. Зазначена постанова надіслана на адресу КП «Управління механізації будівництва» лише 14.11.2014 року, а отримана позивачем 19.11.2014 року, що унеможливило самостійне виконання підприємством постанови суду. 11.11.2014 року відповідач виніс постанову про стягнення виконавчого збору, а 12.11.2014 року - постанову про звернення стягнення на кошти на рахунках боржника, які на адресу відповідача не направлялись. З огляду на викладене, позивач просить скасувати протиправні постанови державного виконавця Замостянського ВДВС Вінницького МУЮ Гожі Т.О. про стягнення виконавчого збору від 11.11.2014 року та про арешт коштів боржника від 12.11.2014 року.

В судовому засіданні представник позивача, з підстав та обґрунтувань, зазначених в позовній заяві підтримала позов та просила його задовольнити.

Представник відповідача заперечувала щодо задоволення позовних вимог. Зазначала, що порушень з боку державного виконавця допущено не було. Постанова про відкриття виконавчого провадження своєчасно була передана державним виконавцем до відділу документообігу для надсилання боржнику. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін та оцінивши письмові докази, які є у справі, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 03.11.2014 року постановою державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ Гожою Т.О. відкрито виконавче провадження ВП №45250861 по примусовому виконанню виконавчого листа №802/2666/14-а виданого 13.10.2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом про стягнення з Колективного підприємства «Управління механізації будівництва» на користь Управління Пенсійного фонду України заборгованості в розмірі 33724,37 грн. Встановлено строк добровільного виконання до 10.11.2014 року (а.с. 6).

Позивачем надано у матеріали справи копію конверту, яким було надіслано підприємству вказану постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2014 року. Згідно відбитків поштових штампів на конверті, поштове відправлення передане на поштове відділення 14.11.2014 року, а отримане позивачем 19.11.2014 року (а.с. 8)

11.11.2014 року державним виконавцем Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ по виконавчому провадженню ВП №45250861 винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3372,43 грн. (а.с. 9) та 12.11.2014 року постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку: Вінницька філія ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 302689 та належить боржнику КП «Управління механізації будівництва» (а.с. 10). Докази надіслання даних постанов позивачу у матеріалах справи відсутні.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено Законом України "Про виконавче провадження".

Стаття 6 Закону України "Про виконавче провадження" визначає обов'язок державного виконавця використовувати наданні йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Тобто, державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, зазначені виконавчим документом.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно частини першої статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Як стверджує позивач у позовній заяві, постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2014 року він отримав листом (згідно копії наданого в матеріали справи конверта (а.с.8) лише 19.11.2014 року. Відповідачем дану обставину не спростовано, доказів отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження - повідомлення про вручення рекомендованого листа, суду не надано.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позивач постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.11.2014 року отримав лише 19.11.2014 року, суд приходить до висновку, що несвоєчасне доведення до відома боржника постанови про відкриття виконавчого провадження позбавило його можливості добровільно виконати своє зобов'язання у встановлений строк.

Частиною 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження", встановлено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26 грудня 2003 р. № 14 встановлено, що відповідно до статей 45, 46 Закону України "Про виконавче провадження", витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження», якою керувався державний виконавець при винесені оскаржуваної постанови про арешт коштів боржника, встановлено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Так, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч. 1). Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах (ч.2).

Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що КП «Управління механізації будівництва» було позбавлене можливості добровільно у встановлений державним виконавцем строк виконати зобов'язання, підстави для стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3372,43 грн. та накладення арешту на кошти підприємства, що містяться на рахунках банку у зв'язку із невиконанням виконавчого документа останнім відсутні. А тому постанова державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ за виконавчим провадженням ВП №45250861 від 11.12.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 3372,43 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а постанова від 12.11.2014 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку банку є протиправною на час її винесення.

Вимога позивача в частині скасування постанови державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ за виконавчим провадженням ВП №45250861 від 12.11.2014 року про арешт коштів боржника не підлягає задоволенню, оскільки, у ході судового розгляду справи, судом встановлено, що 04.12.2014 року постановою державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ знято арешт коштів боржника.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Положення частини другої статті 19 Конституції України зобов'язують органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статей 71, 86 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Питання про розподіл судових витрат у справі вирішується судом відповідно до вимог статті 94 КАС України, частиною третьою якої передбачено, що у випадку, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача, підлягають стягненню 191,83 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову до суду.

Керуючись статтями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції від 11.11.2014 року про стягнення з боржника виконавчого збору по виконавчому провадженню ВП №45250861.

Визнати протиправною постанову державного виконавця Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції від 12.11.2014 року про арешт коштів боржника по виконавчому провадженню ВП №45250861.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Колективного підприємства "Управління механізації будівництва" (вул. К. Маркса, 15, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 01273510) судовий збір в розмірі 191 (сто дев'яносто одна) гривня 83 (вісімдесят три) копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дончик Віталій Володимирович