Рішення

від 17.12.2014 по справі 910/21615/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21615/14 17.12.14

За позовомПершого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до 1. Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергобуд» провизнання нездійснимим рішення комітету з конкурсних торгів, договору підряду та додаткових угод до нього Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача 1:не з'явився від позивача 2:не з'явився від відповідача 1:Климчук Н.Ю. від відповідача 2:не з'явився прокурор:Такташов О.Я.

Обставини справи:

Перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (надалі - КО «Київзеленбуд») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергобуд» (надалі - ТОВ «Газенергобуд») про визнання нездійснимим рішення комітету з конкурсних торгів, договору підряду та додаткових угод до нього.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення тендерного комітету відповідача 1, оформлене протоколом засідання комітету з конкурсних торгів №19/2 від 30.07.2013 р., є недійсним, оскільки прийняте всупереч вимог чинного законодавства України. Крім того, прокурором заявлено вимогу про визнання недійсним договору підряду №162/10 від 02.10.2013 р., укладеного між відповідачами на підставі недійсного рішення недійсного рішення №19/2 від 30.07.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.11.2014 р.

В судовому засіданні 03.11.2014 р. представником відповідача 1 надано відзив на позовну заяву, в якому відповідач 1 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю з огляду на те, що оскаржуване рішення комітету з конкурсних торгів є законним, що було встановлено рішенням постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель від 07.10.2013 р. №78 (822), а оспорюваний договір підряду №162/10 від 02.10.2012 р. був розірваний за згодою сторін до моменту звернення прокурора до суду із даним позовом.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 03.11.2014 р. та 03.12.2014 р. розгляд справи відкладено до 03.12.2014 р. та 17.12.2014 р. у зв'язку із неявкою представників позивачів та відповідача 2 та неподанням ними витребуваних доказів.

В судове засідання прокурор з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав пояснення стосовно суті спору, позовні вимов підтримала у повному обсязі.

В судове засідання представники позивачів не з'явилися, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення №31362559 та №31362540, отриманими представниками позивачів 08.12.2014 р.

Представник відповідача 1 в судове засідання з'явилася, надала пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечувала з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

Представник відповідача в судове засідання не з'являвся, вимоги ухвали суду не виконував, про причини неявки суд не повідомляв, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 150-А, оф. 40, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19219005 від 29.08.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання учасники судового процесу були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників судового процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №295 від 07.03.2013 р. було затверджено граничні обсяги фінансування на виконання природоохоронних заходів в місті Києві на 2013 рік згідно з розподілом коштів Київського міського фонду охорони навколишнього природного середовища для фінансування природоохоронних заходів у м. Києві на 2013 рік.

Вказаним розподілом коштів було визначено головним розпорядником влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. Миколи Бажана - Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища, а одержувачем - КО «Київзеленбуд».

Граничним обсягом фінансування названого заходу розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №295 від 07.03.2013 р. було визначено 1 392,7 тис. грн.

Рішенням комітету з конкурсних торгів КО «Київзеленбуд», оформленим протоколом №19/2 від 30.07.2013 р., вирішено, що за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів по закупівлі «Влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. М. Бажана» визнано переможцем торгів ТОВ «Газенергобуд» на загальну суму 2 130 502,80 грн.

За результатами проведених торгів між КО «Київзеленбуд» (замовник) та ТОВ «Газенергобуд» (підрядник) було укладено договір підряду №162/10 від 02.10.2013 р. (надалі - «Договір»).

Згідно з п. 1.1 Договору відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №295 від 07.03.2013 р., на підставі протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) №19/2 від 30.07.2013 р., замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними і залученими силами та засобами здійснити роботи з капітального ремонту зі складу об'єкту: «Влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. М. Бажана», а замовник зобов'язується прийняти і оплатити такі роботи.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що загальна вартість робіт за цим договором згідно з договірною ціною (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору складає 2 130 502,80 грн. з ПДВ.

20.11.2013 р., 31.12.2013 р. та 25.032014 р. сторонами було підписано додаткові угоди №№1-3 до Договору.

Спір у справі виник у зв'язку з наявністю підстав, на думку прокурора, для визнання недійсним рішення комітету з конкурсних торгів КО «Київзеленбуд», оформленим протоколом №19/2 від 30.07.2013 р., що має наслідком визнання недійсним Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про здійснення державних закупівель» (чинного, на момент проведення оскаржуваної процедури закупівлі) закупівля здійснюється відповідно до річного плану.

Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями.

За приписами пункту 1 статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом.

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що комітет з конкурсних торгів планує проведення процедур закупівель, складає та затверджує річний план та здійснює інші дії, передбачені цим Законом.

Як встановлено судом, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №295 від 07.03.2013 р. граничним обсягом фінансування заходу - влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. Миколи Бажана, було визначено 1 392,7 тис. грн.

Згідно ч. 1 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; щодо завдань (проектів) Національної програми інформатизації - після їх погодження з Генеральним державним замовником Національної програми інформатизації.

Таким чином, приписами вказаної статті визначений обов'язок розпорядників бюджетних коштів, а також одержувачі бюджетних коштів не можуть взяти на себе бюджетне зобов'язання у розмірі більшому, ніж встановлений уповноваженим органом розмір бюджетних асигнувань.

Тобто, в даному випадку, з урахуванням граничних розмірів фінансування проекту влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. Миколи Бажана, розмір бюджетного зобов'язання КО «Київзеленбуд» не могло перевищувати 1 392 700,00 грн.

В той же час, як вбачається із матеріалів справи рішенням комітету з конкурсних торгів КО «Київзеленбуд», оформленим протоколом №19/2 від 30.07.2013 р., вирішено, що за результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів по закупівлі «Влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. М. Бажана» визнано переможцем торгів ТОВ «Газенергобуд» та акцептовано пропозицію конкурсних торгів на закупівлю за державні кошти на загальну суму 2 130 502,80 грн.

За результатами проведених конкурсних торгів між відповідачами було укладено Договір, згідно умов якого замовник доручив, а підрядник зобов'язався здійснити роботи з капітального ремонту зі складу об'єкту: «Влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. М. Бажана» на загальну суму 2 130 502,80 грн., тобто на суму, що перевищує обсяг бюджетних асигнувань за розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №295 від 07.03.2013 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Бюджетного кодексу України розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

Частиною 4 даної статті передбачено, що зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

Видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов'язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 88 - 91 цього Кодексу (ч. 1 ст. 70 Бюджетного кодексу України).

Пунктом 20 ч. 1 ст. 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.

З урахуванням викладеного суду приходить до висновку про те, що позивач 2 як розпорядник бюджетних коштів не може вийти за межі виділених бюджетних коштів на відповідні витрати, а отже взяття відповідних зобов'язань КО «Київзеленбуд» слід вважати такими, що здійснені без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень.

За таких обставин, спірна процедура закупівлі за державні кошти визнається судом такою, що проведена всупереч вимог чинного законодавства України, а саме приписам ст. 49 Бюджетного кодексу України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Отже, відповідно до положень чинного законодавства України, визнання правочину недійсним ставиться в залежність від його відповідності вимогам чинного законодавства та актам органів державної влади.

З огляду на те, що прокурором доведено порушення у даній справі інтересів держави, внаслідок укладення спірного договору та проведення процедури закупівлі з порушенням вимог чинного законодавства порушуються інтереси держави, оскільки комерційна структура має можливість отримати з місцевого бюджету більшу суму коштів, ніж це передбачено бюджетними асигнуваннями.

Твердження відповідача 1 про те, що Антимонопольним комітетом України було переглянуто оспорюване рішення комітету з конкурсних торгів КО «Київзеленбуд», оформлене протоколом №19/2 від 30.07.2013 р., та встановлено відсутність порушень під час його прийняття судом не приймається до уваги, оскільки перегляд вказаним органом процедури закупівлі відбувався з інших підстав (неправомірності відхилення пропозиції іншого учасника).

Крім того, позиція відповідача 1 стосовно відсутності предмету спору у даній справі у зв'язку з розірванням Договору є безпідставною, оскільки предметом спору у даному разі є не розірвання такого договору, а визнання його недійсним з підстав невідповідності вимогам чинного законодавства України на момент укладання.

За таких обставин, оскільки на влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на просп. М. Бажана з місцевого бюджету міста Києва у 2013 році було передбачено виділення грошових коштів у розмірі 1 392 700,00 грн., а відповідачем 1 було проведено закупівлю робіт за державні кошти та укладено Договір на суму, що перевищує розмір бюджетних асигнувань, суд дійшов висновку, що рішення комітету з конкурсних торгів КО «Київзеленбуд», оформлене протоколом №19/2 від 30.07.2013 р., а також Договір разом з усіма додатковими угодами до нього не відповідають нормам законодавства, що згідно ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання їх недійсними.

Стосовно правомірності звернення з даним позовом до суду прокурором в інтересах держави суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Ст. 36 1 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац третій частини першої та частина третя ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Враховуючи викладене, перший заступник прокурора Дарницького району міста Києва правомірно згідно діючого законодавства звернувся до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судовий збір сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Частиною 3 статті 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідачів.

За таких обставин, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів в доход Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов першого заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення тендерного комітету Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд», оформлене протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) №19/2 від 30.07.2013 р.

3. Визнати недійсним договір підряду по об'єкту: «Влаштування поливно-зрошувальної системи зелених насаджень на проспекті М. Бажана» №162/10 від 02.10.2013 р., укладений між Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Газенергобуд», а також всі додаткові угоди до нього.

4 . Стягнути з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23; ідентифікаційний код 03362123) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенергобуд» (03187, м. Київ, вул. Ак. Заболотного, 150-А, оф. 40; ідентифікаційний код 37034538) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.12.2014 р.

Суддя В.П. Босий