Рішення

від 22.12.2014 по справі 910/24220/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/24220/14 22.12.14

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Грабовській А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/24220/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-фінансова компанія «Партнер», м. Київ,

до приватного підприємства «Клер Плюс», м. Київ,

про стягнення 27 640,14 грн.,

без участі представників сторін у зв'язку з їх неявкою .

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-фінансова компанія «Партнер» (далі - Компанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з приватного підприємства «Клер Плюс» (далі - ПП «Клер Плюс») 27 640,14 грн. за усним договором купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей.

Позовні вимоги мотивовано тим, що: відповідно до рахунків-фактур від 12.12.2012 № СФ-0000309 на суму 25 400,14 грн. та від 14.12.2012 № СФ-0000312 на суму 53 040,28 грн. Компанія сплатила вартість товару на загальну суму 53 040,28 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача; ПП «Клер Плюс» взяло на себе зобов'язання щодо передачі права власності на товар та надання послуг бетононасосу, визначені у рахунках; 13.12.2012 відповідач передав позивачу товар на суму 22 200,12 грн., що підтверджується видатковою накладною від 13.12.2012 № РН-0000252, та надав послуги на суму 3 200,02 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2012 № ОУ-0000072; таким чином, відповідач не передав товар та не надав послуги на суму 27 640,14 грн. (53 040,28 грн. - 25 400,14 грн.); позивачем на адресу відповідача 18.11.2013 за №146 надіслано претензію щодо повернення суми боргу; ПП «Клер Плюс» грошові кошти у сумі 27 640,14 грн. не повернуло.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2014 порушено провадження у справі.

19.12.2014 позивач подав суду документи на виконання вимог ухвал суду, а саме витяги з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців щодо сторін.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 22.12.2014 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвали господарського суду міста Києва було надіслано сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до справи долучено конверт із ухвалою суду, який повернувся з адреси відповідача, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене та з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.12.2014 без участі представників сторін за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідач виставив позивачу рахунки-фактури від 12.12.2012 № СФ-0000309 на суму 25 400,14 грн. та від 14.12.2012 № СФ-0000312 на суму 53 040,28 грн.

Компанія сплатила вартість товару на загальну суму 53 040,28 грн. (30 000 грн. 13.12.2012 та 23 040,28 грн. 18.12.2012), що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача.

13.12.2012 ПП «Клер Плюс» передало Компанії товар на суму 22 200,12 грн., що підтверджується видатковою накладною від 13.12.2012 № РН-0000252, яка підписана повноважними представниками та скріплена печатками.

Також відповідач надав позивачу послуги бетононасосу на суму 3 200,02 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 13.12.2012 № ОУ-0000072, який підписано повноважними представниками та скріплено печатками.

ПП «Клер Плюс» були виставлені позивачу податкові накладні, а саме: від 13.12.2012 № 392 на суму 30 000 грн. та 18.12.2012 № 369 на суму 23 040,28 грн.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частиною першою статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статі 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що сторонами укладено усний договір з елементами договорів купівлі-продажу та про надання послуг.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

30.12.2012 сторони провели звіряння взаємних розрахунків та підписали акт, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 27 640,14 грн. Названий акт підписано повноважними представниками та скріплено печатками.

18.11.2013 Компанією на адресу ПП «Клер Плюс» було надіслано претензію від 27.08.2013 № 156, в якій зазначено, що позивач вимагає у відповідача повернути грошові кошти у сумі 27 640,14 грн., оскільки ПП «Клер Плюс» не виконало зобов'язання щодо передачі товару на названу суму. Факт надсилання претензії на адресу відповідача підтверджується фіскальним чеком від 18.11.2013 № 8722 та описом вкладення у цінний лист від 18.11.2013, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач відповіді на претензію не надіслав та грошові кошти позивачу не повернув.

Відповідно до частини першої статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною другою статті 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач у судове засідання не з'явився, доказів, які б спростовували доводи позивача, не надав. За таких обставин позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Клер Плюс» (02140, м. Київ, вул. Руденко, 7, кв. 22; ідентифікаційний код 23736070) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-фінансова компанія «Партнер» (04211, м. Київ, вул. Лайоша Гавро, 9-К; ідентифікаційний номер 34956906): 27 640 (двадцять сім тисяч шістсот сорок) грн. 14 коп. попередньої оплати та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.12.2014.

Суддя О. Марченко