Рішення

від 26.12.2014 по справі 903/1243/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2014 р. Справа № 903/1243/14 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГРЕС-ЛЮКС", с.Липини, Луцький район, Волинська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГРЕС", м. Москва, Росія

про стягнення 28500 доларів США

Суддя Вороняк А. С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Чабан Р.Л. , довіреність №392 від 12.12.2014р.

від відповідача: Дордюк І.С., довіреність №б/н від 08.12.2014р.

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ТИГРЕС - ЛЮКС" звернулось в господарський суд Волинської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГРЕС", в якій просить стягнути з останнього 28500 доларів США та судових витрат по справі.

В обґрунтування позову позивач посилається на контракт №10/2012 від 01.09.2014р. з додатком від 01.09.2014р., додаткові угоди до даного контракту від 07.10.2014р. та від 25.11.2014р., платіжні доручення в іноземній валюті №35 від 08.09.2014р. та №36 від 12.09.2014р., акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2014р. по 05.12.2014р..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 10.12.2014р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 24.12.2014р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

17.12.2014р. через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив в якому існування заборгованості пояснював скрутним фінансовим становищем підприємства, яку найближчим часом планують сплатити.

У судовому засіданні 24.12.2014р. представник позивача надав суду довідку управління НБУ у Волинській області про офіційний курс долара США станом на 08.12.2014р., позов підтримав, вимоги просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.12.2014р. позовні вимоги визнав.

З урахуванням вимог ст.69 ГПК України, справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

встановив:

01.09.2014р. між товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГРЕС" (далі - Продавець) та "ТИГРЕС-ЛЮКС" (далі - Покупець) було укладено контракт №10/2012 (далі - Контракт)(а.с.9-11) з додатком(а.с.12).

Згідно п.1.1 Контракту Продавець зобов'язувався передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити умовах даного Контрактом товар, згідно додатку.

Згідно п.3.1 Контракту ціна на товар встановлюється в доларах США.

Згідно п.3.2 Контракту загальна сума даного Контракту 49500 доларів США.

Згідно п.4.1 Контракту оплата за поставлений товар проводиться Покупцем в доларах США наступним чином: 100% від ціни партії товару в якості переоплати. Партія товару вираховується в залежності від переоплати.

Згідно додатку до Контракту товаром є Поліпропілен Рандом, вартість 1 кг. - 2,2 долара США, загальна кількість товару - 22500 кг., загальна вартість товару склала 49500 доларів США.

07.10.2014р. сторонами була підписана додаткова угода до даного Контракту(а.с.13), згідно якої останні погодили п.12.2 викласти в такій редакції: «У випадку не врегулювання спірних питань шляхом переговорів, спір передається на вирішення за місцем знаходження Покупця в господарський суд Волинської області. В своїх рішеннях суд повинен керуватися нормами матеріального права України, причому застосування Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 виключається».

Згідно ст.5 Закону України «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачене законом.

Статтею 43 даного закону передбачено, що сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

На виконання умов Контракту, позивачем 08.09.2014р. та 12.09.2014р. було здійснено передоплату за партію товару на загальну суму 36500 доларів США, що стверджується платіжними дорученнями в іноземній валюті №35 та №36(а.с.15-16).

Листом вих.№57 від 10.11.2014р.(а.с.17) відповідач повідомив позивача про неможливість поставки товару по Контракту по цінах визначених у додатку до нього у зв'язку із ростом цін товару на внутрішньому ринку, що приводить до збитковості даної операції.

25.11.2014р. сторонами була підписана додаткова угода до даного Контракту(а.с.14), згідно якої останні прийшли до згоди про розірвання Контракту №10/2012 від 01.09.2014р., а також погодили, що Продавець зобов'язується повернути оплату внесену Покупцем за товар по Контракту у вигляді переоплати до 07.12.2014р..

03.12.2014р. відповідач здійснив часткове повернення передоплати в розмірі 8000 доларів США, що стверджується випискою з банку по особовому рахунку позивача(а.с.19).

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 28500 доларів США, яка не погашена на час розгляду спору. Дана заборгованість також стверджується актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.09.2014р. по 05.12.2014р.(а.с.18), який підписаний сторонами та скріплений їх печатками.

Згідно ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.3 ст.571 ЦК України, у разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.

Згідно ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

Згідно ч.1 ст.35 ГПК України, обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом прийнято визнання позову представником відповідачем, згідно ст.ст.22, 35, 78 ГПК України, як таке, що не суперечить законодавству та судом не встановлено порушення прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи документи, докази та письмові пояснення сторін, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та враховуючи визнання позову представником відповідача, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 28500 доларів США.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в сумі 8786,83 грн. в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГРЕС" (127410, г.Москва, Алтуфьевское шоссе, 37, стр.7, ОГРН 1127747041685, ИНН 7715938535, КПП 771501001) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТИГРЕС - ЛЮКС" (45601, Волинська обл., Луцький район, с. Липини, вул. Перемоги, 25, код ЄДРПОУ 33837538) 28500 (двадцять вісім тисяч п'ятсот) доларів США та 8786,83 (вісім тисяч сімсот вісімдесят шість гривень вісімдесят три копійки) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

26.12.2014

Суддя А. С. Вороняк