cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/22438/14 08.12.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології"
до товариства з обмеженою відповідальністю "Макком Хаус"
про стягнення 50 000,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Павленко Ю.С. - представник за довіреністю № б/н від 26.05.2014 року;
від відповідача: не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" до товариства з обмеженою відповідальністю "Макком Хаус" про стягнення 50 000,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" як замовника та товариством з обмеженою відповідальністю "Макком Хаус" як підрядником укладено договір підряду № 25/07-ПР/12-В.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт з облаштування цегляної кладки на будівництві житлового будинку № 4, що входить до комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Відпочинку, 9-А у Святошинському районі м. Києва, що включають в себе улаштування цегляної кладки зовнішніх та внутрішніх стін; улаштування цегляної кладки перегородок та вентиляційних каналів з цегли та блоків; улаштування утеплювача ліфтових шахт.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що загальна ціна виконання робіт за даним договором (далі -«ціна договору») буде визначена в залежності від кількості м.куб../обсягу виконуваних робіт згідно проектної документації на підставі Актів № КБ-2В та довідок по формі № КБ-3.
Підпункт 4.3.1. договору встановлено, що оплата ціни договору замовником на користь підрядника здійснюється в наступному порядку: протягом 5 (п'яти) банківських днів з підписання даного договору замовник сплачує підряднику аванс у розмірі: 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.
П. 3.1. договору визначено, що підрядник приступає до виконання робіт за даним договором не пізніше 01 серпня 2012 року за виконання умов, вказаних в даному пункті, в тому числі за умови перерахування замовником авансового платежу та зобов'язується завершити їх повне виконання не пізніше 30 вересня 2012 року.
Позивач виконав умови договору, перерахував відповідачеві аванс в розмірі 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 2124852 від 03.08.2012 року.
Однак відповідач не розпочав виконання робіт. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача сплачений аванс у розмірі 50 000,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.10.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 03.11.2014 року.
31.10.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 20.10.2014 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.11.2014 року у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 18.11.2014 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2014 року розгляд справи відкладено на 08.12.2014 року.
В судове засідання 08.12.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.10.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.
За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 02660, м. Київ, вулиця Електротехнічна, будинок 43-А, офіс 5, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.10.2014 є місцезнаходженням відповідача.
Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
25 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" як замовника та товариством з обмеженою відповідальністю "Макком Хаус" як підрядником укладено договір підряду № 25/07-ПР/12-В.
Відповідно до ч.1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ч. 1 статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає та оплачує, а підрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та машинної техніки, у відповідності до даного договору, проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт з облаштування цегляної кладки на будівництві житлового будинку № 4, що входить до комплексу житлових будинків та об'єктів соціального, побутового призначення на вул. Відпочинку, 9-А у Святошинському районі м. Києва, що включають в себе улаштування цегляної кладки зовнішніх та внутрішніх стін; улаштування цегляної кладки перегородок та вентиляційних каналів з цегли та блоків; улаштування утеплювача ліфтових шахт.
Відповідно до ч. 1 статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Пунктом 4.2. договору встановлено, що загальна ціна виконання робіт за даним договором (далі -«ціна договору») буде визначена в залежності від кількості м.куб../обсягу виконуваних робіт згідно проектної документації на підставі Актів № КБ-2В та довідок по формі № КБ-3.
Підпункт 4.3.1. договору встановлено, що оплата ціни договору замовником на користь підрядника здійснюється в наступному порядку: протягом 5 (п'яти) банківських днів з підписання даного договору замовник сплачує підряднику аванс у розмірі: 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ 8 333,33 грн.
П. 3.1. договору визначено, що підрядник приступає до виконання робіт за даним договором не пізніше 01 серпня 2012 року за виконання умов, вказаних в даному пункті, в тому числі за умови перерахування замовником авансового платежу та зобов'язується завершити їх повне виконання не пізніше 30 вересня 2012 року.
Згідно з ч. 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Позивач виконав умови договору, перерахував відповідачеві аванс в розмірі 50 000,00 грн. в тому числі ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 2124852 від 03.08.2012 року.
Відповідно до п. 2.2.5 договору у випадку порушення підрядником строку початку чи неодноразового порушення строків виконання робіт більш ніж на 10 календарних днів, або якщо підрядник при виконанні робіт не дотримується вимог проектної документації, державних будівельних норм і правил, істотно відступивши від умов договору, що вирішило результати робіт, або допустив інші недоліки в роботах, чи якість матеріалів та робіт є незадовільною, замовник має право за своїм вибором вимагати в тому числі вимагати від підрядника повернення грошових коштів, що були перераховані замовником на виконання робіт підряднику згідно договору, відшкодування збитків та повернення будівельного майданчика і всієї переданої документації. Про виявлені факти порушення умов договору складається двосторонній акт, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Позивач направив відповідачеві претензію-вимогу № 507 від 03.10.2012 року з проханням приступити до виконання робіт або повернути авансовий платіж. Вказану претензію-вимогу відповідач отримав 07.11.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, однак відповіді на претензію не отримав.
Вказаний об'єкт на вул. Відпочинку, 9-А у Святошинському районі м. Києва з 20.06.2013 року введений в експлуатацію (копія сертифікату знаходиться в матеріалах справи), таким чином потреба у виконанні робіт відповідачем відпала.
20.06.2014 року позивач повторно направив відповідачеві претензію № 468 з проханням повернути авансовий платіж. Вказану претензію відповідач отримав 23.06.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, однак відповіді на претензію не отримав.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Дії відповідача, які полягають у невиконанні робіт та неповерненні авансового платежу є порушенням вимог договору.
Враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості у товариства з обмеженою відповідальністю "Макком Хаус" перед позивачем в розмірі 50 000,00 грн. за договором підряду № 25/07-ПР/12-В від 25 липня 2012 року належним чином доведений, документально підтверджений та не спростований відповідачем, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Макком Хаус" (02660, м. Київ, вулиця Електротехнічна, будинок 43-А, офіс 5, ідентифікаційний код: 36192318) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" (01001, м. Київ, вулиця Михайлівська, 18-В, ідентифікаційний код 35392258) заборгованості у розмірі 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 26.12.2014 року.
Суддя С.М. Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2014 |
Оприлюднено | 26.12.2014 |
Номер документу | 42008078 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні