Рішення

від 08.12.2014 по справі 910/23989/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23989/14 08.12.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДІК УКРАЇНА"

про стягнення 8 525,71 грн.

Представники сторін:

від позивача: Вітошка В.О. - представник за довіреністю № 04/41 від 10.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДІК УКРАЇНА" про стягнення 8 525,71 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.11.2013 року між ним та відповідачем укладено договір оренди №689/13 нежилого приміщення площею 12,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова,8.

На виконання умов договору позивачем передано відповідачу нежитлове приміщення.

Проте, відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач звернувся в суд про стягнення з останнього основної заборгованості по договору оренди в розмірі 6 745,16 грн., пені в розмірі 840,66 грн., 3% річних в розмірі 116,98 грн. та індексу інфляції в розмірі 822,91 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.11.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.11.2014 року.

В судове засідання 18.11.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.11.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Як вбачається з повернутого конверта №01030 30816041 з направленням ухвали про порушення провадження у справі, він повернувся в суд у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У відповідності до ст. 87 ГПК України ухвали суду було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, а саме: 04071, м. Київ, вул. Наберечно-Лугова, будинок 8, яка згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 04.11.2014 є місцезнаходженням відповідача.

Стаття 64 ГПК України встановлює, що у разі відсутності сторін за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців ухвала про порушення провадження у справі вважається врученою їм належним чином.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.11.2014 року розгляд справи відкладено на 08.12.2014 року.

В судове засідання 08.12.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 04.11.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.11.2013 року між публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "НОРДІК УКРАЇНА" (орендар) укладено договір оренди №689/13.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець надає, а орендар приймає згідно акту прийому-передачі (додаток 2) з орендне користування без права передачі в суборенду об'єкт оренди, що належить орендодавцю на правах власності, розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8: нежиле приміщення площею 12,4 кв.м. на 1-му поверсі будівлі заводоуправління, що буде використовуватись під офіс.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п.4.1.1 договору, орендодавець зобов'язаний: після набрання цим договором чинності звільнити і передати орендарю об'єкт оренди за актом прийому-передачі.

Відповідно до акту прийому-передачі об'єкту оренди від 01.11.2013 року орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди, розташований за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8: нежиле приміщення площею 12,4 кв.м. на 1-му поверсі будівлі заводоуправління.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Термін дії цього договору встановлюється з 01.11.2013р. до 31.10.2014р. з першочерговим правом орендаря на подовження дії договору (п.8.1 договору).

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно з п.2.1 договору, за орендовані площі орендар сплачує щомісячну орендну плату згідно Розрахунку (додаток 1) з ПДВ в сумі:

- з 01.11.2013р. по 31.03.2014р. - 1686,29грн.;

з 01.04.2014р. по 31.10.2014р. - 1302,00грн.

З 01.11.2014р. орендна плата підлягає уточненню.

Оплата здійснюється в гривнях на поточний рахунок орендодавця.

В орендну плату включені: компенсація за спожиту електроенергію, воду, водовідвід, компенсація за технічне обслуговування електрообладнання, мереж та водомагістралей згідно розрахунку (п.2.1.1 договору).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п.2.4 договору, оплата за оренду площ здійснюється орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісяця до 5-го числа розрахункового періоду. Днем внесення оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок орендодавця.

Додатковою угодою №1 до договору оренди від 31.03.2013 року встановлено, що договір оренди №689/13 від 01.11.2013 року вважати дійсним до 31.03.2014 року.

Об'єкт оренди повертається орендодавцю згідно акту прийому-передачі (п.2 додаткової угоди).

31.03.2014 року між сторонами укладено акт прийому-передачі об'єкту оренди, відповідно до якого 31.03.2014 року орендар повернув, а орендодавець прийняв об'єкт оренди.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем, станом на 28.10.2014 року заборгованість відповідача за надану орендну площу за період з грудня 2013 року по березень 2014 року (включно) складає 6 745,16 грн.

Докази сплати оренди за вказаний період в матеріалах справи відсутні.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 3.1.6 договору орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати платежі, передбачені цим договором.

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з грудня 2013 року по березень 2014 року (включно) в розмірі 6 745,16 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 840,66 грн., три відсотків річних в розмірі 116,98 грн. та індекс інфляції в розмірі 822,91 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1, 2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що при простроченні будь-якого платежу орендарю нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожний день прострочення.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором оренди, суд погоджується з розрахунком пені в розмірі 840,66 грн., трьох відсотків річних в розмірі 116,98 грн. та індексу інфляції в розмірі 822,91 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НОРДІК УКРАЇНА" (04071, м. Київ, вул. Наберечно-Лугова, будинок 8, ідентифікаційний код: 37332871) на користь публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (04071, м. Київ, вул. Наберечно-Лугова, будинок 8, ідентифікаційний код 03149949) основну заборгованість по орендній платі в розмірі 6 745 (шість тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 16 коп., пеню в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 66 коп., 3 % річних в сумі 116 (сто шістнадцять) грн. 98 коп., індекс інфляції в розмірі 822 (вісімсот двадцять дві) грн. 91 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.12.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий