cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.12.2014 р. Справа №917/2377/14
За позовом Публічного акціонерного товариство "Полтаваобленерго" (36022, м. Полтава, вул. Старий Поділ, 5) в особі Кременчуцької філії Публічного акціонерного товариство "Полтаваобленерго" (вул. 60 років Жовтня, 8, м. Кременчук, Полтавська область, 39600)
до Кременчуцької міжрайонної громадської організації "Союз Чорнобиль", вул.. Сумська, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39600
про стягнення заборгованості в сумі 4 815,13 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники сторін:
від позивача: Лещенко Г.М.,
від відповідача: не з'явились.
У судовому засіданні 23.12.2014 року суд оголосив вступну і резолютивну частини рішення згідно статті 85 ГПК України та повідомив дату коли буде складено повне рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором на постачання теплової енергії в гарячій воді №440 від 01.02.2009 року, з яких: 3 993,73 грн. - заборгованість за спожиту теплову енергію, 456,03 грн. - інфляційні нарахування, 54,87 грн. - 3% річних, 843,82 грн. - пеня.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимог п. 4 ухвали суду від 19.11.2014 року про порушення провадження у справі та п. 3 ухвали суду від 04.12.2014 року не виконав.
Представник позивача в судовому засіданні повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу в сумі 3 993,73 грн. та надав суду копію платіжного доручення №6 від 28.11.2014 року.
Також, представник позивача підтримав позовні вимоги в частині заявлених до стягнення 456,03 грн. інфляційних нарахувань, 54,87 грн. 3% річних, 843,82 грн. пені.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :
01.02.2009 року між ВАТ "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії ВАТ "Полтаваобленерго" (надалі Відкрите акціонерне товариство "Полтаваобленерго" змінило свою назву на Публічне акціонерне товариства "Полтаваобленерго") (позивач, теплопостачальна організація) та Кременчуцькою міжрайонною громадською організацією "Союз Чорнобиль" (відповідач, споживач) було укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №440 з додатками (арк. с. 25 - 35).
Відповідно до розділу 1 вказаного договору теплопостачальна організація (позивач) взяла на себе зобов'язання надавати споживачу вчасно та відповідної якості послуги з постачання теплової енергії в гарячій воді, а споживач зобов'язувався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами та здійснювати інші платежі у строки і на умовах, передбачених цим договором та додатками до нього.
Відповідно до п.1 додатку до договору №4 "Порядок розрахунків за спожиту теплову енергію" розрахунковим періодом є календарний місяць. Поняття розрахунковий період та календарний місяць при розрахунках за спожиту теплову енергію вважаються прирівняними.
Розрахунки за теплову енергію проводяться споживачем грошовими коштами, або іншими формами розрахунків, які не суперечать чинному законодавству України, на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації.
Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації прогнозовану вартість теплової енергії за вказаним в додатку №2 Гкал, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми "заборгованості" на початок місяця.
Розрахунки за використану теплову і енергію здійснюються за тарифом, затвердженими в установленому законом порядку.
Сплату рахунків теплопостачальної організації, виписаних на виконання даного договору, споживач зобов'язаний проводити не пізніше семи календарних днів з моменту їх надсилання (надання).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з жовтня 2013 р. по квітень 2014 р. позивачем були виконані договірні зобов'язання з надання послуг по постачанню відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води та виставлені відповідачу рахунки на оплату отриманих послуг на загальну суму 3 993,73 грн. ( копії рахунків в матеріалах справи, арк. с. 11-17), але відповідач за надані послуги не розрахувався. Докази направлення даних рахунків відповідачеві поштою додано до позовної заяви (арк. с. 18- 24),
Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін). Згідно ч. 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. п. 5 п. 3 статті 20 Закону України № 1875-IV від 24.06.2004 р. "Про житлово-комунальні послуги" (із змінами та доповненнями) споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Під час розгляду справи по суті представник позивача повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу в сумі 3 993,73 грн. та надав копію платіжного доручення №6 28.11.2014 року на суму 5 100,00 грн. Представник позивача пояснив, що сплачені відповідачем кошти згідно вказаного платіжного доручення зараховані ним в сумі 3 993,73 грн. в оплату основного боргу за період з жовтня 2013 року по квітень 2014 року включно.
Приймаючи до уваги те, що позивач надав суду належні докази сплати відповідачем заборгованості, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору в сумі 3 993,73 грн., та про припинення провадження у справі згідно п.1-1 статті 80 ГПК України в цій частині.
Також позивач згідно прохальної частини позову просить суд стягнути з відповідача:
- пеню в сумі 843,82 гривень;
- 3% річних в сумі 54,87 гривень;
- інфляційні нарахування на загальну суму 456,03 гривень.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до статей 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК).
Сторонами узгоджено в п. 4.2.2. договору, що споживач несе відповідальність за несвоєчасну оплату за спожиту теплову енергію - шляхом сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки, починаючи з дня, наступного за датою остаточного розрахунку, індексу інфляції та 3% річних.
Судом здійснено перерахунок пені, заявленої до стягнення позивачем.
Згідно розрахунку суду сума пені, що підлягає стягненню становить 310,50 грн. При цьому суд зазначає, що така ж сума пені вказана позивачем і в його розрахунку, однак у позові позивач просить суд стягнути іншу сума - 843,82 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Однак при нарахуванні інфляційних за періоди з 20.11.2013 року по 30.11.2013 року (за зобов'язанням за жовтень 2013 року) та з 20.03.2014 року по 31.03.2014 року (за зобов'язанням за лютий 2014 року) позивачем не враховано наступне.
В п. 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" роз'яснено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.
Судом було здійснено перерахунок розміру інфляційних, з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ " та з урахуванням вищенаведеного. Сума інфляційних, що підлягає стягненню становить 451,68 грн.
Сума 3% річних позивачем обчислена вірно, і вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).
Частиною 1 статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Отже, здійснивши перевірку заявлених позивачем пені, 3% річних та інфляційних, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 310,50 грн. пені, 451,68 грн. інфляційних та 54,87 грн. - 3% річних обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ч. 2 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі матеріалів справи та керуючись статтями 33, 35, 43, 49, 75, (п.1-1) статті 80, статтями 82-85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. В частині стягнення 3 993,73 гривень основного боргу провадження припинити.
3. Стягнути з Кременчуцької міжрайонної громадської організації "Союз Чорнобиль" (вул. Сумська, 48, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код 2104121, р/р 26002720004241 в УСБ м. Кременчук, МФО 331041) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Кременчуцької філії (вул. 60 років Жовтня,8, м. Кременчук, 39601, р/р 26005054501124 в Полтавському ГРУ ПАТ КБ "Приватбанк" м. Полтава, МФО 331401, код 25717118) 451,68 грн. інфляційних нарахувань, 54,87 грн. 3% річних, 310,50 грн. пені та 1 825,17 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 26.12.2014 року
Суддя О.М. Тимощенко
Суд | Господарський суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 23.12.2014 |
Оприлюднено | 26.12.2014 |
Номер документу | 42008174 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Полтавської області
Тимощенко О.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні