Рішення

від 24.12.2014 по справі 918/1762/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 грудня 2014 р. Справа № 918/1762/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши справу за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Близнюки" ЛТД

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД"

про стягнення заборгованості за договором купівлі - продажу в сумі 39 665 грн. 24 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: Моголюк О.А.

від відповідача: Кучмак В.З.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Близнюки" ЛТД звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" про стягнення заборгованості в сумі 39 665 грн. 24 коп., з яких 33 719 грн. 48 коп. - основний борг, 3 175 грн. 53 коп. - пеня, 347 грн. 08 коп. - 3% річних, 2 396 грн. 15 коп. - інфляційні втрати. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору №209 від 27.06.2014 р. в частині оплати вартості отриманого товару.

Відповідач подав суду письмовий відзив, у якому визнав наявність заборгованості перед позивачем. Також зазначив, що під час розгляду справи у суді відповідачем було сплачено 2000 грн. 00 коп. в рахунок часткового погашення суми основного боргу за отриманий товар.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання від 24.12.2014 р., у якому повідомив, що при здійсненні розрахунку розміру позовних вимог було допущено арифметичну помилку та у тексті позовної заяви невірно заявлено до стягнення інфляційні втрати у розмірі 2 396 грн. 15 коп., тоді як вірним є 2 207 грн. 46 коп. Просить суд стягнути з відповідача вказану суму інфляційних втрат.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить стягнути з відповідача 31 719 грн. 48 коп. - основного боргу, 3 175 грн. 53 коп. - пені, 347 грн. 08 коп. - 3% річних та 2 207 грн. 46 коп. - інфляційних втрат. В частині стягнення 2000 грн. 00 коп. основного боргу просить припинити провадження у справі у зв'язку зі сплатою вказаної суми відповідачем.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Пояснив, що борг виник у зв'язку з важким фінансовим становищем товариства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з такого.

Судом встановлено, що 27 червня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Близнюки" ЛТД (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (Покупець) було укладено Договір №209 (арк.с. 14). Згідно з п.1.1 Договору Продавець продає, а Покупець купує товар в асортименті згідно замовлення: рахунок №7/45 від 27.06.2014 р.

Відповідно до розділу 3 Договору Покупець бере на себе зобов'язання провести оплату товару: 60% передоплата, 40% по факту поставки товару.

Пунктом 5.1 Договору визначено, що за прострочку термінів оплати вартості товару Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочки від суми боргу.

Даний Договір дійсний з моменту укладання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань (п.6.2. Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відбитками їх печаток.

На виконання умов вказаного вище Договору позивач поставив відповідачу товар у період з липня по серпень 2014 року на загальну суму 105 523 грн. 36 коп. Вказане підтверджується наявними у справі видатковими накладними (арк.с. 15-19).

Проте відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконував, оплату провів частково в сумі 71 803 грн. 88 коп., що підтверджується випискою по особовому рахунку (арк.с. 20).

Таким чином, заборгованість відповідача по оплаті товару на момент звернення позивача до суду з даним позовом складала 33 719 грн. 48 коп.

Керуючись пунктом 5.1. Договору та умовами ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", з огляду на несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті вартості товару, позивач нарахував відповідачу пеню в загальному розмірі 3 175 грн. 53 коп. (розрахунки пені на арк.с. 27-28).

Покликаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував 347 грн. 08 коп. - 3% річних та 2 207 грн. 46 коп. - інфляційних втрат (розрахунок на арк.с. 23-26).

Надані суду розрахунки заборгованості перевірено та визнано правильними.

Під час розгляду справи у суді відповідач сплатив 2 000 грн. 00 коп. в рахунок часткового погашення суми основного боргу, що підтверджується наявною у справі копією платіжного доручення №128 від 18.12.2014 р. Отже, у цій частині вимог відсутній предмет спору.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 37 449 грн. 55 коп. (31 719 грн. 48 коп. + 3 175 грн. 53 коп. + 347 грн. 08 коп. + 2 207 грн. 46 коп.).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №209 від 27.06.2014 р. є договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до частин 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Як передбачено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не подав.

Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Близнюки" ЛТД до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" підлягають частковому задоволенню в загальній сумі 37 449 грн. 55 коп., з яких 31 719 грн. 48 коп. - основного боргу, 3 175 грн. 53 коп. - пені, 347 грн. 08 коп. - 3% річних та 2 207 грн. 46 коп. - інфляційних втрат.

В частині стягнення з відповідача 2 000 грн. 00 коп. провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, за якою господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зевс ЛТД" (35600, Рівненська область, м.Дубно, вул.Клима Савури, 6, код ЄДРПОУ 30362061) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Близнюки" ЛТД (43020, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Митрополита Андрея Шептицького, 32, код ЄДРПОУ 20136428) - 31 719 грн. 48 коп. - основного боргу, 3 175 грн. 53 коп. - пені, 347 грн. 08 коп. - 3% річних та 2 207 грн. 46 коп. - інфляційних втрат, 1 827 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено "25" грудня 2014 року

Суддя Бережнюк В.В.