Постанова

від 25.12.2014 по справі 904/6350/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2014 року Справа № 904/6350/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді : Крутовських В.І. - доповідач ,

суддів : Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є.

при секретарі судового засідання Однорог О.В.

Представники сторін:

від позивача: Чемезова Н.В., довіреність №б/н від 01.10.2013 року, представник

Представники відповідача - 1, 2 у судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м. Маріуполь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі № 904/6350/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м. Маріуполь, Дніпропетровська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Земресурси", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості за договором поставки в розмірі 221 010 грн. 87 коп.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі №904/6350/14 (суддя Ліпинський О.В.) позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" 175 008 грн. 24 коп. основного боргу, 2 591 грн. 71 коп. пені, 5 213 грн. 96 коп. 3% річних, 19 756 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 4 071 грн. 42 коп. витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Земресурси" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" 1000 грн. 00 коп. заборгованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Азовелектросталь" звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищезазначене рішення в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь" пені у розмірі 2591,71 грн. та прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ" про стягнення пені відмовити. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Позивача.

Скаржник вважає, що вищезазначене рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає частковому скасуванню у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин справи.

Позивач не погоджується з обґрунтуваннями, вказаними у апеляційній скарзі, вважає їх надуманими та такими, що не підлягають задоволенню, а апеляційну скаргу - спробою Відповідача - 1 затягнути час для сплати боргу. Позивач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі №904/6350/14 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.11.2014 року у справі №904/6350/14 прийнято та призначено апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі головуючого судді: Крутовських В.І., суддів: Дмитренко Г.К., Прокопенко А.Є..

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 25.12.2014 року.

Представники Відповідачів - 1, 2 у судове засідання 25.12.2014 року не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином, відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України 20.02.2013 року №28.

У судовому засіданні 25.12.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши пояснення представника Позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, приймаючи до уваги наступне.

09.10.2013 року між Повивачем (Постачальником) та Відповідачем-1 (Покупцем) укладено Договір № 421/194АЭСси.

Згідно пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити Товар в асортименті, кількості згідно специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору поставка здійснюється на умовах FCA - склад Постачальника ст. Вільногірськ згідно "Інкотермс 2010" залізничним транспортом. Залізничний тариф сплачується Покупцем окремо згідно залізничної накладної.

Товар постачається по заявкам Покупця. В період поставки Товару Покупець зобов'язаний надати Постачальнику Заявки на поставку Товару в загальній кількості Товару, узгодженого в Специфікаціях (пункт 4.4. Договору).

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що ціна визначається на умовах FCA - склад Постачальника ст. Вільногірськ згідно "Інкотермс 2010" залізничним та автомобільним транспортом.

Оплата Товару буде здійснюватись в національній валюті України на протязі 15 календарних днів з моменту поставки Товару. Оплата може здійснюватись раніше закінчення п'ятнадцятиденного строку (пункт 7.1. Договору).

Згідно пункту 7.2. Договору оплата залізничних перевезень буде погашатись Покупцем на підставі окремо виставленого рахунку та надання підтверджуючих документів.

Згідно умов підписаної сторонами Специфікації №1 (а.с. 14), оплата за пісок, здійснюється протягом 15 календарних днів з дати постачання, оплата залізничного тарифу, протягом трьох банківських днів з моменту відвантаження по факту звітів про перевезення піску вантажоперевізника (експедитора).

Позивач поставив Відповідачу Товар (пісок) на загальну суму 162 057 грн. 12 коп., що підтверджується рахунками-фактури та видатковими наказами, що містять в матеріалах справи. Поставка Товару здійснювалась залізничним транспортом, згідно залізничних накладних, що містяться в матеріалах справи, перевізна плата, склала 138 951 грн. 12 коп., що підтверджується звітами експедитора.

Загальна вартість поставленого товару з урахуванням вартості залізничного перевезення, склала 301 008 грн. 24 коп..

Відповідач частково розрахувався за поставлений Товар у сумі 125 000,00 грн., внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 176 008,24 грн..

Відповідач доказів сплати заборгованості до суду не надав.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що у випадку порушення строків оплати. Покупець сплачує Постачальнику неустойку у розмірі 0,5% від вартості несвоєчасно неоплаченого Товару за кожен день просрочки.

Позивач нарахував Відповідачеві пеню за період з 14.11.2013 року по 16.05.2014 року у розмірі 2 591 грн. 71 коп. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог а.с. 107-110).

Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просив стягнути суми боргу з врахуванням:

- інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати за пісок за період з 14.11.2013 року по 18.08.2014 року у сумі 4 143 грн. 49 коп.; інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати залізничного тарифу за період з 17.10.2013 року по 27.10.2014 року у сумі 15 613 грн. 50 коп.; усього інфляційних втрат 19 756 грн. 99 коп.;

- 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати за пісок за період з 14.11.2013 року по 27.10.2014 року в сумі 1 056 грн. 52 коп.; 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати залізничного тарифу за період з 17.10.2013 року по 27.10.2014 року в сумі 4 157 грн. 44 коп.: усього 3% річних 5 213 грн. 96 коп ..

01.11.2013 року між Позивачем (Кредитором) та Відповідачем-2 (Поручителем) укладено Договір поруки №14/10П згідно умов якого останній взяв на себе зобов'язання у випадку невиконання Відповідачем-1 свого обов'язку передбаченого Договором №421/194 АЭССи від 09.10.2013 року відповідати перед Позивачем у сумі не більше 1 000 грн. 00 коп..

Приписами частини 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 540 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний з боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Договором поруки передбачена часткова відповідальність Боржника перед Кредитором у розмірі 1 000 грн. 00 коп..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що немає підстав для задоволення клопотання Відповідача-1 про зменшення штрафних санкцій.

Частина 1 статті 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідачем - 1 неодноразово порушились грошові зобов'язання за Договором, а саме строки розрахунків, факт порушення строків оплати Відповідачем - 1 визнає і не оскаржує нарахування річних та інфляційних.

Статтями 32, 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарським судом фактичні обставини справи встановлено на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та вірно застосовані норми права, а доводи скаржника не спростовують законності прийнятого у справі судового рішення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Азовелектросталь", м. Маріуполь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі № 904/6350/14 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2014 року у справі №904/6350/14 залишити без змін .

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26.12.2014 року.

Головуючий суддя В.І. Крутовських

Суддя Г.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко