Ухвала

від 16.12.2014 по справі 808/2793/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У  Х  В  А  Л  А і м е н е м  У к р а ї н и 16 грудня 2014 рокусправа № 808/2793/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дадим Ю.М.                     суддів:                     Богданенка І.Ю.  Уханенка С.А. за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом Мелітопольського районного споживчого товариства до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В : Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року адміністративний позов Мелітопольського районного споживчого товариства до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення №0000192201, №0000182201 від 14 квітня 2014 року Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Відповідач - Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції було прийнято рішення з порушенням норм матеріального права, просить оскаржувану постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється. Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, з 10 лютого 2014 року по 24 березня 2014 року Мелітопольською ОДПІ ГУ Міндоходів проведено планову виїзну перевірку Мелітопольського РСТ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт №289/22/01751518 від 21 березня 2014 року. Перевіркою встановлено та в акті перевірки зафіксовано порушення Мелітопольським РСТ: - пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 150.1 ст.150, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 187716 грн., у тому числі: 2 квартал 2011 року у сумі 5 812 грн., 3 квартал 2011 року у сумі 37 905 грн., 4 квартал 2011 року у сумі 92 067 грн., 1 квартал 2012 року у сумі 19 425 грн., 2 квартал 2012 року у сумі 9 394 грн., 3 квартал 2012 року у сумі 13 532 грн., 4 квартал 2012 року у сумі 21 205 грн.; - п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, пп. 14.1.244 та 14.1.202 пункту 14.1 статті 14, пунктів 200.1 та 200.2 статті 200 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року (із змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за жовтень 2012 року у сумі 86 833 грн.. На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення форми "Р": №0000192201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 187910,00 грн., у тому числі за основним платежем 172 021,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 15 889,00 грн.; №0000182201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 108541,25 грн., у тому числі за основним платежем 86 833,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 21 708,25 грн.. Вказані вище податкові повідомлення-рішення, прийняті податковим органом на підставі акту перевірки, позивач вважає протиправними, у зв'язку з чим звернувся за захистом своїх порушених прав до адміністративного суду. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги позивача у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не було доведено обґрунтованість своїх висновків, викладених в акті перевірки та правомірність прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень на підставі такого акту перевірки. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. У відповідності до п. 152.2 ст. 152 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податку, який проводить діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, зобов'язаний окремо визначати податок від кожного виду такої діяльності та окремо визначати податок від іншої діяльності. З цією метою ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням діяльності з урахуванням від'ємного значення як результату розрахунку об'єкта оподаткування. Згідно з п. 152.1 ст. 152 ПК України, податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною п. 151.1 ст. 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності. Розрахунок податку на прибуток, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню, здійснюється за формою Додатка ТП до рядків 08 та 12 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства. У рядках А1, А2, А3 відображаються відповідні показники за даними окремого обліку діяльності, що підлягає патентуванню. Судом апеляційної інстанції досліджені податкові декларації з податку на прибуток підприємства та розрахунки податку на прибуток, отриманий від діяльності, що підлягає патентуванню (додатки ТП), Мелітопольського РСТ за спірний період, а саме: -          у розрахунку за ІІ квартал 2011 року у графі доходи зазначено 421 028 грн., витрати від патентованої діяльності, у тому числі собівартість 416 124 грн. (326 378 грн. - собівартість та 89 746 грн. інші витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходів), у графі об'єкт оподаткування - 4 904 грн.; -          у розрахунку за ІІ-ІІІ квартали 2011 року у графі доходи зазначено 838 896 грн., витрати від патентованої діяльності, у тому числі собівартість 829 087 грн. (798 103 грн. - собівартість та 30 984 грн. інші витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходів), у графі об'єкт оподаткування - 9 809 грн.; -          у розрахунку за ІІ-ІV квартали 2011 року у графі доходи зазначено 1 488 749 грн., витрати від патентованої діяльності, у тому числі собівартість 1 474 036 грн. (1 422 719 грн. - собівартість та 51 317 грн. інші витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходів), у графі об'єкт оподаткування - 14 713 грн.; -          у розрахунку за І квартал 2012 року у графі доходи зазначено 316 013 грн., у графі собівартість 309 870 грн., у графі об'єкт оподаткування - 6 143 грн.; -          у розрахунку за півріччя 2012 року у графі доходи зазначено 574 521 грн., у графі собівартість 562 235 грн., у графі об'єкт оподаткування - 12 286 грн.; -          у розрахунку за 3 квартали 2012 року у графі доходи зазначено 833 304 грн., у графі собівартість 814 875 грн., у графі об'єкт оподаткування - 18 429 грн.; -          у розрахунку за 2012 рік у графі доходи зазначено 1 114 687 грн., у графі собівартість 1 090 116 грн., у графі об'єкт оподаткування - 24 571 грн. Пунктом 152.11 статті 152 ПК України визначається, що платники податку, дохід (прибуток) яких повністю та/або частково звільнено від оподаткування цим податком, а також ті, що проводять діяльність, яка підлягає патентуванню, ведуть окремий облік доходу (прибутку), який звільняється від оподаткування згідно з нормами цього Кодексу, або доходу, отриманого від діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому, до складу витрат таких платників податку, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування, не включаються витрати, пов'язані з отриманням такого звільненого доходу (прибутку). Сума амортизаційних відрахувань, нарахованих на основні засоби, що використовуються для отримання такого звільненого доходу (прибутку), не враховується у витратах, пов'язаних з отриманням доходу (прибутку), що не звільняється від оподаткування. У разі якщо основні засоби використовуються для отримання звільненого доходу (прибутку) та інших доходів (прибутків), які підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, витрати платника податку підлягають збільшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань, яка так відноситься до загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходів (прибутків), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом на загальних підставах, відноситься до загальної суми доходів (прибутків) з урахуванням звільнених. Аналогічно відбувається розподіл витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, дохід (прибуток) від провадження якої звільняється від оподаткування, так і з іншою діяльністю. Виходячи з аналізу вказаних норм права, судом першої інстанції було вірно зазначено, що у випадку одночасного здійснення платником податків діяльності, яка підлягає патентуванню, та інших видів діяльності і при неможливості здійснити пряме розмежування між ними суми амортизаційних відрахувань та витрат, для визначення їх розміру застосовується коефіцієнт, який розраховується відповідно до пункту 152.11 статті 152 Податкового кодексу України. З урахуванням викладеного, колегія суддів робить висновок про те, що Мелітопольським РСТ ведеться окремий облік доходів, отриманих від діяльності, що підлягає патентуванню, та витрат, пов'язаних з веденням цієї діяльності, а розподіл витрат, що відноситься і до патентованої, і до непатентованої діяльності, здійснюється пропорційно отриманим доходам від цих видів діяльності. Враховуючи встановлені судом обставини справи, є вірним висновок суду першої інстанції, що висновки податкового органу щодо порушення позивачем пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 150.1 ст. 150, пп. 138.5.1 п. 138.5 ст. 138, пп. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02 грудня 2010 року є помилковими, оскільки податковий облік доходів і витрат від патентованої та іншої діяльності Мелітопольського РСТ за період 2-4 квартали 2011 року та 2012 рік відповідає вимогам податкового законодавства України. Також, як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки, відповідачем було зазначено, що у перевіряємому періоді позивачем здійснювалась реалізація основних фондів та не задекларовано податкове зобов'язання ПДВ з продажу будівлі у жовтні 2012 року, що знаходилась у внеску до статутного фонду іншого підприємства та при виходу із засновників за яку було повернено гроші, у сумі ПДВ: 86833 грн.. Як стверджує відповідач, продаж будівлі підтверджується протоколом загальних зборів засновників ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання" (код ЄДРПОУ 37941850) від 17 вересня 2012 року №6, відповідно до якого прийнято рішення, зокрема, вивести Мелітопольське РСТ зі складу учасників та повернути Мелітопольське РСТ його внесок у розмірі 521000 грн.. Однак, колегія суддів не погоджується з даним твердженням відповідача щодо продажу адміністративної будівлі у жовтні 2012 року, з огляду на наступне. Так, згідно акту приймання-передачі від 28 листопада 2011 року Мелітопольське РСТ внесло до статутного капіталу ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання" нерухоме майно 7/50 частин адміністративної будівлі загальною вартістю 521 000 грн., загальною площею 239,4 кв.м., що знаходиться за адресою: 69095, місто Запоріжжя, проспект Леніна, будинок 107. 26 квітня 2012 року Виконавчим комітетом Запорізької міської ради винесено рішення №134/17 "Про оформлення права власності на 7/50 частин адміністративної будівлі /літ. А-3/ по пр. Леніна, 107 за ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання". Пунктом 1 даного рішення вирішено оформити право власності за ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання" на 7/50 частин адміністративної будівлі /літ. А-3/ по пр. Леніна, 107 в м. Запоріжжі, до складу якої входять: електрощитові №1, комори №№ 2, 3; сходові клітини №№4,15; санвузли №№ 5, 7, 14; кабінети №№ 6, 16, 18; кімнати №№ 8, 11, 12, 13; коридори №№ 9, 10, 19, 20; кімната персоналу № 17 - загальною площею за внутрішніми замірами 239,4 кв.м., що знаходиться в приміщенні ІІІ підвалу зазначеної адміністративної будівлі. В матеріалах справи також міститься копія податкової накладної від 28 листопада 2011 року за №73, якою підтверджується факт продажу ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання" підвального приміщення адміністративної будівлі на загальну суму 521000 грн., у тому числі ПДВ - 86833,33 грн.. Повернення Мелітопольському РСТ ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання" внеску до статутного фонду грошовими коштами на загальну суму 521000 грн. підтверджується банківськими виписками: №239 від 09 жовтня 2012 рок на суму 50000 грн., №240 від 10 жовтня 2012 року на суму 100000 грн., №241 від 11 жовтня 2012 року на суму 121000 грн., №242 від 12 жовтня 2012 року на суму 140000 грн., №243 від 15 жовтня 2012 року на суму 110000 грн. У графі призначення платежу вищезазначених виписок зазначено "часткове повернення внеску до статутного капіталу ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання" при виході Мелітопольського РСТ зі складу учасників згідно протоколу №6 від 17 вересня 2012 року". Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САЕ № 664482, 7/50 частка вищезазначеної адміністративної будівлі перебуває у власності ТОВ "КООП Громадське Харчування-навчання" з 14 червня 2012 року. Відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Відповідно до ч. 2 ст. 148 Цивільного кодексу України вбачається, що учасник, який виходить із ТОВ, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. Судом першої інстанції було вірно зазначено, що операція з проведення основних фондів, попередньо внесених до статутного фонду юридичної особи іншими учасниками, у разі їх виходу з числа засновників або учасників такої юридичної особи, підпадає під визначення об'єкта оподаткування ПДВ та має оподатковуватись на загальних підставах за основною ставкою. Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що якщо учасник залишає товариство та його частку в чистих активах товариство виплачує грошима, нараховувати ПДВ не потрібно, адже відсутній об'єкт оподаткування - постачання товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14, абзацу "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України. Таким чином, вищенаведене підтверджує помилковість висновку акту перевірки про те, що позивачем не задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ з продажу будівлі у жовтні 2012 року. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами. Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що податкові повідомлення - рішення №0000192201, №0000182201 від 14 квітня 2014 року прийняті Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області не відповідає п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування. З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28 травня 2014 року - залишити без змін.           Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Головуючий:                                                            Ю.М. Дадим           Суддя:                                                            І.Ю. Богданенко           Суддя:                                                            С.А. Уханенко