Ухвала

від 25.12.2014 по справі 922/2083/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"25" грудня 2014 р. Справа № 922/2083/14

Вх. номер 2083/14

Суддя господарського суду Бринцев О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

за участю представників:

стягувача (заявника) - не з"явився;

боржника - не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Комунального закладу охорони здоров"я Обласний протитуберкульозний диспансер №1 від 09.12.2014 р. № 1915 про зміну способу та порядку виконання рішення суду по справі за позовом: Комунального закладу охорони здоров"я Обласний протитуберкульозний диспансер №1, м. Харків;

до Приватного підприємства "Спіка", м. Харків;

про зобов"язання виконати договірні зобов'язання

ВСТАНОВИВ:

Рішенням по справі № 922/2083/14 від 24.07.2014 р. позов задоволено повністю, 12.08.2014 р. видані відповідні накази.

18.12.2014р. Комунальний заклад охорони здоров"я Обласний протитуберкульозний диспансер №1 звернувся до господарського суду Харківської області із заявою від 17.12.2014 р. № 1968 про зміну способу та порядку виконання рішення (вх. № 45858 від 18.12.2014 р.), яку ухвалою суду від 18.12.2014 р. призначено до розгляду у судовому засіданні 25.12.2014 р.

Стягувач та боржник своїх представників у призначене судове засідання не направили.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява стягувача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

В травні 2014 року Комунальний заклад охорони здоров"я Обласний протитуберкульозний диспансер №1 звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Приватного підприємства "Спіка" про зобов"язання отоварити талони на бензин А-95 в кількості 940 л. на суму 10.055,80грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12 серпня 2014 року у справі №922/2083/14 позов задоволено повністю, зобов"язано приватне підприємство "Спіка" отоварити талони на бензин А-95 в кількості 940 л. на суму 10.055,80грн., стягнуто з відповідача судові витрати.

В обґрунтування заяви про зміну способу та порядку виконання рішення стягувач посилається на неможливість виконання судового рішення у даній справі, оскільки в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити місцезнаходження боржника (постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 09.12.2014 р., а.с. 94), і тому просить суд змінити спосіб виконання рішення на стягнення заборгованості у сумі 10.055,80 грн.

Згідно з ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Відповідно до п. 7.1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" судам, роз'яснено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

В п. 7.4. Постанови визначено, що за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення).

У п.2.3 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 Справа №1-7/2013 Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії „Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України „Про виконавче провадження", наведено висновок про те, що підставою для застосування статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" є наявність об'єктивних обставин, що ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень. За судовою практикою до обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для розстрочки його виконання, належать хвороба боржника або членів його сім'ї, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У Конституції України закріплено принцип, що кожне судове рішення підлягає обов'язковому виконанню на всій території України, що також відображено у ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Обов'язковість виконання рішень суду як основна засада судочинства, гарантована Конституцією України, забезпечується Державною виконавчою службою. Крім завдань із виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державні виконавці своєю діяльністю мають сприяти захистові прав і законних інтересів громадян.

Рішення суду чи іншого органу (посадової особи) має реалізовуватися у завершальній його стадії -виконанні, де, власне, й відновлюються порушені права та охоронювані законом інтереси.

Невиконання будь-якого рішення підриває авторитет органів законодавчої, виконавчої та судової влади, що ускладнює виконання ними повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

Згідно з практикою Європейського суду, право доступу до суду включає право на виконання судового рішення без надмірних затримок (див. справу "Іммобільяре Саффі проти Італії", заява № 22774/93, ЄСПЛ 1999-V, § 66). Суд дотримується думки, що неможливість заявника домогтися виконання рішення протягом п'ятнадцяти місяців становить втручання у його право на мирне володіння своїм майном у сенсі пункту 1 статті 1 Протоколу №1 до Конвенції. (Справа "Шмалько проти України" заява №60750/00). Обов'язок забезпечувати ефективну реалізацію прав, захищених цим документом, має бути результатом позитивних обов'язків держави (див. серед інших рішення у справі "X і Y проти Нідерландів" від 26 березня 1985 року, пп. 22 - 23, Серія A №90, с. 11), ці позитивні зобов'язання повинні встановлювати певні засоби, потрібні для захисту права на власність (див., mutatis mutandis рішення у справі "Лопез Остра проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, п. 55, Серія A № 303-C, с. 55), навіть у справах, де судове провадження стосується приватних осіб або підприємств (див. справу "Совтрансавто-Холдинг проти України" № 48553/99, п. 96, ЄСПЛ 2002-VII). Це означає, що держава, зокрема, має обов'язок забезпечувати, щоб процедура, закріплена у законодавстві про виконання рішень, що набрали законну силу, була підконтрольною.

Таким чином, згідно з практикою Європейського суду, позитивним обов"язком держави є забезпечення ефективної реалізації прав осіб на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку та встановлення певних засобів, потрібних для захисту права власності.

В контексті наведеного, з урахуванням фактичних обставин даної справи, заява стягувача щодо зміни способу та порядку виконання рішення шляхом стягнення з Приватного підприємства "Спіка" на користь Комунального закладу охорони здоров"я Обласний протитуберкульозний диспансер №1 10.055,80 грн. вартості товару підлягає задоволенню.

За обставин того, що задоволення заяви про зміну способу виконання рішення шляхом стягнення з відповідача вартості товару, направлено на виконання саме рішення суду від 24.07.2014 р. у справі № 922/2083/14, як того вимагає припис ст. 116 ГПК України, суд має підстави видати стягувачу новий наказ, при цьому визначивши попередній наказ таким, що втратив чинність, що унеможливлює подвійне звернення до примусового виконання рішення суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 86, 116, 121 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву від 17.12.2014 р. № 1968 про зміну способу та порядку виконання рішення (вх. № 45858 від 18.12.2014 р.).

2. Змінити спосіб виконання рішення у даній справі замінивши зобов"язання Приватного підприємства "Спіка" отоварити талони на бензин А-95 в кількості 940 л. на суму 10.055,80 грн. стягненням вартості цього товару в розмірі 10.055,80 грн.

3. Стягнути з приватного підприємства "Спіка" (61066, м. Харків, вул. Лодзька, 7, код ЄДРПОУ 31645642, р/р № 2600130134456 ПАТ КБ "Актив-Банк" у м. Києві, МФО 300852, свідоцтво платника ПДВ ІНН 316456420360) на користь Комунального закладу охорони здоров"я Обласний протитуберкульозний диспансер №1 (61096, м. Харків, вул. Ньютона, 145, код ЄДРПОУ 02002760, р/р № 35416001034752 ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) 10.055,80 грн. вартості товару.

Видати наказ.

4. Наказ господарського суду про зобов"язання Приватного підприємства "Спіка" отоварити талони на бензин А-95 в кількості 940 л. на суму 10.055,80 грн. від 12.08.2014р. у справі № 922/2083/14 визнати таким, що втратив чинність.

Суддя Бринцев О.В.

/Справа № 922/2083/14/