Постанова

від 16.12.2014 по справі 816/4497/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4497/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,

представника позивача - Зайцевої Г.С.,

представника відповідача - Боровик Ю.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста-2014" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Віста-2014" (далі - ТОВ "Віста-2014", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, за результатами якої складено акт від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550. Крім цього просить визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності додатку №5 до декларацій ТОВ "Віста-2014" з податку на додану вартість за період грудень 2011 року, жовтень 2011 року, липень 2012 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, травень 2014 року, липень 2014 року в інформаційній базі даних АІС "Податковий блок", що були здійснені на підставі акту Кременчуцької ОДПІ від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550 та зобов'язати відповідача відновити вказані показники податкової звітності.

Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує на порушення порядку проведення позапланової невиїзної документальної перевірки відповідачем, який в порушення вимог пп. 78.1.1 та п. 78.4 Податкового кодексу України розпочав податкову перевірку без направлення платнику обов'язкового письмового запиту та без вручення наказу про проведення перевірки. На думку позивача, твердження відповідача про відсутність ТОВ "Віста-2014" за місцем державної реєстрації не відповідає дійсності, оскільки за актуальними даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відомості про юридичну особу підтверджено, записів у Реєстрі щодо відсутності підприємства за місцезнаходженням немає. Посилання ж відповідача на акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача суперечать положенням ст. 61 Конституції України.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на правомірність дій податкового органу, який і під час призначення і під час проведення перевірки діяв на підставі, у межах та в спосіб передбачений законами України. Обов'язковий письмовий запит, як і наказ про призначення перевірки, направлявся Кременчуцькою ОДПІ на адресу державної реєстрації позивача. Проте повернувся адресанту по причині закінчення строку зберігання поштового відправлення. Вжитими Кременчуцькою ОДПІ заходами встановлено відсутність ТОВ "Віста-2014" за податковою адресою, у зв'язку з чим виявилося неможливим витребувати для дослідження документи первинної бухгалтерської звітності. Саме з цієї причини, а також на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок та даних автоматизованої системи співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту Кременчуцькою ОДПІ встановлені розбіжності, розмір яких був відкоригований у базі даних ІС АІС "Податковий блок" у Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів. При цьому відповідач стверджує, що дії посадових осіб контролюючого органу зі складання акту перевірки не створюють жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення будь-яких прав платника податків, крім права на висловлення зауважень до акту перевірки, а тому такі дії не можуть бути самостійним об'єктом судового захисту, у зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "Віста-2014" (ідентифікаційний код 33906550) зареєстроване Кременчуцьким міським управлінням юстиції як юридична особа 05.12.2005, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №12241020000020903. За даними Єдиного державного реєстру станом на 18.12.2014 місцезнаходженням Товариства значиться: вул. Робоча, 52, м. Херсон. На час проведення перевірки Товариство перебувало на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

У зв'язку з отриманням інформації про можливі порушення ТОВ "Віста-2014" податкового законодавства за наслідками проведених перевірок ТОВ "НВФ "Персона", ТОВ "Домін Груп", ТОВ "Actual", ФОП ОСОБА_3, ТОВ "Спецтехімпорт", а також ненаданням відповіді на письмові запити податкового органу в.о. начальника Кременчуцької ОДПІ на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України 05.09.2014 видав наказ "Про проведення документальної перевірки" за №2663 (а.с. 119 т. 3).

На підставі даного наказу старшим державним ревізором-інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Віста-2014" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "НВФ "Персона" за лютий 2014 року, ТОВ "Домін Груп" за період січень 2014 року, ТОВ "Actual" за період липень 2012 року, ФОП ОСОБА_3 за період грудень 2011 року, ТОВ "Спецтехімпорт" за період жовтень 2011 року та з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період березень 2014 року, травень 2014 року, липень 2014 року, результати якої оформлено відповідним актом від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550 (а.с. 121-127 т. 3).

Висновками акту перевірки встановлені наступні порушення:

1) п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податкові зобов'язання на загальну суму ПДВ 1 554 452,00 грн., у т.ч.: у вересні 2012 року в сумі 324 444,00 грн., у жовтні 2012 року в сумі 467 936,00 грн., в листопаді 2012 року в сумі 237 630,00 грн., у березні 2014 року в сумі 313 470,00 грн., у травні 2014 року в сумі 210972,00 грн.;

2) п. 198.1 ст. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 1 738 259,00 грн., у т.ч.: у липні 2012 року в сумі 1 030 010,00 грн., у січні 2014 року в сумі 190 890,00 грн., у березні 2014 року в сумі 309 552,00 грн., у травні 2014 року в сумі 207 807,00 грн.;

3) встановлено недотримання та порушення наказу Міндоходів України від 13.11.2013 №678 "Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" у зв'язку з некоректним заповненням податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року, допущення механічних помилок при розрахунку загальної суми податкових зобов'язань по контрагентам-покупцям за липень 2014 року у додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та неможливість проведення господарських взаємовідносин на загальну суму ПДВ 26 797 597,00 грн.

З пояснень представника відповідача суд встановив, що за результатами перевірки податкове повідомлення-рішення Кременчуцькою ОДПІ не приймалося. Натомість податковим органом до бази даних інформаційної системи АІС "Податковий блок" у Системі співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів внесено результати, оформлені актом перевірки від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550 (а.с. 148 т. 3).

Позивач, оспорюючи протиправність дій Кременчуцької ОДПІ щодо проведення перевірки, просить визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності з послідуючим відновленням значень такої звітності, відображених у додатку №5 до декларацій ТОВ "Віста-2014" з ПДВ за періоди грудень 2011 року, жовтень 2011 року, липень 2012 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, травень 2014 року, липень 2014 року.

Вирішуючи питання про наявність порушених прав чи інтересів позивача, суд встановив наступні обставини та відповідні їм факти.

Надаючи правову оцінку заявленому позову в частині вимог щодо визнання протиправними дій Кременчуцької ОДПІ пов'язаних із проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550, суд виходить з наступного.

Системний аналіз положень статті 2, пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить на користь висновку про те, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод.

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платникам податків надано право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Тобто, диспозиція даної норми передбачає право платника на оскарження дій службової особи контролюючого органу, що пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки, дій, що полягають у перевищенні повноважень службовою особою, обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу, дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Водночас, обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що такі дії безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер. Відповідну правову позицію відображено у постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі №21-237а13.

Таким чином виходячи із загальних засад адміністративного судочинства, задоволені можуть бути лише ті вимоги, що фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах із суб'єктом владних повноважень.

Викладені в акті 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550 висновки, так само, як і дії посадової особи контролюючого органу щодо їх формування, не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді, оскільки самі по собі не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу. Такі дії та висновки є суб'єктивною думкою ревізора та результатом його службової діяльності і жодним чином не породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

При цьому суд з'ясував, що проведенню перевірки передували дії відповідача, спрямовані на отримання від платника відповідних пояснень, а також на інформування платника про призначену податкову перевірку. Проте, вся поштова кореспонденція повернулася на адресу податкового органу у зв'язку із закінченням терміну зберігання. Таким чином відповідач вжив усіх залежних від нього засобів щодо інформування платника про майбутню перевірку.

Представник позивача у судовому засіданні спростувати цього не зміг.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в даній частині вимог.

Стосовно вимог про визнання протиправними дій щодо коригування показників податкової звітності на підставі акту перевірки від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550 та відновлення їх значень в інформаційній системі, суд враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Отже, суб'єкт владних повноважень має діяти виключно в межах та у спосіб, що встановлені законом, оскільки він виконує державні функції і лише держава, шляхом законодавчого регулювання, визначає його завдання, межі повноважень та спосіб, у який він здійснює ці повноваження. Розширене тлумачення владним суб'єктом способів здійснення своїх повноважень не допускається.

Спосіб дій відповідача при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податків визначено Податковим кодексом України.

Так, згідно зі статтею 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 №197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Відповідно до наведених вище приписів статті 74 Податкового кодексу України інформаційна система "Податковий блок" повинна відображати фактично задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.

Отже, висновок щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази даних, може бути зроблений контролюючим органом лише за наслідками визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, а не на підставі висновків ревізора.

Зокрема, за приписами підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

При цьому, як визначено пунктом 58.2 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

З наведених норм випливає правило, відповідно до якого міра відповідальності за виявлені в ході проведення документальної перевірки порушення платником податків вимог податкового законодавства має бути відображена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні.

Однак, як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача, за результатами перевірки ТОВ "Віста-2014" податкові повідомлення-рішення Кременчуцькою ОДПІ не формувались.

У зв'язку з цим суд звертає увагу на те, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника податків, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведений критерій виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання та його узгодження.

Отже, будь-які зміни в інформаційних базах контролюючого органу є протиправним втручанням у господарську діяльність, якщо відповідні дані не співпадають з узгодженими сумами (або іншими показниками) податкового обліку платника.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Вищим адміністративним судом України у даній категорії справ (справа №К/800/10888/14, номер судового рішення в ЄДРСР 39778113; справа №К/800/35356/13, номер судового рішення в ЄДРСР 36992573; справа №К/800/42050/13, номер судового рішення в ЄДРСР 39834133; справа №К/800/7581/14, номер судового рішення в ЄДРСР 39471958; справа №К/800/35437/13, номер судового рішення в ЄДРСР 39107809; справа №К/9991/45776/12, номер судового рішення в ЄДРСР 36041826).

Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив, що будь-яких рішень про донарахування позивачу податкових (грошових) зобов'язань на підставі висновків акта від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550 Кременчуцькою ОДПІ не приймалось.

Таким чином, оскільки за наслідками документальної перевірки ТОВ "Віста-2014" податкові зобов'язання не нараховувались, то здійснення коригувань в автоматизованій системі "Податковий блок" на підставі лише акта від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550 є передчасним. При цьому, в межах даного провадження суд не перевіряє правомірність доводів контролюючого органу щодо наявності в діях платника податків порушень вимог податкового законодавства, адже оцінка таким доводам має надаватися в ході розгляду спору про правомірність рішення контролюючого органу, прийнятого в порядку статті 58 Податкового кодексу України.

Разом з цим суд зазначає, що зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі актів документальних перевірок, без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків), без визначення платникові податків зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку, порушує права та законні інтереси позивача, оскільки останній, як добросовісний платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем в деклараціях з ПДВ, показникам в централізованій базі даних податкової звітності, безпосередньо впливає на права та законні інтереси позивача, оскільки зазначені розбіжності призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності та, як наслідок, впливають на господарську діяльність позивача.

Зважаючи на це, суд відхиляє як необґрунтовані доводи представника відповідача про те, що відображення результатів документальних перевірок (а саме - проведення односторонніх коригувань показників податкової звітності) в інформаційних системах контролюючого органу є лише реалізацією таким органом визначених Податковим кодексом України повноважень стосовно отримання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що Кременчуцька ОДПІ безпідставно здійснила коригування податкового кредиту, податкового зобов'язання, виключивши з автоматизованої системи співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів "Податковий блок" показники податкової звітності позивача по деклараціям з ПДВ за період грудень 2011 року, жовтень 2011 року, липень 2012 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, травень 2014 року, липень 2014 року.

У зв'язку з цим порушене право платника підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів "Податковий блок" показники звітності ТОВ "Віста-2014", що містяться у наданих Товариством податкових деклараціях з ПДВ за період грудень 2011 року, жовтень 2011 року, липень 2012 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, травень 2014 року, липень 2014 року.

Відтак позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в частині коригування в базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показників податкової звітності, відображених у деклараціях Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста-2014" (ідентифікаційний код 33906550) з податку на додану вартість за періоди: грудень 2011 року, жовтень 2011 року, липень 2012 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, травень 2014 року, липень 2014 року, на підставі висновків акту Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 09.09.2014 №2180/16-03-22-02-12/33906550.

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити в електронній базі даних "Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста-2014" (ідентифікаційний код 33906550), відображені в податкових деклараціях Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста-2014", поданих за звітні періоди грудень 2011 року, жовтень 2011 року, липень 2012 року, січень 2014 року, лютий 2014 року, березень 2014 року, травень 2014 року, липень 2014 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста-2014" (ідентифікаційний код 33906550) частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 36,54 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22.12.2014.

Суддя Є.Б. Супрун