Рішення

від 15.12.2014 по справі 916/4153/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" грудня 2014 р.Справа № 916/4153/14

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-1: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗУС-ПРО" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (відповідач-1) та Фермерського господарства "БАРВІНОК" (відповідач-2) про стягнення 1183,28 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Суть спору : 13.10.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "КАЗУС-ПРО" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (відповідач-1) та Фермерського господарства "БАРВІНОК" (відповідач-2) про стягнення солідарно 1 183,28 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2014 р. за вказаним позовом порушено провадження з призначенням справи до розгляду у відкритому судовому засіданні.

31.10.2014р. до канцелярії суду від позивача у справі надійшов супровідний лист з додатковими документами у справі.

31.10.2014р. до канцелярії суду від позивача у справі надійшло клопотання про розгляд справи в порядку статті 75 ГПК України.

Відповідачі в засідання суду призначені на 05.11.2014р., 24.11.2014р., 15.12.2014р., не з`явились, правом на відзив в порядку ст. 59 ГПК України не скористались. Ухвали господарського суду Одеської області від 16.10.2014р., від 05.11.2014р., від 24.11.2014р., направлялись Товариству з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" та Фермерському господарству "БАРВІНОК" за належними адресами, зазначеними в позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу суду було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до п. 32 Інформаційного листа ВГСУ від 29 вересня 2009 року № 01-08/350 "Про деякі питання, порушені в доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" викладена правова позиція, згідно якої відмітка про відправку процесуального документа суду на зворотньому аркуші у лівому нижньому куті першого примірника процесуального документа є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам у справі та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначено про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання. При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення скеровувалися на адресу відповідачів на визначені в позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідачів за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

15.12.2014р. у судовому засіданні після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

Рішенням господарського суду Львівської області від 18 березня 2008 року у справі №17/58, позов ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" задоволено.

Стягнуто з ФГ "Барвінок" (80013, Львівська область, Сокальський р-н, с. Хлівчани. р/р 26009051300057 у Чевоноградській філії ЗАТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 325882, Код ЄДРПОУ 25228307) на користь ТзОВ "Тридента Арго" (03038, м. Київ, вул. Ямська, 28А. Р/р 26009100280101 в ЗАТ "СВЕДБАНК ІНВЕСТ", МФО 320650, код ЄДРПОУ 25591321) 16 296,07 грн. боргу, 703,65 грн. пені, 1 140,73 грн. штрафу, 824,73 грн. інфляційних втрат, 116,58 грн. З % річних, всього -19 081,76 грн.; 1 000,00 грн. витрат на правову допомогу; 190,82 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У зв'язку із вступом, 14 квітня 2008 року Рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2008 року у справі №17/58, було видано наказ про примусове його виконання.

Як зазначає позивач у позові, постановою ВДВС Сокольського РУЮ Львівської області від 05 вересня 2008 року закінчено виконавче провадження щодо примусового виконання наказу Господарського суду Львівської області від 14 квітня 2008 року у справі №17/58 на підставі п.8 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки заборгованість погашена у повному обсязі.

26 січня 2011 року між ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" та ТОВ „НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ", як правонаступником ТОВ «КАЗУС-ПРО», було укладено Угоду №НЮК-20-ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) відповідно до п. 1.1. даної Угоди, Первісний кредитор (ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО") відступає Новому кредитору (ТОВ „НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ", як правонаступником ТОВ «КАЗУС-ПРО») право вимоги виконання Фермерським господарством «БАРВІНОК» (код ЄДРПОУ 25228307), грошового зобов'язання, набутих первісним кредитором на підставі рішення господарського суду Львівської області від 18 березня 2008 року у справі №17/58, котре вступило в законну силу, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2008 року у справі №17/58, котре вступило в законну силу.

З метою забезпечення виконання зобов'язань згідно Угоди №НЮК-20-ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, укладену на підставі та у зв'язку із несвоєчасним виконанням Рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2008 року у справі №17/58, котре вступило в законну силу, 07 серпня 2014 року між ТОВ «КАЗУС-ПРО» (Кредитор) та ТОВ «СОВАГРО» (Поручитель) було укладено Договір поруки №07-08-2014-1, за умовами якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Фермерським господарством «БАРГВНОК» (код ЄДРПОУ 25228307) щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розмір у 3% річних та інфляційних втрат у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Боржником грошового зобов'язання згідно рішення суду, передбаченою ст. 2 цього Договору (надалі іменується «основний договір»). - пункт 1.1. Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, під основним договором в цьому Договорі розуміють Угоду №НЮК-20-ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги з порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 26 січня 2011 року, укладену на підставі та у зв'язку із несвоєчасним виконанням Рішення Господарського суду Львівської області від 18 березня 2008 г оку у справі №17/58, котре вступило в законну силу.

У розділах 3 та 4 Договору, поруки Поручителем та кредитором погоджено обсяг відповідальності Поручителя та розмір поруки:

Пункт 3.1. - Відповідальність Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Пункт 4.1. - У разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) Боржником (обов'язку за основною угодою, Кредитор вправі звернутися Із вимогою про виконання як до Боржника, так і до Поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед Кредитором.

Позивач додатково звернувся до Відповідача-1 із вимогою вих. №18-1/08 від 18 серпня 2014 року, котра була одержана Відповідачем-1 20 серпня 2014 року, проте до сьогодні не виконана.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у сумі 1 183,28 грн.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Частини 1, 4 ст.202 ЦК України визначають, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Проаналізувавши вимоги позивача про стягнення солідарно 1 183,28 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (відповідач-1) та Фермерського господарства "БАРВІНОК" (відповідач-2).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Із встановлених господарським судом обставин справи вбачається, що судовий процес з розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" про стягнення з ФГ "Барвінок" заборгованост у сумі - 16 296,07 грн., пені у сумі -703,65 грн., штрафу у сумі - 1 140,73 грн., інфляційних втрат у сумі - 824,73 грн., З % річних у сумі - 116,58 грн., витрат на правову допомогу у сумі - 1 000,00 грн., закінчився з прийняттям відповідного судового рішення, яке виконується відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Судом встановлено, 26 січня 2011 року між ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" та ТОВ „НЕЗАЛЕЖНА ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ", як правонаступником ТОВ «КАЗУС-ПРО», було укладено Угоду №НЮК-20-ТА про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України).

За приписами частин 1, 2, 5 ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом. У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, тоді як відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, не мають характеру цивільно-правових. Відтак не є можливим відступлення права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правового договору, - без здійснення заміни кредитора у зобов'язанні в порядку передбаченому чинним законодавством.

А відтак, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що заміна Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "ТРИДЕНТА АГРО" іншою особою саме як стягувача на даному етапі є неправомірною.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗУС-ПРО" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (відповідач-1) та Фермерського господарства "БАРВІНОК" (відповідач-2) про стягнення 1183,28 грн. - повністю.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Керуючись ст.ст. 32,33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАЗУС-ПРО" до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО" (відповідач-1) та Фермерського господарства "БАРВІНОК" (відповідач-2) про стягнення 1183,28 грн.- відмовити повністю.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 грудня 2014 р.

Суддя Ю.О. Зайцев